За два роки флот Британії списав 9 кораблів, заміна для яких з’явиться лише у 2030–2040-х роках

За два роки Королівський флот списав дев’ять кораблів без готової заміни, що підірвало його боєздатність.

Про це повідомляє видання The Sun.

Загалом за цей час під списання пішли три фрегати, один атомний підводний човен, два десантні кораблі, два кораблі підтримки та один шукач мін.

Попри списання, готової заміни цим кораблям наразі немає, а її отримання можливе лише у 2030-2040-х роках.

Це робить Королівський флот обмеженою бойовою силою, не здатною забезпечити виконання завдань із захисту країни та участі у спільних операціях НАТО. Колишній Перший морський лорд адмірал Алан Вест заявив, що нинішній стан Королівського флоту є найгіршим за останні 350 років.

«Кількість кораблів, які ми маємо, просто жалюгідна для виконання завдань, що стоять перед флотом», — сказав він.

Попри скорочену кількість, ситуацію погіршує те, що кораблі не отримують належного обслуговування та залишаються на ремонті на довгі роки. Найбільша криза уразила підводний флот типу Astute.

З п’яти наявних субмарин чотири роками стоять у доках. Підводні човни HMS Ambush, HMS Artful та HMS Audacious не виходять у море від трьох до майже чотирьох років кожен, маючи статус неактивних або проходячи глибоке технічне обслуговування.

Боєздатність наразі зберігає лише екіпаж HMS Anson, який щойно повернувся з розгортання і знову готується до технічного обслуговування та ремонту через відсутність вільних місць у доках.

Есмінці протиповітряної оборони Type 45 мають дещо кращу, але все одно складну ситуацію. З шести кораблів половина проходить багаторічну модернізацію. Рекордсменом є HMS Daring, який простоює в Портсмуті вже понад дев’ять років.

Британське командування розгорнуло лише два есмінці цього типу: HMS Dragon патрулює Аравійське море, а HMS Duncan діє поблизу Данді.

Фрегати Type 23 також вимагають значної уваги. Військові готують HMS Richmond до остаточного списання, а керівництво перевело HMS Iron Duke у тривалий резерв на майже рік. Водночас екіпаж HMS Somerset продовжує нести службу в рамках активного розгортання.

Ще два кораблі наразі перебувають у протоці Ла-Манш та проходять інтенсивну підготовку до майбутніх місій. Екіпаж HMS Sutherland відпрацьовує маневри, тоді як команда HMS St Albans поводить тренування і. Ці кораблі невдовзі зможуть підсилити оперативні можливості флоту.

На противагу активним силам, значна частина фрегатів вимагає технічного втручання або тривалого відновлення у рідному порту Девонпорт. Найскладніша ситуація спіткала HMS Kent, який проходить масштабну модернізацію і не виходить у море вже понад два роки. Інший фрегат, HMS Portland, зіткнувся з технічними проблемами і простоює в доку більше чотирьох місяців.

На цьому тлі ударне ядро флоту працює за планом. Авіаносець HMS Queen Elizabeth успішно завершив ремонт і відновлює сили у домашньому порту Портсмута, тоді як HMS Prince of Wales виконує завдання операції Firecrest у водах Північного моря.

Така розстановка сил змушує флот покладатися на мінімальну кількість активних бойових одиниць для захисту національних інтересів. Більше того, утворення власної незалежної авіаносної ударної групи є неможливим, через що британські авіаносці діють разом із кораблями інших країн НАТО.

Проблематика заміни

Окрім безпосередніх проблем флоту, найгострішим питанням залишається суднобудування у Великій Британії. Наразі країна значно відстає від інших європейських держав за темпами будівництва нових бойових кораблів.

Показовим прикладом є фрегати проєкту Type 26, які мають замінити фрегати Type 23. Їхнє будівництво суттєво відстає від початкового графіка. Закладення головного корабля серії — HMS Glasgow — відбулося у 2017 році, однак він досі проходить добудову. Якщо флот отримає корабель у 2028–2029 роках, загальний цикл його будівництва становитиме близько 11–12 років.

У 2024 році HMS Glasgow спустили на воду, однак це не призвело до помітного прискорення робіт. Зараз корабель перебуває у сухому доці верфі Scotstoun, де триває монтаж обладнання, завершення внутрішніх робіт і підготовка до передачі Королівському флоту. Водночас строки можуть знову зміститися через регулярні страйки працівників і виробничі труднощі.

Схожа ситуація склалася й із перспективними багатоцільовими атомними підводними човнами типу SSN-AUKUS, які мають замінити субмарини типу Astute. Паралельно Велика Британія будує стратегічні атомні підводні човни типу Dreadnought, що прийдуть на зміну субмаринам типу Vanguard.

Човни типу Vanguard несуть службу ще з 1990-х років і дедалі більше потребують тривалого технічного обслуговування та ремонтів. Водночас британська судноремонтна інфраструктура не має достатньої кількості сухих доків і виробничих потужностей для їх своєчасного обслуговування.

Через це окремі субмарини роками залишаються в ремонті або очікують на його початок, що негативно впливає на боєготовність підводного флоту.