Міноборони замовило близько 200 бронемашин після тривалої паузи

Міністерство оборони України замовило близько 200 броньованих машин для Сил оборони, що стало першим великим замовленням після тривалої паузи в закупівлях бронетехніки у 2026 році.

Про це «Мілітарному» стало відомо зі слів очільника Агенції оборонних закупівель ДОТ Арсена Жумаділова.

На початку року Міноборони не укладало нових контрактів на бронеавтомобілі. Тоді в Агенції оборонних закупівель пояснювали, що техніка продовжує надходити за угодами, укладеними ще торік, а нові замовлення залежатимуть від того, коли Генеральний штаб передасть відомству актуальні потреби війська.

Пауза створювала ризик скорочення темпів постачання бронетехніки, оскільки основні контракти зазвичай укладають до березня, щоб виробники могли виконувати їх протягом наступних 9–12 місяців. Виробники також наголошували, що потреба армії у бронемашинах зберігається.

В інтерв’ю «Мілітарному» Арсен Жумаділов тоді зазначав, що попит на броньовану техніку зменшився, водночас зросла пропозиція.

Падіння попиту, зокрема, було пов’язане зі зниженням використання ББМ на лінії бойового зіткнення через наявність «кілзон».

Водночас виробники в коментарях «Мілітарному» основною причиною паузи називали різке скорочення оборонних витрат України на тлі можливого зриву кредитної програми обсягом 90 мільярдів євро від ЄС через вето Угорщини.

Виконавчий директор «Української ради зброярів» Ігор Федірко зазначав, що на процеси контрактування впливало одразу декілька причин: бюджетні обмеження, зміна пріоритетів і перебудова самої моделі закупівель.

За підрахунками «Мілітарного» на основі даних профільного ресурсу Oryx, який фіксує втрати військової техніки України та Росії за відкритими даними, з 1 січня до 20 серпня 2026 року до переліку додали 945 українських бронемашин категорій СБА, МРАП, БТР та БМП. Із них 912 зазначені як знищені, а 33 — пошкоджені.

Водночас ці цифри не варто сприймати як повні бойові втрати України, оскільки Oryx враховує лише візуально підтверджені випадки, а до списку можуть додаватися й раніше втрачені машини після появи відповідних доказів.

До 2025 року закупівлі озброєння та військової техніки переважно здійснювалися через прямі контракти, а конкурентні процедури застосовувалися значно обмеженіше. Тепер виробники почали конкурувати відповідністю вимогам війська та ціною.

Водночас кількість українських виробників озброєння та військової техніки, з якими працює Агенція оборонних закупівель, зросла в чотири рази. Частка українських виробників у закупівлях загалом зросла з 44% у 2024 році до 87% у 2026 році.