У пошуках вундерваффе: балістичні ракети на базі С-75
Пускова установка сирійського зенітного комплексу С-75 "Двина".

Російські експерти гарячково шукають вундервафлі, які могли б забезпечити перемогу над Україною. Дуже часто погляди їхні скеровуються на Схід – до країни ранкової свіжости і всеперемагаючого чучхе. Вважається, що в КНДР є багато непотребу, який цілком міг би придатись для терору проти українців. Сьогодні розберемо приклад – міркування одного росіянина стосовно можливості застосування ракет від зенітного комплексу С-75 в режимі «поверхня-поверхня».

КНДР свого часу отримала велику кількість як ЗРК, так і ракет та іншого обладнання сімейства С-75. Так, лише з СРСР було отримано 38 ЗРК СА-75М «Двина» (і 1243 ракети В-750) та 3 ЗРК С-75М3 «Волга» (і 108 ракет В-759). За сприяння СРСР ще у 1970-х роках було збудовано ремонтне підприємство для обслуговування цих ЗРК, суміжного обладнання та ракет.

Окрім СРСР, постачання своїх споріднених ЗРК HQ-2 здійснював Китай. Вважається, що було поставлено щонайменше 12 ЗРК HQ-2 і велику кількість ракет до них. У Північній Кореї С-75 їздили на парадах ще у 2013 році та навіть у 2010-х здійснювали стрільби на навчаннях. Запас ракет на зберіганні й досі є значним.

Росіянин цілком слушно заявляє, що як зенітний комплекс для реальної війни (а не для збиття одиночного незграбного порушника в мирний час) — ці системи не придатні. Але самі по собі ракети — це вироби з доволі пристойною енергетикою, і навіть поза завданнями ППО вони можуть бути дуже корисними. Вони чудово підходять як база для створення простих балістичних ракет. Наприклад, китайська ракета М-7 — це перероблена для пуску за балістичною траєкторією по наземних цілях ракета від ЗРК HQ-2. У підсумку вийшла примітивна, але цілком здатна долітати на 150 км ракета з бойовою частиною масою значно понад центнер.

Згодом Іран закупив у Китаї ракети М-7 і швидко розпочав виробництво власної версії, використовуючи для переробки ракети від того ж HQ-2. Ракета отримала позначення «Tondar 69». Дальність — 150 км, маса БЧ — 250 кг.

У середині 2010-х переробками ракет сімейства С-75 у балістичні зайнялися вже хусити в Ємені. Там спочатку була створена ракета Qaher-1 з дальністю 250 км і БЧ 195 кг, а потім Qaher-2. Останній варіант зазнав значно глибшої модернізації вихідної ракети, завдяки чому дальність зросла до 350 км. І вони цілком успішно досягали багатьох місць у Саудівській Аравії.

Висновки процитую повністю – в перекладі на людську мову:

«Тож не гріх подивитися й у бік запасів аналогічних північнокорейських зенітних ракет. Адже в КНДР залишилися не лише ракети, а й пускові установки та різноманітне обладнання. І велика кількість фахівців, які мають живий досвід експлуатації цих ракет і стрільб ними не 30 років тому.

За таких умов застосування перероблених північнокорейських зенітних ракет як «дешевих балістичних ракет для перевантаження ППО і ПРО» виглядає цілком доцільним. Промисловість КНДР має досвід і ремонту, і модернізації цих зенітних ракет. Та й значну частину військового персоналу, зайнятого обслуговуванням і застосуванням цих ракет, також можна залучити звідти ж.

Ракета, що летить балістичною траєкторією, має великі швидкості та висоти польоту — отже, для її перехоплення доведеться витрачати найдорожчі й дефіцитні зенітні ракети. Навіть за витрати однієї зенітної ракети на одну ракету-мішень — це вже виграш атакуючої сторони.

Крім того, такі ракети можна запускати в тих самих хвилях ударів, у яких застосовуються штатні бойові оперативно-тактичні ракети, створюючи складнішу мішенну обстановку для оборонців, різко збільшуючи витрати зенітних ракет і знижуючи ефективність оборони проти «нормальних ракет».

А якщо ППО противника навчиться надійно відрізняти ці ракети й вирішить їх не збивати? Тоді доведеться й отримувати прильоти цих ракет з їхніми бойовими частинами масою у кілька центнерів».

Звісно, наразі нема жодних підстав говорити про якісь кроки в напрямку практичної реалізації цих проєктів. Та наведений мною приклад доволі яскраво ілюструє один з магістральних напрямків запорєбрікової військово-технічної думки.

 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783

Поширити в соцмережах:

ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"

Приватбанк ( Банківська карта )
5169 3351 0164 7408
Рахунок в UAH (IBAN)
UA043052990000026007015028783
ETH
0x6db6D0E7acCa3a5b5b09c461Ae480DF9A928d0a2
BTC
bc1qv58uev602j2twgxdtyv4z0mvly44ezq788kwsd
USDT
TMKUjnNbCN4Bv6Vvtyh7e3mnyz5QB9nu6V