У Ленінградській області внаслідок удару дронів горить один із найбільших НПЗ Росії

Українські ударні безпілотники у ніч на 5 травня атакували один із найбільших нафтопереробних заводів Росії — «Киришинефтеоргсинтез», розташований у місті Кіриші Ленінградської області.

Про це повідомляє Astra, пожежу у промзоні міста підтвердив губернатор області.

Моніторинговий сервіс NASA FIRMS також фіксує осередки займання на території цього НПЗ.

Очільник регіону Олександр Дрозденко заявив про нібито збиття над областю 18 дронів. За його словами, пожежники вже працюють над ліквідацією займань.

Киришський НПЗ

«Киришинефтеоргсинтез» (КИНЕФ) — є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії.

Завод спеціалізується на переробці нафти та виробництві нафтопродуктів: бензину, дизельного пального, мазуту, авіаційного палива та інших компонентів.

Підприємство входить до складу компанії «Сургутнефтегаз». Його річна потужність становить 20,1 млн тонн нафти. Відстань від заводу до державного кордону України — близько 790 км. Це вже п’ята відома атака на цей російський НПЗ.

Попередній удар дронами по підприємству відбувся у ніч на 26 березня 2026 року. Внаслідок ураження загорілися резервуари з нафтою, дим від  яких спостерігали очевидці.

Ще один удар БпЛА по нафтопереробному заводу відбувся у ніч на 4 жовтня 2025 року. Його завдали Сили спеціальних операцій ЗСУ у взаємодії з повстанським рухом в РФ «Черная искра».

Результатом стало ураження критично важливої установки ЕЛОУ-АВТ-6. Вона призначена для знесолення та первинного фракціонування нафти. Сировиною установки є сира нафта, що надходить на НПЗ з нафтоперекачувальних станцій. Цифра наприкінці позначає продуктивність переробки цієї установки — 6 млн тонн на рік.

Нагадаємо, внаслідок удару українських безпілотників 23 квітня на нафтоперекачувальній станції «Горький» в Нижньогородській області знищено два резервуари об’ємом по 50 000 м³.

НПС виконує функції як головної, так і проміжної станції, забезпечуючи прокачування нафти із Західного Сибіру магістральними трубопроводами (зокрема за маршрутом Сургут – Горький – Полоцьк) до великих нафтопереробних підприємств у центральних областях Росії та на експорт.