До 2022 року оборонна співпраця між Україною та Норвегією була обмеженою, зосереджуючись на навчальних програмах та реформуванні ЗСУ, але після початку повномасштабної війни країна почала активно постачати озброєння, боєприпаси та фінансувати військові закупівлі. Станом на початок 2025 року Норвегія надала Україні 1,83 млрд євро військової допомоги, посідаючи 11 місце серед країн-донорів. Ключовим механізмом військової допомоги Україні стала Програма «Нансена», започаткована у 2023 р. з бюджетом 135 млрд норвезьких крон (11,2 млрд євро). Вона охоплює військову, гуманітарну та економічну допомогу, а розподіл коштів визначається щороку залежно від потреб України. Значна частина фінансування спрямовується на закупівлю озброєння, підтримку оборонної промисловості та критично важливу інфраструктуру.

Масштаби та механізми військової допомоги: як змінювалася підтримка з 2022 року

Нарощування військової допомоги почалося ще в 2022 році У листопаді Норвегія разом із Нідерландами виділила 250 млн євро на закупівлю зброї та матеріально-технічне забезпечення. У 2023 році Осло затвердило новий пакет підтримки ЗСУ, а в березні створило спеціальну організацію для координації поставок озброєнь, що підвищило прозорість міжнародних закупівель.

Протягом 2023–2024 рр. допомога лише зростала. У липні 2023 року Норвегія збільшила обсяги постачання зброї, а на початку 2024 року дозволила прямий продаж озброєнь Україні, що значно прискорило їхні поставки. У квітні 2024 року уряд виділив 600 млн доларів на військову та гуманітарну допомогу, а в жовтні оголосив про інвестування 967 млн крон (82 млн євро) у власну оборонну промисловість для збільшення виробництва зброї, що передається Україні.

Важливим етапом стало підписання 31 травня 2024 року Угоди про безпекове співробітництво між Україною та Норвегією угоду, що передбачала надання щонайменше 13,5 млрд норвезьких крон (приблизно 1,2 млрд євро) військової допомоги у 2024 році. У межах Програми «Нансена», розрахованої до 2027 року, загальний обсяг фінансування українського оборонного сектору становитиме близько 6,4 млрд євро. Документ передбачає розширення військових можливостей України, зокрема передачу винищувачів F-16 та підготовку українських пілотів. Окремий акцент зроблено на зміцненні морської безпеки України, що включає підтримку її військово-морських сил у Чорному та Азовському морях. Крім того, угода охоплює фінансування виробництва озброєнь для ЗСУ та розвиток оборонної промисловості, а також співпрацю у сфері спільних військових проєктів. Угода також передбачає широкий спектр заходів підтримки, серед яких постачання військової техніки, розмінування, посилення захисту критично важливої інфраструктури та протидія інформаційним загрозам. Норвегія підтвердила свою підтримку майбутнього вступу України до НАТО, що підкреслює стратегічний рівень двостороннього партнерства у сфері безпеки та оборони.

Бронетехніка та військова мобільність

Норвегія стала важливим постачальником бронетехніки для України, поступово нарощуючи її поставки відповідно до потреб української армії. У липні 2022 року вона передала 14 бронеавтомобілів IVECO LAV III, які використовуються українськими десантниками для розвідки, евакуації та мобільних операцій. У вересні 2023 року Норвегія передала Україні 51 гусеничних транспортерів M548, що значно покращили логістику ЗСУ, забезпечуючи транспортування боєприпасів і військових у складних умовах бездоріжжя. 

У травні 2023 року Норвегія передала Україні дві броньовані евакуаційні машини NM217 та дві броньовані інженерні машини NM189 Ingeniørpanservogn, створені на базі танка Leopard 1. NM217 використовується для евакуації пошкодженої бронетехніки з поля бою, що критично важливо для збереження технічного ресурсу ЗСУ та оперативного ремонту. Ця машина є аналогом німецьких Buffel або українських БРЕМ «Атлет», які широко застосовуються для евакуації важкої техніки. NM189 Ingeniørpanservogn виконує завдання розчищення перешкод, інженерного забезпечення та підготовки фортифікаційних споруд. Такі машини є ключовими для забезпечення мобільності військ, дозволяючи оперативно прокладати проходи у мінних полях, облаштовувати укріплення та розчищати завали на шляхах постачання. Це робить NM189 важливим доповненням до бронетанкових підрозділів, які часто стикаються з укріпленими позиціями противника. Аналогічну функцію виконують німецькі Pionierpanzer 2 Dachs або американські M1150 ABV, що активно використовуються у сучасних конфліктах. Передача цих машин значно розширила можливості українських військових у проведенні технічних та інженерних операцій на передовій.

У межах міжнародної танкової коаліції Норвегія долучилася до постачання важкої бронетехніки. У лютому 2023 року країна передала 8 танків Leopard 2, разом із боєприпасами та матеріально-технічним забезпеченням. Крім цього, у квітні 2024 року норвезький уряд виділив 13,7 млн доларів на технічне обслуговування цих танків, що дозволить підтримувати їхню боєготовність у бойових умовах. 

Артилерія та засоби вогневої підтримки

Окремо Норвегія зробила значний внесок у посилення української артилерії. У травні 2022 року вона передала Україні самохідні гаубиці M109, здатні завдавати точних ударів на великих відстанях. Загалом було передано 22 такі установки, які показали високу ефективність у боях, зокрема під час звільнення села Роботине влітку 2023 року. Одна установка за добу випускала до 100 снарядів, зокрема касетних 155-мм DPICM, що дозволяло ефективно знищувати ворожі позиції та підтримувати наступ ЗСУ. До цього у березні 2022 року Норвегія також передала 5 000 гранатометів M72, посиливши протитанкові можливості ЗСУ. 

Норвегія активно підтримує артилерійські можливості України, беручи участь у міжнародних ініціативах із постачання важкого озброєння та боєприпасів. У співпраці зі Сполученим Королівством вона долучилася до передачі реактивних систем залпового вогню M270. У травні 2023 року Норвегія оголосила про передачу Україні восьми таких установок, а загальна кількість переданих M270, враховуючи попередні поставки, сягнула 11 одиниць. M270 здатні вражати цілі на відстані до 80 кілометрів, що робить їх ефективними для знищення командних пунктів, складів боєприпасів та інших важливих об’єктів у тилу противника. Передача цих систем значно посилила вогневу міць української артилерії, дозволяючи ефективно завдавати ударів по позиціях ворога на великих дистанціях. Окрім цього, було надано нові контрбатарейні радари ARTHUR, які, у свою чергу, забезпечують виявлення ворожих артилерійських позицій у режимі реального часу та точне коригування артилерійського вогню.

У жовтні 2022 року разом із Німеччиною та Данією Норвегія профінансувала закупівлю 16 словацьких самохідних артилерійських установок Zuzana-2, перша партія яких надійшла в Україну у серпні 2023 року. Ці гаубиці вирізняються високою швидкострільністю та здатністю завдавати ударів по противнику на великій відстані, що є важливим чинником у сучасній війні. 

Окрім безпосереднього постачання зброї, Норвегія брала участь у міжнародних ініціативах із фінансування закупівлі боєприпасів та артилерійських снарядів, що забезпечило безперервне постачання необхідного озброєння для української армії. У жовтні 2022 року уряд Норвегії виділив 210 млн крон (20 млн євро) на закупівлю артилерійських снарядів калібру 122 мм і 152 мм через британський фонд підтримки України. У 2023 році спільно з Данією було передано 17 тисяч артилерійських снарядів у двох партіях. 

У 2024 році Норвегія продовжила зміцнювати українську артилерію, фінансуючи закупівлю боєприпасів у межах чеської ініціативи. На це було виділено 153 млн доларів, що дозволило підтримувати безперервне забезпечення українських підрозділів необхідними снарядами. У червні 2024 року країна спрямувала 480 млн крон (41 млн євро) на закупівлю мінометних боєприпасів, а вже в серпні оголосила про передачу Україні технологій виробництва 155-мм артилерійських снарядів. Це рішення сприятиме розвитку української оборонної промисловості, дозволяючи зменшити залежність від зовнішніх поставок та забезпечити стабільне виробництво боєприпасів у довгостроковій перспективі.

Протиповітряна оборона та ракетні системи високоточної зброї

Норвегія відіграє ключову роль у зміцненні протиповітряної оборони України, надаючи сучасні зенітно-ракетні комплекси, боєприпаси та антидронові системи. Першим кроком у цьому напрямку стала передача у квітні 2022 року переносних ЗРК Mistral, що підвищили здатність українських військових протидіяти повітряним загрозам. 

Восени 2022 року Норвегія розпочала постачання більш потужних систем, зокрема зенітно-ракетних комплексів NASAMS. Передача цих систем у листопаді того ж року значно посилила захист критичної інфраструктури України від ракетних атак. Надалі підтримка розширювалася: у березні 2023 року було оголошено про нові постачання NASAMS, у травні їх підготували для передачі, а в липні доправили додаткові компоненти для посилення оборони. Загалом ці комплекси знищили близько 900 повітряних цілей, включаючи крилаті ракети та безпілотники, з ефективністю ураження 94%. Це суттєво обмежило можливості російської авіації, зменшило масштаби руйнувань від повітряних атак та допомогло зберегти критичну інфраструктуру, зокрема енергетичні об’єкти. Також ці комплекси активно застосовуються для захисту передових позицій, ускладнюючи використання російської авіації та крилатих ракет у тактичній глибині фронту.

Окрім NASAMS, Норвегія підтримує Україну в боротьбі з безпілотними загрозами. У серпні 2023 року вона закупила для України антидронові системи Kongsberg. Окрім стаціонарних систем боротьби з безпілотниками, Норвегія також передала Україні броньовані машини Dingo 2, оснащені комплексом CORTEX Typhon RWS. Ці мобільні платформи дозволяють ефективно виявляти та знищувати дрони, забезпечуючи захист військових підрозділів і критичної інфраструктури в умовах бойових дій. Передача Dingo 2 стала частиною співпраці Норвегії з Міжнародним фондом для України, що спрямована на посилення української системи протиповітряної оборони.

У грудні 2023 року Норвегія анонсувала передачу додаткових систем NASAMS, а у січні 2024 року профінансувала закупівлю компонентів для вже наданих комплексів. Також наприкінці 2023 року Норвегія передала Україні зенітні ракети IRIS-T SLM, які значно підвищили ефективність української ППО. За оцінками, ці системи виявилися надзвичайно результативними, перехоплюючи ворожі ракети та дрони з високою точністю. 

Протягом 2024 року Норвегія продовжувала зміцнювати українську ППО. У червні вона виділила кошти на закупівлю 100 ракет для ЗРК Patriot, а в липні профінансувала виробництво нової батареї IRIS-T SLM. У жовтні 2024 року Норвегія взяла участь у міжнародній коаліції підтримки ППО України, компенсуючи витрати Румунії за передачу комплексу Patriot, а наприкінці року передала NASAMS для захисту військового хабу допомоги в Польщі. 

У 2025 році Норвегія оголосила про новий пакет підтримки, спрямований на зміцнення української протиповітряної оборони. У лютому міністр оборони країни заявив про виділення 1,2 млрд крон (86 млн євро) на ці потреби, що стало частиною бюджету у 22,5 млрд крон (1,9 млрд євро) на військову допомогу Україні в межах програми «Нансена». Фінансування буде реалізоване через програму JUMPSTART, що передбачає закупівлю сучасного обладнання в США. Ці заходи демонструють довгострокову підтримку Норвегією обороноздатності України, роблячи її одним із ключових партнерів у сфері ППО.

Норвегія зробила значний внесок у посилення ударних можливостей України, постачаючи високоточне ракетне озброєння. У вересні 2022 року було передано ракети Hellfire, що забезпечують високу точність ураження цілей. 

Авіація, безпілотники та військово-морська підтримка

Норвегія відіграє важливу роль у зміцненні українських Повітряних сил. У серпні 2023 року уряд країни підтвердив намір передати 12 винищувачів F-16, що стало частиною міжнародної авіаційної коаліції. У січні 2024 року два літаки були відправлені до Данії для підготовки українських пілотів, а у квітні США схвалили передачу ще 22 норвезьких F-16. У липні було оголошено про безоплатну передачу шести винищувачів, а у жовтні завершено їхню підготовку до передачі. Окрім літаків, Норвегія виділила фінансування на оснащення F-16 сучасним озброєнням, що підвищить їхню ефективність у бойових умовах. Також у липні 2024 року країна передала запчастини до гелікоптерів Sea King, а у грудні оголосила про фінансування підготовки українських пілотів у Португалії.

Окремий напрям допомоги Норвегії – забезпечення України безпілотними літальними апаратами та засобами протидії ворожим дронам. У серпні 2022 року країна разом із Великою Британією передала мікродрони Black Hornet і антидронові системи NightFighter, що значно покращили розвідувальні можливості ЗСУ. У липні 2023 року було передано ще 1 000 дронів Black Hornet, які дозволяють українським військовим здійснювати точну розвідку та коригування вогню в режимі реального часу. У лютому 2025 року Норвегія приєдналася до міжнародної коаліції дронів, виділивши 700 млн крон (60 млн євро) на закупівлю безпілотників, а наприкінці місяця оголосила про додаткове фінансування у 600 млн крон (51,5 млн євро) для їх виробництва.

Окрім урядової підтримки, у Норвегії зростає активність громадських ініціатив, спрямованих на зміцнення безпілотних можливостей ЗСУ. Першим таким проєктом став збір коштів на закупівлю безпілотників Bayraktar TB2, що стартував у липні 2022 року. У грудні 2024 року один із норвезьких фондів долучився до кампанії «Дронопад», метою якої є знищення російських розвідувальних безпілотників за допомогою FPV-дронів. Ініціатива передбачає не лише постачання ударних безпілотників, а й створення спеціалізованих підрозділів із належним технічним оснащенням, включно із засобами зв’язку, транспортом і приладами нічного бачення.

Норвегія підтримує розвиток українського Військово-морського флоту, зосереджуючись на розмінуванні, мобільності та постачанні військово-морських суден. У грудні 2023 року разом із Сполученим Королівством вона створила морську коаліцію для посилення можливостей України у розмінуванні та захисті судноплавства. У межах цієї ініціативи Норвегія передала сучасне обладнання для виконання відповідних завдань. 

У жовтні 2024 року Норвегія оголосила про передачу Україні 130 надувних човнів, частина з яких надійшла від Збройних сил Норвегії, а решта була закуплена на цивільному ринку. Хоча конкретні моделі та технічні характеристики не розголошуються, ці човни призначені для підготовки операторів малих катерів, проведення річкових операцій, швидкого перекидання підрозділів через водні перешкоди та забезпечення логістики в прибережних районах. Їх використання підвищує мобільність військових частин, особливо в умовах, де великі судна є малоефективними або вразливими.

Розвиток оборонної промисловості та навчання

Окрім безпосередньої передачі зброї, Норвегія підтримує розвиток українського оборонного сектору. У жовтні 2024 р. вона оголосила про фінансування закупівлі озброєнь безпосередньо в українських виробників, що допомагає не лише армії, а й оборонному бізнесу країни. У листопаді того ж року було підписано угоду про співпрацю між норвезькими та українськими оборонними структурами для координації поставок військової техніки.

Окрему увагу Норвегія приділяє підготовці українських військових. З серпня 2022 року вона бере участь у тренувальних програмах у Великій Британії, а з листопада – у тренувальній місії ЄС, виділивши на це 14,5 млн євро. У 2023 році країна запустила спеціалізовані курси для молодших офіцерів, снайперів та медиків, а також підтримала навчання українських танкістів на Leopard 2 у співпраці з Канадою. У травні уряд Норвегії заявив про намір провести підготовку 3 200 українських військових, охоплюючи широкий спектр спеціальностей. У 2024 році акцент було зміщено на підготовку військових моряків, зокрема навчання українських морських піхотинців із керування катерами.

Висновок

Норвегія стала одним із ключових партнерів України у сфері військової підтримки, поступово нарощуючи обсяги допомоги та адаптуючи її до потреб української армії. Від постачання бронетехніки та артилерійських систем у перші місяці війни вона перейшла до комплексної підтримки, що включає посилення протиповітряної оборони, передачу ракетного озброєння, винищувачів F-16, безпілотників та військово-морських засобів. Значну увагу Норвегія приділяє не лише постачанню озброєнь, а й фінансуванню їхнього виробництва, технічного обслуговування та підготовки українських військових, що робить її допомогу стратегічно виваженою та довготривалою. Участь Норвегії у міжнародних ініціативах, зокрема танковій, авіаційній та дроновій коаліціях, свідчить про її прагнення забезпечити ЗСУ технологічною перевагою у сучасній війні. 

Перелік озброєння та військової техніки, переданих Норвегією (2022–2025 рр.)