Україна в один день прощалася з двома полеглими бійцями

21 лютого у Полтаві попрощалися з Максимом Хітайловим 72-ї окремої механізованої бригади – вбитим у бою під Золотим 18 лютого.

На межі Полтавської області авто зустріли десятки машин, які супроводжували тіло вбитого захисника до облцентру.

На Прикарпатті поховали Михайла Турчина з 80-ї аеромобільної бригади, який зник безвісти 5 вересня 2014 року.

Максим Хітайлов

Провести героя в останню путь прийшли заступник голови Полтавської обласної ради Анатолій Ханко, заступники голови Полтавської ОДА Євген Греков та Катерина Рижеченко, секретар Полтавської міської ради Олександр Шамота, депутати Полтавської обласної та міської рад, друзі, знайомі, побратими і небайдужі полтавці.

“Він гідний нащадок своїх предків, які воювали проти московської навали, яка, на жаль, буде існувати, поки існує ця російська держава і ми будемо воювати. І як його пращури, він з честю виконав свій обов’язок. Він до останнього не відступав, загинув на полі бою. Дуже тяжко сьогодні стояти на цій площі, але ми повинні воювати до кінця тому що, якщо не ми, то наші діти і внуки будуть воювати знову”, – сказав Анатолій Ханко.

Михайло Турчин

Михайло Турчин, 22.11.1979 року народження, уродженець села Озеряни, солдат, стрілець-помічник гранатометчика 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, який загинув 05.09.2014 року в районі селища Кольорові Піски Слов’яносербського району Луганської області під час потрапляння підрозділу бригади в засідку російської диверсійної групи. 21 лютого, в селі Озеряни, Галицького району попрощалися з Михайлом Турчином. Боєць пропав безвісти ще в 2014 році.

“Солдат Михайло Турчин одним з перших став на захист України. Відтак був призваний у першу хвилю мобілізації у нашу бригаду з села Озеряни Івано-Франківської області. 5 вересня, під час виконання бойового завдання, разом зі своїми побратимами потрапив у засідку. Підрозділ поніс втрати. Загинув і Михайло. Але ми знаємо, що десантники не помирають — вони повертаються на небо”. – підполковник Олег Баляс