Стан парку польських Т-72 в другій половині 2010-х років був плачевним. В середньому на батальйон штатною чисельністю 58 танків боєздатними були лише два десятки машин, а решту – більшою чи меншою мірою розукомплектовані. Розгортання ж нових танкових батальйонів лише погіршило становище – пишуть, що довелось повертати в частини навіть ті танки, які годились до використання лише як мішені на полігонах…

Пошук «секонд-хенду» в особі нової партії «Леопардів 2» не дав ефекту – просто на ринку озброєнь вичерпались такі пропозиції (цим, напевно, пояснюється і звернення до закупівлі «Абрамсів»). Тож єдиним рішенням стала модернізація наявних Т-72М1.

Вибір варіанту модернізації Т-72М1 відбувався упродовж 2016-2019 років. Фахівці «Бумар-Лабенди» запропонували кілька варіантів модернізації танка, найбільш повний з яких дозволяв «підтягнути» його характеристики до рівня російського Т-72Б3М і коштував би 15-18 млн злотих (це приблизна вартість БТР «Росомак» в «афганській» конфігурації). Однак зрештою замовник зробив вибір на користь досить обмеженого варіанту, який оцінюється в 5,5 млн злотих на танк – виходячи з задекларованої кількості танків, які слід модернізувати (318) і вартості контракту (1,75 млрд злотих). До речі, про гроші: 1,75 млрд – це багато чи мало? Закупівля чотирьох гелікоптерів AW101 для ВМС Польщі коштує 1,65 млрд…

Отже, що передбачає запланована модернізація? Перш за все – оновлення оглядово-прицільних пристроїв. Механік-водій отримає прилад нічного бачення PNK-72 «Радомка» з полем зору 30 градусів. Для командира передбачена «пасивізація» спостережного пристрою TKN-3 до стандарту TKN-3Z з автоматичним контролем підсилення зображення (захист від спалахів). Лише частина танків, на яких TKN-3 відсутній або несправний, отримають новий прилад POD-72 «Лісварта». Нарешті, навідник отримає перископічний тепловізійний приціл РСТ-72 з камерою KLW-1 «Астерія». Зображення від РСТ-72 виводитиметься і на монітор командира. Загальна оцінка польських фахівців така: «Радомка» – добрий вибір; «Лісварта» – непоганий, але через малу дальність дії і нікудишню ергономіку командирської башточки він все одно виконуватиме лише допоміжну роль (цим, мабуть, і пояснюється відмова від встановлення «Лісварти» на усіх модернізованих танках); РСТ-72 – добрий варіант.

Танки отримають радіостанцію «Радмор» RRC 9310AP (дві – на командирських машинах), танковий переговорний пристрій «Фонет» і нові навігаційні засоби. Тут польські фахівці не шкодують епітетів, вказуючи, що радіообладнання (польського виробництва) знаходиться на найвищому світовому рівні.

Що не буде зроблено (хоч промисловість і пропонувала відповідні варіанти)? Без змін лишаються двигун і трансмісія. Не встановлюються допоміжна силова установка на лінійних танках (на командирських вона буде замінена сучаснішою). Нічого не робиться для посилення захисту. І ключовий недолік на думку польських фахівців – не посилюється вогнева міць.

Складається парадоксальна ситуація: T-72M1R не зможе вести вогонь сучасними бронебійними підкаліберними снарядами розробки польського Військового інституту техніки озброєння – бо вони розраховані на гармати 2А46MS (словацькі) чи КБА-1М (українські), які розраховані на тиск порохових газів на 100 Мпа більший, ніж стандартні 2А46! До речі, ця ж вада притаманна і 232 танкам РТ-91 «Тварди»… Модернізований танк не набуде спроможності вести прицільний вогонь з ходу чи по цілях, які рухаються. Назагал польська модернізація за рівнем відповідає тій, які проводять з 2016 року сирійці на своїх Т-72АВ, використовуючи іранські комплектуючі…

У підсумку T-72M1R поступається не тільки сучасним російським танкам, але й РТ-91М, які випускались в Польщі для Малайзії. За влучним висловом одного з польських експертів, в особі T-72M1R армія отримає штурмову гармату, яка годиться для безпосередньої підтримки піхоти, але аж ніяк не бойову машину, спроможну виконувати «танкові» завдання.