27 березня, перестало битися серце Андрія Мельника, «кіборга» із Костополя.

Отримавши тяжке поранення, з 2015-го Андрій пересувався на візку, він щодня лікувався в намаганні подолати наслідки та повернутися до повноцінного життя, повідомляють у Fahrenheit Vision.

Андрій служив у 80-й аеромобільній бригаді у Львові, потім його перевели у 81-у десантну-штурмову. Захищав Донецький аеропорт, був і в селі Піски.

Ще п’ять років тому він дав інтерв’ю “Радіо Свобода”

У Донецький аеропорт потрапив наприкінці грудня.

«Сну не вистачало, хотілось постійно помитись, а так нормально. Найгірше було, коли наша артилерія не працювала – їхні танки бомбили, а наша артилерія мовчала. Не було наказу стріляти. Постійно атакували, а прикриття не було ніякого. В аеропорту не було сильної зброї, лише автомати і кулемети, але з цим проти танків не підеш. Образливо, що не було наших танків. Стільки хлопці тримали цей аеропорт, було багато можливостей прорватись. Але зверху не було наказу, там на верху було, мабуть, інше бачення. Я був у терміналі, то ще якось так, а ось хлопці на вишці, то постійно вона обстрілювалась. Однак хлопці звідти не йшли, хлопці тримались до останнього…Багато всього бачив, але навіть не хочеться пригадувати», – розповідав Андрій.

Андрій наприкінці січня мав їхати на ротацію. За день до від’їзду, з 24 на 25 січня, вже у мирній Костянтинівці був важкопоранений.

«Приїхали з аеропорту, мали їхати у відпустку. Вийшов у місто, але вдягнув цивільне вбрання, бо не всі там налаштовані позитивно до України. На заправці український офіцер був п’яний, сприйняв не за свого, вочевидь. Почав стріляти. Так і вийшло, що залетіла мені куля», – розповідав про поранення Андрій Мельник

Внаслідок поранення в Андрія Мельника був пошкоджений шлунок, кишківник, спинний мозок. Боєць пересувався в інвалідному візку.

Андрій щиро вірив, що стане на ноги. На жаль, цим мріям не судилося стати дійсністю.