Українські фахівці та експерти Незалежної антикорупційної комісії (NAKO) встановили ланцюг виробників електронних компонентів, які використовують у російській балістичній ракеті середньої дальності «Орешник».
Про це йдеться у новому дослідженні «What is Oreshnik Made Of? Russia’s Most Domestic Missile Yet», підготовленому NAKO на основі аналізу уламків ракети після ударів по Дніпру у листопаді 2024 року та Львову у січні 2026 року.
Під час дослідження експерти ідентифікували близько 470 електронних компонентів, виготовлених 25 підтвердженими підприємствами Росії та Білорусі.
Ще чотири виробники фігурують у матеріалах, однак їхню участь остаточно підтвердити не вдалося.
На відміну від більшості сучасних російських високоточних озброєнь, які значною мірою покладаються на західну мікроелектроніку, «Орешник» містить переважно електронні компоненти російського та білоруського виробництва. Автори дослідження зазначають, що це свідчить про прагнення Москви зменшити залежність від імпортної елементної бази.
Водночас вони наголошують, що це не означає досягнення повної технологічної самодостатності Росії.
Близько 62% ідентифікованих виробників уже перебувають під міжнародними санкціями, тоді як 93% компаній внесла до санкційних списків лише Україна. Більшість знайдених компонентів виготовили у 2014–2018 роках.
Найбільшу кількість виробників дослідники виявили у Москві, Зеленограді, Московській області, Воронежі, Калузі, Орлі, Брянську, Рязані та Пензі. Також компоненти виробляли підприємства Санкт-Петербурга, Великого Новгорода, Казані, Сарапула, Йошкар-Оли, Новосибірська та Мінська.
Серед ключових виробників автори називають «Научно-производственный центр автоматики и приборостроения имени академика Пилюгина», який розробляє системи наведення та керування балістичними ракетами, а також підприємства «Микрон», «Ангстрем», «Кремний ЭЛ», «Оптрон», «Морион», «Светлана» та білоруський холдинг «Интеграл».
Значна частина цих компаній входить до структури держкорпорацій «Ростех», «Росэлектроника» або «Роскосмос» і постачає компоненти не лише для «Орешника», а й для ракет Х-101, «искандер-К», систем ППО С-400, «Панцирь-С1», міжконтинентальних ракет «Тополь-М» і «Булава».
Окрему роль у виробництві електроніки для «Орешника» відіграють білоруські підприємства «Интеграл» та його дочірній завод «Транзистор», розташовані в Мінську. Дослідники встановили, що вони виготовили діодні збірки та інтегральні мікросхеми, вироблені у 2014–2015 роках.
Обидва підприємства перебувають у підпорядкуванні Міністерства промисловості Білорусі та належать до найбільших виробників мікроелектроніки в країні. Вони випускають мікропроцесори, мікроконтролери, інтегральні схеми, транзистори, діоди, радіаційно стійкі компоненти й іншу електроніку, яку використовують у військовій та космічній техніці.
Автори дослідження наголошують, що санкційна політика має охоплювати не лише виробників готових ракет, а й усю екосистему підприємств, які забезпечують російську оборонну промисловість електронними компонентами. На їхню думку, саме обмеження діяльності цих виробників здатне сповільнити розвиток російських ракетних програм.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що російська балістична ракета середньої дальності «Орешник» має серйозні проблеми з точністю через виробничі труднощі та дефіцит відповідного обладнання, зокрема гіроскопів.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин