Ракету «Орешник», якою Росія атакувала Білу Церкву, виготовили з використанням нової електроніки

На відміну від попередніх ракет, «Орешник», яким Росія вдарила 24 травня 2026 року по Білій Церкві, виготовили з використанням нової електроніки.

Про це розповів Владислав Власюк, уповноважений Президента з питань санкційної політики, у коментарі «Мілітарному».

За результатами дослідження уламків ракети, понад половину всіх датованих компонентів виготовили у 2023–2024 роках. Також виявили деталі 2025 року виробництва.

«Це свідчить, що йдеться не про використання старих запасів, а про триваюче виробництво ракет із застосуванням нової електронної компонентної бази», — наголосив Владислав Власюк.

За його словами, усі ідентифіковані компоненти дослідженого «Орешника» виготовили виключно російські та білоруські підприємства.

Нагадаємо, що під час масованого обстрілу в ніч на 24 травня Росія застосувала не одну, а дві балістичні ракети середньої дальності «Орешник» («Кедр»). Однак перший пуск був невдалим, і ракета влучила, ймовірно, у передмісті Донецька.

Використання нової електроніки разюче відрізняє ракету, що атакувала Білу Церкву, від ракет, застосованих під час попередніх атак на Львівщину в ніч із 8 на 9 січня 2026 року та на Дніпро в листопаді 2024 року.

Зокрема, українські фахівці, яким вдалося дослідити уламки ракети, якою Росія вдарила по Львівщині в ніч із 8 на 9 січня 2026 року, виявили, що всі друковані плати та мікросхеми всередині процесорного блока, який керує польотом, виготовили у період із 2014 до 2016 року.

Подібну ситуацію показав і аналіз решток ракети, що атакувала Дніпро. Маркування окремих деталей вказувало, що їх виготовили ще на початку 2018 року та, ймовірно, спочатку призначали для інших проєктів.

Хто виробляє «Орешник»

Українські фахівці та експерти Незалежної антикорупційної комісії (NAKO) встановили ланцюг виробників електронних компонентів, які використовують у російській балістичній ракеті середньої дальності «Орешник».

Під час дослідження експерти ідентифікували близько 470 електронних компонентів, виготовлених 25 підтвердженими підприємствами Росії та Білорусі. Ще чотири виробники фігурують у матеріалах, однак їхню участь остаточно підтвердити не вдалося.

Близько 62% ідентифікованих виробників уже перебувають під міжнародними санкціями, тоді як 93% компаній внесла до санкційних списків лише Україна.

Серед ключових виробників автори називають «Научно-производственный центр автоматики и приборостроения имени академика Пилюгина», який розробляє системи наведення та керування балістичними ракетами, а також підприємства «Микрон», «Ангстрем», «Кремний ЭЛ», «Оптрон», «Морион», «Светлана» та білоруський холдинг «Интеграл».

Окрему роль у виробництві електроніки для «Орешника» відіграють білоруські підприємства «Интеграл» та його дочірній завод «Транзистор», розташовані в Мінську. Обидва підприємства перебувають у підпорядкуванні Міністерства промисловості Білорусі та належать до найбільших виробників мікроелектроніки в країні. Вони випускають мікропроцесори, мікроконтролери, інтегральні схеми, транзистори, діоди, радіаційно стійкі компоненти й іншу електроніку, яку використовують у військовій та космічній техніці.