Під Авдіївкою зараз гаряче… агресор кидає буквально усе, що має – не гребуючи навіть загашниками випробувальних центрів. Саме з такого загашника вигребли черговий раритет – БТР-90. Що ж це за машина?

БТР-90 – це продукт екстенсивного розвитку концепції колісного бронетранспортера, започаткованої ще наприкінці 1950-х рр. зі створенням БТР-60. Характерною рисою цієї схеми стало кормове розташування силової установки – вигідне з точки зору живучості машини, але вкрай незручне з точки зору виконання бронетранспортером своєї основної функції: доставки десанту до поля бою і його висадки. У совдєпії вперто тримались за цю схему, хоч у цивілізованому світі давно зрозуміли: спішуватись з БТР/БМП набагато зручніше і, головне, безпечніше за «хвостом» бойової машини (використовуючи кормові двері або навіть апарель – це вже взагалі вершина комфорту), а не з бортів. Навіть чехословацький бронетранспортер ОТ-64 (випукався і в Польщі як SKOT-2) мав нормальні двері в кормі корпусу.

Росіяни були відданими традиції. Коли на початку 1990-х рр. на ГАЗі почали проєктування нового аналоховнєта, призначеного для заміни БТР-60/70/80, у ньому застосували стару схему з розташованим в кормі дизелем (в даному випадку – 2В-06-2С потужністю 510 к.с.). Для десанту ж, як і на БТР-80, облаштували дверцята по бортам, між другою і третью осями. Спробували посилити бронювання, днище зробили V-подібним – більш стійким до мін. Комплекс озброєння значно посилили, порівняно з БТР-80. Його склад відповідав комплексу озброєння БМП-2 (30-мм гармата 2А42, 7,62-мм кулемет ПКТ, ПТРК «Конкурс»), але з доповненням у постаті 30-мм автоматичного гранатомета АГС-17. Все це призвело до зростання маси машини – вона становить 22 тонни порівняно з 13,6 для БТР-80. Вміщає БТР-90 десять осіб – трьох членів екіпажу і сімох десантників.

Прототип БТР-90 «Росток» вперше показали публіці у 1994 р. Випробування тривали десять років – темп «допилювання» був невисоким з огляду на обмежене фінансування. Ліхіє 90-є, панімаєтє лі… Зрештою, 2004 р. випробування завершились. Почалась бюрократична тяганина. Військові, хоч і підписали відповідні акти за результатами випробувань, чим далі, тим більше розуміли, що БТР-90 – це не той бронетранспортер, на якому можна буде воювати у ХХІ столітті. Концептуально машина безнадійно застаріла. Та все ж їх дотисли, і 2008 р. БТР-90 офіційно беруть на озброєння армії лаптєстану. А далі починається дивина. Неодноразово траплялись ситуації, коли певні зразки військової техніки, офіційно не взяті на озброєння, допускались до експлуатації і серійно випускались. А з БТР-90 ситуація склалась дзеркально протилежна: бронетранспортер взяли на озброєння, але міністерство нападу шишкостану відмовилось його закупляти! Реально виготовили, мабуть, не більше десятка прототипів і передсерійних машин. Чому? Золотопогонники вирішили зробити ставку на новий аналоховнєт – бронетранспортер «Бумєранг». Цей девайс продемонстрували на параді дівятогомая у далекому вже 2015 р., але й досі не довели до пуття. Натомість у 2010 р. на озброєння взяли БТР-82А – трохи підшаманений БТР-80 з потужнішим озброєнням, «чья баєвая еффєктівность во многом прєвзошла БТР-90». Саме цей ерзац і лишається основним типом бронетранспортера в шишкостані.

До 2015 р., коли програму офіційно закрили, творці БТР-90 ще мали надію, що міністерство нападу рифи таки повернеться передом до їхнього дітища. Тож вони намагались модифікувати бронетранспортер, встановлюючи на нього бойові модулі «Бєрєжок» і «Бахча-У». Але ніц з того не вийшло. Проєктувалась на базі БТР-90 і бойова медична машина «Сухожиліє», але цей проєкт закрили ще 2006-го «в связі с затягіванієм сроков». Нарешті, на «Мотовіліхінскіх заводах» намагались схрестити шасі БТР-90 з бойовим відділенням 120-мм САУ 2С31 «Вєна», щоб отримати аналог САУ «Нона-СВК». Але розрахунки показали, що така самохідка успадкує усі недоліки «Нони-СВК»: погана стійкість шасі, що зумовлювала обмежені кути горизонтального наведення, малий боєкомплект. А ще у 2009-2010 рр. намагались проєктувати БТР «Гільза» – на основі БТР-90, але з переднім розташуванням двигуна і бойовим відділенням від БМП-3М. Та проєкт цей канув в Лєту.

Повернімося до авдіївського БТР-90. Звідки він взявся? Ймовірно, з ангарів 38-го науково-дослідного інституту бронетанкової техніки в підмосковній Кубінці, де зберігаються різного роду прототипи. А там ще багато цікавого… Якщо тенденція збережеться – то на полі бою може з’явитись і «Маус»!

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9