РЕБ проти «Рассвет»: чому Україні потрібно діяти вже зараз

Росія поступово розгортає власну низькоорбітальну систему супутникового зв’язку «Рассвет», яку створює компанія «Бюро 1440».

Повноцінне угруповання має забезпечити широкосмуговий доступ до мережі для стаціонарних і рухомих абонентів. Офіційно компанія заявляє, що система призначена винятково для задоволення цивільних потреб і забезпечення зв’язком літаків, морських суден та наземного транспорту. Однак вище військово-політичне керівництво РФ прямо заявляє про майбутнє військове застосування.

«Рассвет» може забезпечити російські війська незалежним від іноземних операторів каналом зв’язку, а безпілотники всіх типів та навіть крилаті ракети — керуванням за межами прямої радіовидимості. Через супутник можна передавати відео, телеметрію, оновлювати маршрут і змінювати ціль уже під час польоту.

Загроза вже формується

23 березня 2026 року Росія вивела на орбіту першу групу з 16 серійних супутників «Рассвет». Один апарат зійшов з орбіти, 12 сформували робочу ланку, а ще три продовжили піднімати орбіту. Другу партію з 16 апаратів запустили 19 липня.

Цього ще недостатньо для безперервного покриття України. Однак аналіз орбіт, проведений показує, що перша серійна ланка вже забезпечувала над Україною щонайменше два стабільні вікна зв’язку на добу тривалістю понад годину кожне. Росія вже може планувати окремі операції під час проходження супутників, навіть якщо поки не здатна підтримувати постійний канал.

У червні російський диктатор Володимир Путін прямо пов’язав проєкт «Бюро 1440» із перспективою управління важкими безпілотниками. За російськими планами, кількість апаратів має швидко зростати, а перейти до комерційної експлуатації планують у 2027 році. Зі збільшенням угруповання окремі вікна перетворюватимуться на безперервне покриття, а мережа отримуватиме більше резервних супутників.

Саме тому створення засобів протидії не можна відкладати до появи серійних терміналів на російських дронах. Після повноцінного розгортання сотень апаратів придушувати мережу стане значно складніше, а до масштабування застосування росіяни перейдуть надзвичайно швидко, тому зволікання буде дорого коштувати українським оборонцям.

Український успіх, як ілюстрація загрози

Україна вже продемонструвала, наскільки небезпечним може бути поєднання відносно дешевого ударного дрона зі стабільним супутниковим зв’язком. За даними Reuters, більшість українських місій middle strike виконують із використанням Starlink.

Найповнішу публічну картину цієї кампанії формують повідомлення спецпідрозділу «Примари» ГУР і командувача Сил безпілотних систем Роберта «Мадяра» Бровді.

Одним із головних напрямів стало системне знищення російської протиповітряної оборони. За даними Бровді, протягом січня—липня 2026 року підрозділи СБС уразили 236 зенітні комплекси, радіолокаційні станції та інші елементи ППО загальною вартістю понад 5,4 мільярда доларів. «Примари» ГУР паралельно полюють на російську ППО вздовж усієї лінії фронту та в окупованому Криму, де уражають не лише радари й зенітні комплекси, а й засоби РЕБ, пункти зв’язку та інфраструктуру забезпечення авіації.

Знищення ППО стало першим етапом ширшої кампанії проти російської логістики. Лише протягом протягом перших двох тижнів українські удари скоротили вантажний рух трасою ключовою Р-280, яка сполучає Росію з окупованими Маріуполем, Бердянськом, Мелітополем і Кримом, на 71%.

Український досвід показує, що супутниковий зв’язок перетворює доступний безпілотник на інструмент системного оперативного впливу, здатний послідовно руйнувати ППО, паралізувати логістику та позбавляти противника безпечного тилу. Саме тому «Рассвет» становить надзвичайну небезпеку.

Отримавши незалежний супутниковий канал, Росія зможе спробувати відтворити українську модель і масово застосовувати керовані дрони для полювання на українську ППО, авіацію, штаби та маршрути постачання. При цьому, окупанти, на відміну від України, не будуть мати штучних обмежень на географію ударів.

Росія вже довела працездатність принципу

Прикладом такого підходу став російський комплекс «Волна Купол Гарант», створений для протидії Starlink. Він працює у смузі 14–14,5 ГГц і спрямовує заваду не на абонентський термінал, а в бік супутника. Частоти майже повністю збігаються з висхідним Ku-каналом «Рассвет».

За відкритими даними, комплекс використовує кілька спрямованих антен і створює перешкоди в окремих частотних каналах. Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов повідомляв, що одна система здатна дестабілізувати Starlink на площі приблизно 20 квадратних кілометрів.

Втім, попри створення перешкод, комплекс має суттєві недоліки. Компанія SpaceX миттєво фіксує перешкоди в каналах зв’язку, а супутники радіорозвідки країн-партнерів виявляють потужне випромінювання комплексу, що спрощує виявлення цілі.

Російський виробник «Русский купол» не афішує технічні характеристики комплексу, однак вартість одного виробу становить 150 мільйонів рублів.

Які канали потрібно придушувати

Ймовірно, майбутня система має працювати аналогічно російським засобам РЕБ, що придушують роботу терміналів Starlink – атакувати висхідний канал звязку, аби супутник “не бачив” сигнал від наземних терміналів.

Для придушення низхідного каналу передавач довелося б розміщувати відносно близько до російського термінала й долати просторову вибірковість його спрямованої антени. Натомість під час придушення висхідного каналу ціллю стає приймач відомого супутника, траєкторію якого можна розрахувати заздалегідь.

З офіційних документів, відомо, що російський регулятор виділив для висхідного каналу «Рассвет» дві смуги частот у Ku та Ka діапазонах. У Ku-діапазоні абонентські земні станції передаватимуть сигнал до супутниках на частотах 14–14,495 ГГц, в Ka-діапазоні передбачили смугу 29,5–30 ГГц в Ka-діапазоні.

Згідно з російськими документами, смугу 29,5–30 ГГц виділили для терміналів рухомої супутникової служби, тобто, ймовірно, саме для обладнання, яке потенційно можна встановлювати на наземних, морських і повітряних платформах.

Очікувані проблеми

Придушення супутників «Рассвет» потребуватиме принципово іншого підходу, ніж звична українським розробникам протидія БпЛА чи засобам звязку.

Купольна станція РЕБ створює завади навколо захищеного об’єкта та впливає на приймачі, які потрапляють у зону її дії. У випадку із супутниковою мережею ціллю стає бортовий приймач на висоті близько 500–550 кілометрів, а в перспективі і 800 кілометрів. Тому комплекс повинен не формувати постійний «купол», а спрямовувати вузький промінь на конкретний супутник і супроводжувати його під час проходження над горизонтом.

Для українських виробників це новий клас завдань. Більшість публічно представлених українських антидронових комплексів працює на частотах до 6 ГГц, в окремих випадках до 9 ГГЦ. У відкритих джерелах немає відомостей про українські серійні комплекси, здатні формувати спрямоване випромінювання на частотах близько 14 або 30 ГГц і водночас автоматично супроводжувати низькоорбітальні супутники.

Особливо складною стане робота в Ka-діапазоні. За однакового підсилення антен втрати у вільному просторі на частоті 30 ГГц майже на вп’ятеро більші, ніж на 14 ГГц. Компенсувати їх можна збільшенням потужності або коефіцієнта підсилення антени, але обидва способи мають обмеження. Потужні підсилювачі на 30 ГГц складніші, дорожчі та менш ефективні, а втрати у хвилеводах, фідерах і з’єднаннях стають відчутнішими. Ka-діапазон також значно чутливіший до дощу, мокрого снігу та вологи в атмосфері.

Високий коефіцієнт підсилення потребує дуже вузької діаграми спрямованості. Це дозволяє доставити необхідну потужність до супутника, але різко підвищує вимоги до точності наведення. Низькоорбітальний апарат швидко переміщується небом, а похибка в орбітальних даних, калібруванні антени або роботі приводу може вивести його за межі променя.

Розмір угруповання додатково ускладнює завдання. Після розгортання сотень апаратів над Україною постійно перебуватимуть кілька супутників «Рассвет», а термінали зможуть передавати з’єднання від одного апарата до іншого. Це потребуватиме мережі синхронізованих станцій, кількох антен або багатопроменевих фазованих решіток, а також автоматичного передавання цілі між позиціями.

Ще одна проблема — практично повний збіг частот із частиною каналів Starlink. Смуга 14–14,495 ГГц «Рассвет» перетинається з одним з висхідних каналів Starlink 14–14,5 ГГц, а частоти 29,5–30 ГГц також входять до дозволеного висхідного Ka-спектра системи SpaceX.

Вибірковість доведеться забезпечувати винятково завдяки вузькому променю, точному відстеженню супутників і часовим обмеженням. Станція має автоматично припиняти випромінювання, коли «Рассвет» проходить поблизу супутника Starlink, а також контролювати бічні пелюстки антени. Інакше спроба придушити російську мережу може завадити супутниковому зв’язку, яким користуються українські військові.

Нарешті, самі виділені частоти ще не розкривають структуру сигналу «Рассвет». Невідомими залишаються ширина каналів, поляризація, методи модуляції та кодування, частотне перестроювання й алгоритми формування бортових променів. Рівномірне придушення всієї смуги завширшки близько 500 МГц потребуватиме надзвичайно великої сумарної потужності. Зосередження завади на окремих каналах буде ефективнішим, але вимагатиме попереднього перехоплення й аналізу сигналів, а також швидкої реакції на зміну частоти.

Час працює проти України

Нині «Рассвет» ще не став повноцінним російським Starlink, проте розроблення засобів протидії потребуватиме часу: необхідно дослідити сигнали, створити елементну базу для Ku- та Ka-діапазонів, випробувати наведення на швидкі низькоорбітальні апарати й навчитися не заважати власному зв’язку.

Якщо почати цю роботу після масової появи «Рассвет», Росія вже матиме розгалужене угруповання та досвід його бойового використання. Україні потрібно не прогавити нинішнє обмежене вікно можливостей.