Популярні
В Росії почалися роботи над оновленням комплексу активного захисту «Арена-М» зі збільшенням кількості захисних боєприпасів з 12 до 36 одиниць.
Про це в коментарі Мілітарному розповів дослідник історії танкобудування Андрій Тарасенко.
Це обумовлено третім етапом оновлення системи, який мають завершити до початку І кварталу 2027 року.
Андрій Тарасенко назвав низку ключових інженерних проблем для реалізації цього завдання. Зокрема йдеться про обумовленість встановлення контрбоєприпасів (захисних боєприпасів) лише на башті.
«Неможливість встановлення на корпусі в даній конфігурації системи зумовлена як компонувальними факторами, так і факторами необхідності передачі потоку цифрової інформації з башти в корпус, на який не розраховані наявні обертові контактні пристрої (ВКУ)», – розказав дослідник.
Водночас додавання нових захисних боєприпасів вимагає збільшення габаритів башти по ширині, що, наприклад, призводить до унеможливлення відкриття кришки моторно-трансмісійного відділення (МТО) для її обслуговування.
Ще один важливий аспект – це встановлення контбоєприпасів під точним кутом (від 10 до 45 градусів), який залежить від типу цілей, що уражаються: атакуючих за горизонтальною траєкторією або ж зверху.
Також є вимоги до високої початкової швидкості захисного боєприпасу комплексу «Арена-М» для перехоплення ракет протитанкових комплексів, які зумовлюють великий пороховий метальний заряд і масивні приварені до башти кронштейни для кріплення захисного боєприпасу з урахуванням віддачі.
«Тому уявні «очевидні» ідеї на кшталт встановити захисні боєприпаси на «Мангал» або якийсь виносний пристрій неможливі», – уточнює Андрій Тарасенко стосовно розміщення КАЗ на захисній конструкції.
Він оцінює, що реалізувати трикратне збільшення кількості в наявних габаритах неможливе, проте є можливість зміни існуючого боєприпасу, що за своєю дією є надлишковим для дронів, на спеціалізований проти дронів. Тому у випадку розробки антидронового боєприпасу для системи «Арена-М» він може мати менші габарити і тому збільшення їх кількості втричі чи більше цілком можливе.
«На підставі цього можна зробити висновок, що (необхідне) збільшення захисних боєприпасів у 3 рази при збереженні існуючого типу захисного боєприпасу не може бути реалізоване. Водночас архітектура комплексу дозволяє задіяти інші системи захисту об’єкта (фугасні, картечні або інші типи захисних боєприпасів), як спільно зі штатними захисними системами, так і окремо. Більше того, штатний захисний боєприпас, що розроблявся у 1990-ті роки для захисту переважно від ПТРК, є надлишковим для ураження малошвидкісних цілей типу FPV-дронів. Тому при підборі спеціалізованих протидронових боєприпасів немає тих вимог щодо часу реакції (швидкодії), установки та габаритів, які пред’являються до штатних захисних боєприпасів, що робить завдання нарощування боєприпасів утричі і навіть більше разів можливим», – розказав Андрій Тарасенко.
КАЗ «Арена-М» розробило Конструкторське бюро з машинобудування з міста Коломна як модернізацію комплексу «Арена», роботи над якою почались ще в СРСР у 1980-х роках.
В порівнянні з оригінальною «Арена», вона вже має імпульсні двигуни корекції контрбоєприпасів, які дозволили позбутися батареї шахт із захисними боєприпасами довкола башти, а також масивного модулю РЛС в ценрі башти замінивши його на чотири компактні.
«Але цей комплекс не мав можливості роботи по ПТУР, що атакують зверху – Javelin та йому подібним.», – сказав Андрій Тарасенко.
В коментарі Мілітарному дослідник розповів, що 1-й етап модернізації «Арена-М» полягав у розміщенні 4-х з 12-ти захисних боєприпасів під кутом ~0…10 градусів, що дало можливість уражати ракети від протитанкових ракетних комплексів, які атакують зверху. Також змінили установку приймально-передавальних модулів РЛС.
«Коли вони це доопрацювали, Javelin перестав бути головною загрозою. Розпочався 2-й етап апгрейду – зробили захист від дронів, але «несподівано» виявилося, що дронів може бути більше ніж 6–7 штук», – сказав Андрій Тарасенко.
Наступним етапом розвитку системи, на думку дослідника, після збільшення кількості антидронових боєприпасів вказує на можливість інтеграції з іншими засобами ураження та системами броньованої машини. Комплексно йдеться про створення «ешелонованої» протидронової системи в тому числі і з інтеграцією елементів ШІ.
«Приклад взаємодії КАЗ із СУО, реалізований ще в 1990-ті роки, полягає в тому, що комплекс активного захисту після виявлення, супроводження та обчислення кута підльоту атакуючого засобу (наприклад, РПГ) видає сигнал, пропорційний цьому куту, у приводи наведення башти, забезпечуючи автоматичне наведення основного озброєння бойової машини в напрямку прихованої танконебезпечної цілі, одночасно з нейтралізацією самого атакуючого засобу за допомогою захисного боєприпасу КАЗ. На наступному етапі вдосконалення можлива інтеграція «Арени-М» з оптичними датчиками, акустичними датчиками, оптикоелектронними системами, системами постановки завіси, додатковим озброєнням об’єкта (кулеметні установки) для створення «ешелонованої» протидронової системи в тому числі і з інтеграцією елементів ШІ. Цей формат розширення вже закладено в архітектурі системи, але не реалізований», – розказав Андрій Тарасенко.
Перший і поки єдиний епізод застосування російського танкового комплексу активного захисту «Арена-М» відбувся у липні 2026 року коли ворог штурмував позиції в районі населеного пункту Маяк на Донеччині.. Тоді Центр спеціальних операцій «Омега» Національної гвардії України вперше знищив Т-72Б3А оснащений цим комплексом.
Українські оборонці витратили 7 дронів для спустошення КАЗ, а загальні витрати для знищення російського танку склали від 15 до 20 FPV на одну машину.
Розробка російських комплексів активного захисту почалась ще в радянський період. Попри численні демонстрації системи та заяви про її масштабне розгортання, серійна інтеграція до бойових підрозділів тоді не відбулася.
Відомо, що російські конструктори працювали над інтеграцією КАЗ «Арена» на танки Т-72Б3 і Т-90М щонайменше з 2019 року, а вогневі випробування відбулися у 2021 році — це підтверджують кадри з полігону, показані російським телебаченням.
Після початку широкомасштабного вторгнення росіяни декілька років тому заявляли про відправлення Т-72 із КАЗ «Арена-М» на фронт, але у бойових діях вони тоді так і не з’явилися. Натомість машини використали для зйомок пропагандистського фільму.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
