Ісландія задумалася про оборону через плани США щодо Гренландії

Ісландія розглядає зміцнення обороноздатності та відновлення переговорів про вступ до ЄС через ставлення США до Гренландії.

Про це говориться в статті видання The Wall Street Journal.

Ісландія, яка є однією з країн-засновників НАТО, не має постійних збройних сил і не є частиною ЄС.

Розташування країни між Гренландією та Норвегією давало НАТО базу під час «холодної війни», з якої можна було стежити за радянськими морськими силами.

У грудні минулого року президент США Дональд Трамп заявив, що для Сполучених Штатів володіння Гренландією та контроль над нею є абсолютною необхідністю.

Через це зараз Ісландія відчуває на собі зростаючий антагонізм між адміністрацією президента США Дональда Трампа і Європою.

Ситуація навколо Ісландії

Після того, як у 2014 році напруженість у відносинах з Російською Федерацією зросла, чиновники США повідомили ісландським колегам, що хочуть відновити операції на авіабазі Кефлавік за межами столиці Рейк’явік.

Ісландія швидко погодилася і почала інвестувати у військову інфраструктуру навколо острова.

Чотири інші країни Північної Європи – всі з яких мають сухопутні кордони з Росією або знаходяться через Балтійське море від неї – нарощують оборону, тоді як Ісландія прокладає інший курс.

Американські морські літаки тепер регулярно патрулюють навколишні моря з Кефлавіка на південному заході Ісландії.

Європейські винищувачі НАТО по черзі літають з бази, щоб патрулювати небо між Ісландією і Росією. А підводні човни та військові кораблі альянсу заходять у порти Ісландії.

США вважають, що і Ісландія, і Гренландія мають вирішальне значення для внутрішньої безпеки.

Гренландія розташована на шляху, який російські ядерні боєголовки, націлені на Америку, тому вона життєво важлива для виявлення ракет і оборони.

Ісландія є найвищою точкою Серединно-Атлантичного хребта, величезного і значною мірою підводного гірського хребта, утвореного зіткненням континентів.

Російські підводні човни, які прокладуть маршрут до Америки, будуть змушені перетинати хребет.

План оборони

Наразі ісландці обговорюють, чи потрібно їм активніше посилювати захист країни і чи варто відновлювати переговори про вступ до ЄС, які вони перервали в 2013 році.

Прем’єр-міністерка Кріструн Фростадоттір планує провести референдум з цього питання до 2027 року.

Ісландія, як і інші країни Північної Європи, довгий час намагалася вберегти Арктику від мілітаризації.

Але оскільки це більше неможливо, ісландці оцінюють, який вигляд може мати нова стратегія оборони.

“В Ісландії ніколи не було громадської підтримки військових, і я не думаю, що вона буде в осяжному майбутньому. Це не означає, що в нас не може бути активної оборони, і що в нас не може бути активних альянсів”, – сказала Фростадоттір.

Минулого року Україна та Ісландія підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку.