Наймасштабніший удар по НПЗ у Москві: чим били та що уразили українські оборонці

Вранці 18 червня відбувся наймасштабніший український удар по Московському нафтопереробному заводу «МНПЗ», що належить компанії «Газпром нєфть» і розташований за 15 кілометрів від Кремля — у районі Капотня столиці Росії.

Проектна потужність підприємства становить близько 12 млн тонн нафти на рік. Завод має ключове значення для російської столиці та всього центрального регіону.

Підприємство забезпечує до 40% потреб Москви в бензині та близько 50% – у дизельному паливі. Також НПЗ є постачальником авіаційного палива для московських аеропортів.

При цьому підприємство вважається одним із найкомпактніших нафтопереробних заводів такого класу — його площа становить лише 284 гектари. Виробничий комплекс включає понад 30 технологічних установок різного призначення, зокрема каталітичного та термічного крекінгу, а також риформінгу.

Президент України Володимир Зеленський за результатами операції Сил оборони заявив, що українські далекобійні санкції вдруге за тиждень уразили Московський НПЗ.

«Цілком справедлива відповідь на російські удари по наших містах і громадах та ще один важливий результат роботи наших воїнів по об’єктах, які забезпечують російську воєнну машину», – наголосив Зеленський.

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді повідомив, що до удару по заводу долучилися оператори 1 ОЦ СБС, 9 бату «Кайрос» 414 обр «Птахи Мадяра», 413 оп СБС «Рейд» та 412 обр СБС «Немезис» сумісно з ССО, СБУ та ГУР.

Кадри зняті очевидцями у Москві свідчать, що українські оборонці застосували дрони різних типів, зокрема FP-1 та Ан-196 «Лютий», а також реактивні БпЛА «Барс».

Зафіксовано влучання та масштабні  пожежі на щонайменше п’яти локаціях на території нафтопереробного підприємства.

Осінтери проекту «КіберБорошно», проаналізувавши доступні кадри з місця, з’ясували, що уражена значна кількість установок первинної та вторинної нафтопереробки.

«Сьогодні уражено комплексну установку КУПН, до складу якої входить друга установка АВТ-6. Тому можна зробити висновок, що протягом кількох днів українські безпілотники уразили 100% первинної нафтопереробки Московського НПЗ та повністю зупинили переробку», – вважають осінтери.

Також горіння зафіксовано на території резервуарного парку підприємства. Кадри від місцевих свідчать, що одна з ємностей вибухнула після влучання російської ракети ППО, яка намагалася збити український БпЛА.

На російському «МНПЗ» нафтопереробка забезпечується двома установками АВТ-6, кожна з яких має потужність 6 мільйонів тонн на рік. Надалі фракції з АВТ розходяться по всьому заводу для подальшої переробки на різні типи пального. Саме тому українські дрони б’ють по цих найважливіших установках, фактично вибиваючи нафтопереробку під корінь.

Раптова зупинка такого великого виробника палива може створити значне логістичне навантаження та відтягує ресурси з регіонів країни-агресора, де й так проблема нестачі бензину є критичною після попередніх українських ударів по НПЗ і нафтобазах.

Загалом за останній місяць Сили оборони України тричі били дронами по НПЗ в Москві.

Перша атака відбулася 17 травня. Вона за словами місцевої влади і представників заводу нібито «не завдала значних пошкоджень» підприємству. Однак роботу тоді зупинили на кілька днів «з міркувань безпеки», щоб уникнути можливих ризиків. Влада Москви заявила, що внаслідок атаки на прохідній підприємства постраждала зміна будівельників.

Наступний удар по Московському нафтопереробному заводу відбувся вранці 16 червня. Дрон точно уразив установку ЕЛОУ-АВТ-6. Вона призначена для підготовки та первинної переробки сирої нафти. Її головне завдання — розділити нафту на базові фракції (дистиляти) для подальшого виробництва пального.

У жовтні 2024 року на території підприємства помітили антидронові захисні сітки, встановлені для посилення оборони об’єкта, однак вони, судячи з результатів атаки, не дуже допомогли.

Прорив ППО Москви

Українським безпілотникам вдалося прорвати багаторівневу протиповітряну оборону, яку за роки повномасштабної війни сформували навколо Москви.

Основу ППО столиці країни-агресора складають близько сотні зенітних ракетно-гарматних комплексів «Панцирь-С1» та невелика кількість ЗРК «Тор», призначених для перехоплення українських безпілотників і крилатих ракет. Їх доповнюють близько двох десятків батарей С-400. Додатково росіяни посилили ППО мобільними вогневими групами.

Загалом станом на весну 2026 року Москву прикривають два щільні кільця систем ППО на додачу до кількох позицій у самому місті. За підрахунками осінтерів, у самому місті та навколо нього розміщено понад 100 позицій для зенітних систем. При цьому друге кільце позицій для систем ППО створили у 2025 році.

Після травневої атаки 2026 року дронів на російську столицю вони збудували щонайменше сім нових веж для розміщення ракетно-гарматних комплексів «Панцирь». Зокрема, за даними оглядача Марка Крутова, одну з позицій росіяни звели безпосередньо біля Московського НПЗ, однак не встигли там розгорнути комплекс ППО.

Комплекси «Панцирь» нової модифікації СМД-Е почали встановлювати безпосередньо на дахах житлових будинків, торговельних і бізнес-центрів у Москві.

Зокрема, наприкінці травня повідомлялося про розгортання такої системи на даху бізнес-центру «Нордстар Тауер», розташованого на вулиці Бєговій у Північному адміністративному окрузі російської столиці.

Через роботу російської ППО та засобів  радіоелектронної боротьби (РЕБ) частина безпілотників впала на цивільні об’єкти або врізалася у багатоповерхівки.

Мер Москви Сергій Собянін заявив, що у столиці через падіння БпЛА пошкоджено ТЦ «Садовод». А губернатор Московської області заявив, що «уламки» потрапили на покрівлю торгового центру «Белая Дача», що призвело до пожежі. Після цього ТЦ тимчасово закрили з «технічних причин».

Жителі Москви та Підмосков’я поскаржилися на «нафтовий дощ» після українського удару по НПЗ. Вони поскаржилися на відсутність SMS-повідомлень, а також сповіщень у чатах та соцмережах й сирен повітряної тривоги в місті.

Атака призвела до зупинення роботи одразу чотирьох російських аеропортів: Внуково, Домодєдово, Шереметьєво та Жуковський.

За повідомленням міноборони країни-агресора, їхня протиповітряна оборона нібито знищила 555 українських БпЛА за ніч над територіями різних регіонів, зокрема і Московської області. Водночас зранку мер Москви повідомляв, що загалом на підльоті до міста збили нібито близько 200 безпілотників. При цьому він, як і військові, не уточнив, скільки дронів досягли своєї цілі.

Загалом цифри, які озвучують окупанти, треба сприймати зі скепсисом, адже вони постійно брешуть щодо своїх «досягнень» і провалів у війні.

Важливість кампанії ударів по НПЗ і нафтобазах

Ураження Московського НПЗ продовжує серію українських ударів по російських нафтобазах і нафтопереробних підприємствах, які останніми місяцями стали регулярною частиною кампанії зі знищення інфраструктури, яка приносить гроші Росії на війну проти України та забезпечує пальним окупантів.

Такі удари, до прикладу вже призводять до того, що Росія планує імпортувати бензин морським шляхом, намагаючись подолати дефіцит пального, який виник після масштабних атак безпілотників на нафтопереробну інфраструктуру та бензовози, 17 червня повідомили у Reuters із посиланням на власні джерела.

За інформацією агентства, у червні Росія, яка входить до числа найбільших світових експортерів нафти та нафтопродуктів, має отримати партію бензину через один із західних морських портів.