Українські дрони вивели з ладу понад 30% потужностей російських НПЗ — FT

Українські удари далекобійними дронами вивели з ладу понад 30% фактичних та 45% номінальних потужностей російських нафтопереробних заводів.

Ураження критичних вузлів спричинило найгіршу паливну кризу в РФ з часів розпаду СРСР та змусило запровадити обмеження на продаж пального, повідомляє Financial Times.

Аналіз супутникових знімків та теплових даних свідчить, що руйнування на найбільших об’єктах у Москві, Омську, Туапсе та Кстово зберігаються тижнями або місяцями. Інженери консультують українські ударні групи щодо найважливіших елементів радянських систем НПЗ, які найважче замінити.

Наприкінці квітня НПЗ у Туапсе зазнав двох атак, які знищили понад десяток резервуарів загальною ємністю близько 80 тисяч кубометрів. Крім того, безпілотники зруйнували установку вторинної переробки, необхідну для випуску дизеля, авіапального та бензину.

На заводі в Омську, розташованому за 2500 км від кордону, атака припала на обладнання для знесолення та зневоднення нафти. Ці вузли стоять на початку технологічного процесу, тому їх пошкодження позбавляє підприємство здатності переробляти сировину.

Через місяць після удару по Московському НПЗ на його території досі лежить пошкоджена кришка нафтового резервуара. Також ушкоджено три менші резервуари, помпову станцію та трубопроводи, що з’єднують їх із рештою заводу.

Дрібніші російські нафтопереробні заводи також залишаються переважно непрацездатними, а їхні виробничі та резервуари перебувають у руїнах.

Дослідження науковців із Римського університету Сап’єнца показало, що після першого удару нічна освітленість навколо 29 великих НПЗ впала на 30% у радіусі одного кілометра. Для підприємств, які зазнали атак минулого року, це зниження тривало понад 13 місяців.

Завод у Кстово Нижньогородської області після ударів 18 та 20 травня досі не відновив роботу. На супутникових знімках компанії Constellr за 18 липня його дистиляційна установка все ще не мала теплової сигнатури.

За даними S&P Global Energy, Росії вдалося частково відновити потужності завдяки відновленню роботи НПЗ в Омську. Проте значна частина обладнання залишається відключеною.

Супутникові знімки фіксують, що з 2022 року російські НПЗ розширили захист від безпілотників. Для укриття технологічних об’єктів на підприємствах масово встановлюють спеціальні захисні сітки.

Повторні хвилі українських дронів продовжують пробивати цю оборону. Захисні споруди можуть перехопити один безпілотник, але при влучанні трьох апаратів в одну точку вберегти інфраструктуру неможливо.