Поляки все менше бажають захищати батьківщину

Поляки все менше бажають захищати батьківщину
Навчання для польських цивільних осіб, організоване 6-ю десантно-штурмовою бригадою в Кракові в рамках програми «Поїзд з армією під час канікул», 2023 Фото: Jakub Włodek / Agencja Wyborcza.pl

Аналітичний центр IBRiS виклав соціальне дослідження, що порівнює соціальні настрої поляків щодо війни з 2023 по 2026 рік.

Про це повідомляє InfoSecurity24.

У документі вказується на систематичне «охолодження» патріотичних настроїв на особистому рівні та демонструється різке зниження готовності до найвищої жертви. Відсоток людей, готових віддати своє життя за свою країну, знизився з 27% у 2023 році до лише 15% сьогодні.

Перед обличчям потенційної загрози війни польське суспільство майже навпіл розділене щодо питання прямої участі у збройній боротьбі: 47% респондентів відмовилися захищати країну, водночас 44% заявляють про готовність до цього.

Зміни також помітні в заявлених реакціях на потенційний збройний напад. Автори звіту зазначають, що з моменту вторгнення Росії в Україну відбувся чіткий перехід від заявленої бойової готовності до дій, спрямованих на захист сім’ї, майна та евакуацію. Бойова готовність за цей час знизилася з 30% до 15%.

Польські військові

Водночас варто відзначити чітку межу між поколіннями. Наймолодші люди віком від 18 до 29 років демонструють найнижчу готовність до боротьби, досягнувши результату лише 18%. Найвища готовність припадає на вікові групи 40–49 та 50–59 років, де рівень становить близько 56%.

Готовність нести фінансові витрати, пов’язані з державною безпекою, також зменшилася. Прийняття матеріальних жертв знизилося з 46 до 36%. Водночас кількість респондентів, які заявляють, що не готові йти на жодні жертви, більш ніж подвоїлася — з 14 до 30%.

Звіт IBRiS також демонструє низький рівень практичної підготовки польських громадян до дій у кризових ситуаціях: 81,8% респондентів не знають, де знаходиться найближчий притулок.

Автори звіту зазначають, що це найбільша вразливість системи, виявлена в дослідженні, а також доказ критичної нестачі обізнаності про локальну інфраструктуру безпеки.

Звіт також демонструє розбіжність серед поляків між заявленою готовністю допомагати та готовністю набувати компетенції. До 67% респондентів заявляють про готовність підтримувати цивільну оборону під час війни. З іншого боку, лише 36% респондентів мають намір проходити спеціалізоване навчання у сфері цивільного захисту та цивільної оборони.

Автори дослідження оцінюють, що високий моральний дух і заявлена готовність діяти не пов’язані з активною підготовкою до виконання конкретних завдань. Це означає, що суспільство готове допомогти, але значно менше — здобувати знання та навички, необхідні для ефективної роботи під час кризи.

Варто враховувати також динаміку формування резерву Збройних сил Польщі, адже, за словами заступника міністра оборони Цезарія Томчика, у 2026 році планується підготувати близько 40 тисяч резервістів.

Водночас з урахуванням освітніх програм для молоді загальна кількість осіб, охоплених оборонною підготовкою, може перевищити 300 тисяч.

До 2039 року кількість професійних солдатів у Збройних силах Польщі зросте до 300 тисяч, а разом із резервістами — до півмільйона, такі припущення висловив заступник міністра національної оборони Станіслав Взєнтек під час засідання Сеймського комітету з національної оборони 9 червня 2026 року.

Поширити в соцмережах:

ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"

Приватбанк ( Банківська карта )
5169 3351 0164 7408
Рахунок в UAH (IBAN)
UA043052990000026007015028783
BTC
bc1qg0z99m95fte7kj8faa7h2kvnq92wvc53exe8gm
USDT
0x8676644fA7B6d328310283cAC1065Ae01d97CEe7
ETH
0xfD02863D3289416fcF50975c9DFda13623f97758
Популярні
Button Text