Ядерний арсенал Північної Кореї поступово стає достатньо великим, щоб потенційно перевантажити наземну систему протиракетної оборони США.
У виданні Bloomberg провели аналіз потенційної ядерної потуги КНДР.
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон наприкінці січня заявив, що Пхеньян здатен виробляти достатньо матеріалу для створення до 20 ядерних боєзарядів на рік.
Будівництво або модернізація об’єктів із виробництва розщеплюваних матеріалів може ще більше прискорити це зростання. Водночас КНДР працює над новими засобами доставки.
“Водночас міжконтинентальні балістичні ракети Hwasong-15, -17, -18 і -19 разом із наявними боєголовками вже можуть забезпечити обсяг вогневої потужності, достатній для подолання американської наземної системи протиракетної оборони середньої ділянки траєкторії, розрахованої на відбиття обмеженої атаки та створеної приблизно за 65 мільярдів доларів”, – розповідають у Bloomberg.
Значно більший арсенал ракет малої дальності може уражати союзників США в Азії та американські бази на Гуамі, де розміщено один із найбільших складів боєприпасів у світі.
Оцінки кількості міжконтинентальних балістичних ракет у Північної Кореї різняться.
Агентство військової розвідки США торік заявило у презентації на підтримку проєкту протиракетної оборони Golden Dome, що Пхеньян має лише 10 таких ракет.
Однак Північна Корея за останнє десятиліття провела щонайменше стільки ж випробувальних запусків і може мати до 48 пускових установок, за оцінкою Ванна Ван Діпена з 38 North — онлайн-видання, яке відстежує військові розробки Пхеньяна.
За його оцінкою, наразі Північна Корея може мати до 24 міжконтинентальних балістичних ракет, і виробництво триває.
Американська наземна система протиракетної оборони середньої ділянки траєкторії, що включає 44 ракети-перехоплювачі, розміщені на Алясці та в Каліфорнії, а також місця для ще 20 на Алясці, була створена для протидії значно меншій загрозі.
США також працюють над програмою протиракетної оборони Golden Dome, мета якої — захистити країну від будь-яких повітряних загроз, зокрема з боку Північної Кореї, Китаю та Росії. Невідомо, чи можливо це без витрат у розмірі трильйона доларів або більше.
При цьому варто враховувати, що одна міжконтинентальна ракета може нести ядерний заряд, який має суббоєприпаси, які також потрібно буде збивати чимось, а не тільки саму ракету.
Навіть за нижчими оцінками — деякі експерти вважають, що щорічне виробництво становить лише 12–15 боєзарядів — темпи зростання випереджають Індію, яка збільшила свій арсенал до 180 боєголовок, додавши вісім у період між 2024 і 2025 роками.
За оцінками експертів, під час першого президентського терміну Дональда Трампа режим Кім Чен Ина виробляв матеріал приблизно для шести боєзарядів на рік.
У той період відносини Трампа з Кімом пройшли шлях від балансування на межі конфлікту до майже дружніх, що спонукало президента США заявити, що Північна Корея більше не є ядерною загрозою.
Водночас ядерні ракети Кіма ніколи не випробовувалися з реальними боєголовками, і незрозуміло, чи змогли б вони витримати політ до Північної Америки, обійти систему оборони або витримати нагрів і екстремальні навантаження під час входження в атмосферу.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин