Україна цьогоріч уклала перші символічні контракти на бронетехніку

Після піврічної паузи українське Міністерство оборони уклало перші замовлення на бронетехніку з декількома вітчизняними компаніями, ще декілька виробників залишаються без нових замовлень.

Про це розповіли представники компаній-виробників у відповідь на запит «Мілітарного».

Три українські компанії отримали нові оборонні замовлення на поставку бронемашин після вимушеної піврічної закупівельної паузи для усієї галузі.

Компанії отримали відносно невеликі контракти на постачання «десятків» одиниць техніки для частин Збройних Сил. Це стало важливим кроком для забезпечення стабільної роботи виробництв.

У той же час частина підприємств, зокрема «Українська бронетехніка», на початок червня не отримали нових замовлень при наявному попиті у броньованій техніці.

«Потреба досить велика, за різними оцінками до 1000 автомобілей. Але через відсутність фінансування закупівлі не планують. Можливо ситуація зміниться після надходження кредитних коштів ЄС», — зазначив Владислав Бельбас, генеральний директор «Української бронетехніки».

Відсутність замовлень торкнулась і державних підприємств: єдиний виробник бронетранспортерів — Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. Морозова (ХКБМ) — опинилося під загрозою повної зупинки через відсутність нових державних замовлень.

За словами колективу, наразі на виробничих лініях виготовляється останнє чинне державне замовлення на БТР-4Е. Через відсутність нових угод серед робітників заводу зростають побоювання, що виробництво техніки може повністю зупинитися вже у серпні, а фахівців почнуть звільняти.

Криза планування

У розмові з «Мілітарним» виробники називають укладені контракти символічними за об’ємами. Не меншою проблемою є і відсутність довгострокового планування, яке напряму впливає на виконання замовлень.

«Хочу наголосити на тому, що виготовлення бронетехніки — не дрони. Не повинно бути ілюзій, що можливо робити техніку за два місяці. Це ємнісний тип виробництва одночасно за декількома параметрами: кількістю комплектуючих, трудовитратами, необхідною кількістю обладнанням та виробничих площами, термінами. Жодне таке виробництво не може якісно працювати без планування. Це неможливо.

Візьмемо до прикладу постачання двигунів та трансмісій. Ще до початку 2026 року ми мали зарезервувати і проавансувати компоненти, які будемо купувати упродовж року. Єдиний орієнтир який був у нас, як і у кожного виробника, це очікування, що на початку року буде розуміння об’ємів. За цим орієнтиром, під свій ризик, ми взяли на себе зобов’язання і проавансували значну кількість комплектуючих. На жаль, з боку основного замовника — Міністерства оборони — обговорення перших контрактів почалось лиш у квітні. Однак, чи можна назвати це довгостроковим плануванням? Точно ні. 

Уперіод шаленої нестачі колісної бронетехніки на фронті ми сткаємось з відсутністю діалогу щодо довгострокової співпраці між замовником і заводами. Навіть попри відсутність коштів зараз цей діалог потрібен сьогодні. Інакше ми зовсім скоро зіткнемось з фактом «техніка потрібна на вчора». У кращому випадку, усвідомимо це зараз, протримаємось і почнемо відвантажувати техніку через півроку. У гіршому, хтось буде вимушений зупинити виробництво», — пояснює Артем Ющук, генеральний директор та співзасновник компанії Inguar.

Нагадаємо, що відсутність річних замовлень на початку року «Мілітарному» підтвердив директор «Агенції оборонних закупівель» Міністерства оборони Арсен Жумаділов.

Зрив контрактування пояснювався дефіцитом коштів. Уряд скоротив оборонні витрати та призупинив закупівлі нової техніки через зрив 90-мільярдної кредитної програми від Євросоюзу. Проте у квітні Рада ЄС погодила програму, що розблокувало закупівельні процеси України.