Іран попросив Росію надати вдосконалені дрони «Герань»

Тегеран звернувся до Москви з проханням надати вдосконалені ударні безпілотники серії «Герань».

Про це повідомляє Financial Times із посиланням на західних представників органів безпеки та джерело, наближене до Кремля.

За даними видання, запит Ірану стосується сучасних безпілотників сімейства «Герань», які Тегеран розглядає для застосування у протистоянні з Ізраїлем та США.

Саме Іран спочатку став джерелом технологій Shahed, на основі яких Росія розгорнула власне серійне виробництво цих ударних дронів.

Від Shahed до реактивних «Гераней»

Перші російські дрони «Герань» значною мірою повторювали конструкцію іранських Shahed і використовували поршневі двигуни. Однак нові «Герань-4» та «Герань-5» отримали реактивні силові установки, значно вищу швидкість польоту та вдосконалені системи наведення.

За наведеними FT даними, «Герань-5», яку Росія почала застосовувати проти України цього року, здатна розвивати швидкість до 600 км/год, нести бойову частину масою близько 90 кг та уражати цілі на відстані до 1000 км.

Для порівняння, рання «Герань-1» мала максимальну швидкість близько 185 км/год та бойову частину масою до 20 кг. При цьому «Герань-4» зберігає загальну аеродинамічну схему ранніх Shahed, тоді як «Герань-5» отримала новий корпус, який за своїми характеристиками наближає апарат до класу дешевих крилатих ракет.

За словами речника Повітряних Сил України Юрія Ігната, ефективність перехоплення реактивних ударних дронів становить близько 60%, тоді як у випадку традиційних моделей цей показник може сягати 90–95%.

Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що близько 60 українських компаній працюють над рішеннями для протидії новим російським безпілотникам.

Військовий аналітик Конрад Музика з Rochan Consulting характеризує розвиток російських ударних безпілотників як їхню «круїзовізацію» — поступове наближення за швидкістю, висотою польоту та характеристиками до крилатих ракет. При цьому такі системи залишаються дешевшими за традиційні російські крилаті ракети Х-101 або «Калибр».

Експерти також звертають увагу на залежність російського виробництва «Герань-5» від іноземної компонентної бази, зокрема від мікроелектроніки виробництва США, Німеччини та Китаю.