Роль оборонно-промислового комплексу Білорусі в російській агресії проти України

Попри те, що станом на кінець 2025 року, на відміну від 2022 року, Білорусь не бере безпосередньої участі у бойових діях, вона слугує потужною військово-промисловою базою для Російської Федерації. Внесок білоруського ОПК в російській агресії проти України є значним та ймовірно буде тільки зростати.

Взаємоінтегрована промисловість

У рамках «союзної держави» російська та білоруська військові індустрії є взаємозалежними та глибоко інтегрованими. Як стверджує звіт аналітичного центру Prism UA, за даними Державного військово-промислового комітету Республіки Білорусь, 99 білоруських підприємств постачають 1880 типів комплектувальних і елементів озброєння для 255 підприємств російського військово-промислового комплексу.

Крім того, з 2020 року значення російського ринку для білоруської оборонної промисловості зростає. Так, у 2019 році частка російського ринку становила 26 %, а у 2022 році частка російського ринку в білоруському експорті досягла 60 %.

Аналітичний центр BelPol дійшов подібних висновків. За їх підрахунками, зброю для Росії виробляють щонайменше 287 білоруських підприємств, ймовірно таких компаній значно більше — близько 500.

«Це те, що зараз на 100 відсотків відомо, насправді таких підприємств може бути значно більше. Ми працюємо над цим, хоча повний список подавати поки що не готові», — зазначили в організації BelPol.

За словами представників BelPol, фактично всі підприємства Міністерства промисловості Білорусі та Державного військово-промислового комітету беруть участь у виконанні оборонного замовлення, постачанні та обході санкцій. Ще близько 200 комерційних підприємств Білорусі беруть у цьому участь.

Як і за радянських часів, білоруський військово-промисловий комплекс переважно спеціалізується на виробництві важких військових вантажівок; ремонті та модернізації техніки й літаків; виробництві оптичних приладів, прицільних комплексів, систем управління вогнем, радіоелектронного обладнання та програмних комплексів.

Хоча Білорусь здатна виробляти широкий спектр легкоброньованої техніки та модернізованих зразків радянського озброєння, однак вони досі не були помічені у розпорядженні російських військових.

ОПК цієї країни виступає не прямим постачальником, за винятком постачання вантажівок МАЗ, а радше субпідрядником зі своєю часткою спеціалізації та відповідальності.

За інформацією аналітиків, мілітаризація білоруської промисловості досягне небувалого рівня. За планом до 2027–2028 років підприємства Білорусі будуть здатні:

• щорічно виробляти 300 000 реактивних снарядів,
• щорічно виробляти 450 000 артилерійських снарядів,
• виробляти БПЛА,
• модернізувати російську бронетанкову техніку,
• налагодити постачання мікрочипів для російських ракет.

Крім того, через відсутність єдиної санкційної політики «західних держав» щодо Росії та Білорусі, оборонні підприємства Республіки Білорусь здатні отримувати західне обладнання та комплектуючі через імпорт, забезпечений посередницькими компаніями, пов’язаними з Олександром Лукашенком. Зокрема, це дає змогу імпортувати мікросхеми та електроніку європейського та американського походження, які використовуються у літаках Су-34 і Су-30СМ, а також у російських ракетах Р-37, Х-59М2А, С-300, Х-101, «Искандер» та «Калибр».

Білоруські комплектуючі в російській зброї

Білоруські вантажівки МАЗ та шасі заводу МЗКТ служать базою для численних зразків російського озброєння. Зокрема, мобільні пускові установки російських ракетних комплексів «Тополь-М» і «Ярс» розміщені на колісних шасі виробництва МЗКТ. На шасі білоруського виробника також змонтовані ОТРК «Искандер», реактивна система залпового вогню «Ураган-1М», самохідні пускові установки та мобільні радарні системи зенітного комплексу С-400.

Відомо, що у 2024 році МЗКТ поставив до Росії загалом 306 вагонів зі своєю продукцією, абсолютна більшість якої була доставлена на військові заводи.

Аналітики BelPol виявили, що щонайменше 40 білоруських підприємств тією чи іншою мірою залучені у виробництво деталей снарядів для російських систем залпового вогню БМ-21 «Град».

Серед них — «Завод точной электромеханики», Жлобінський БМЗ, Оршанський «Легмаш», «БАЗтьюб» та інші. Відомо, що «Волатавто» постачає російським замовникам рами, основи, напрямні труби, люльки та інші елементи бойових машин БМ-21 «Град».

558-й авіаційний ремонтний завод ремонтує та модернізує російські літаки, такі як Су-25, Су-27, Су-30 та МиГ-29, а також вертольоти Ми-8 і Ми-24. ВАТ «Екран» виробляє бортове обладнання для винищувачів Су-27, Су-30 та МиГ-29.

Білоруські фахівці заводу «Монитор Сервис» залучаються до ремонту зенітних комплексів «Тунгуска» та «Тор». Пошкоджена російська техніка також періодично ремонтується білоруськими працівниками — як на білоруських підприємствах, так і на російських, куди відряджають білоруських спеціалістів.

Одними з найважливіших для Росії є оптичні та оптико-електронні прицільні системи білоруського виробництва, які встановлюються на більшість нової та модернізованої бронетехніки.

Найважливішою в цій галузі є компанія «Пеленг», яка виробляє багатоканальний приціл навідника «Сосна-У», що використовується на танках Т-72Б3, приціл навідника з тепловізійним каналом «Есса» для танків Т-90, а також приціл навідника «Плиса», встановлений на танках Т-80.

Крім того, «Пеленг» постачає російським військовим багатоканальні приціли навідника «Весна-К» та «Союз-ТМ» для БМП-3.

У травні 2024 року повідомлялось, що військово-промисловий комплекс Білорусі має виготовити 700 прицілів для танків Т-72 і Т-90, 500 прицілів для БТР, 100 прицілів для бойових машин підтримки танків «Терминатор» та 70 прицілів для протитанкових комплексів «Хризантема» в рамках російського замовлення.

Білоруський слід у російських ракетах та БПЛА

Завод «Интеграл» є одним з основних білоруських виробників мікросхем для широкого спектра ракет, включно зі стратегічними крилатими ракетами.

Станом на середину 2024 року підприємство поставило до Росії понад шість мільйонів мікросхем на суму 130 млн доларів, а прибуток компанії за 2023 рік зріс у понад 40 разів порівняно з 2021 роком.

За даними Служби зовнішньої розвідки України, «Интеграл» розширює свої виробничі потужності з випуску електроніки подвійного призначення. Зокрема, йдеться про чипи, які РФ може використовувати для систем наведення у ракетах Х-101. Новий цех мають ввести в експлуатацію у грудні, а у 2026 році очікується вихід на номінальний рівень виробництва.

Окрім того, розвідка виявила новостворене виробництво композитних елементів для БПЛА на базі Науково-виробничого центру багатоцільових безпілотних систем. Проєкт був заморожений у 2020 році, але відновлений після початку повномасштабного вторгнення. До кінця 2024 року підприємство було побудоване та оснащене, а у лютому 2025 року — запущене. У березні воно досягло повної потужності.

Відомо, що на початку 2025 року Росія запропонувала Білорусі побудувати завод із виробництва безпілотників. Базова пропозиція Росії включає в себе будівництво заводу потужністю до 100 тисяч одиниць щорічно.

Про це заявив заступник керівника адміністрації президента РФ Максим Орєшкін під час виставки російських дронів, яку відвідав Олександр Лукашенко.

За його словами, йдеться про створення виробництва всіх ключових компонентів, а також використання російських «технологічних напрацювань та рішень».

«Дуже важливо, щоб у Білорусі були власні виробництва, які б забезпечували не тільки економіку, а й сферу безпеки країни по-справжньому суверенними», – додав російський чиновник.

Відомо, що Білорусь розробила власні ракети до ЗРК «Бук» — 9М318, які за характеристиками подібні до російських ракет 9М317М, що використовуються у крайній російській версії «Бук М3».

Вважається, що 9М318 розроблялася спільно з Китайською Народною Республікою (КНР). За даними російських джерел, КНР виробляє твердопаливний ракетний двигун та низку інших комплектуючих для 9М318, а білоруські фахівці відповідають за корпус ракети, алгоритми наведення та управління.

І хоча ці ракети ще не були помічені на озброєнні російських військових, однак, враховуючи все наростаючий дефіцит ракет до зенітно-ракетних комплексів на тлі посилення українських ракето-дронових атак, ймовірно, у майбутньому це змусить Росію закуповувати їх також.

Постачання боєприпасів

Після того, як Білорусь передала Росії у 2022–2023 роках понад 130 тисяч тонн боєприпасів, в тому числі зенітних ракет, з власних запасів, склади значною мірою вичерпались і довелося знизити постачання.

Загалом за 2024 рік постачання боєприпасів в об’ємному вираженні склали 192 вагони, що відповідає рівню приблизно 4,5–5 тисяч тонн.

Відомо, що білоруський «Завод точной электромеханики» та російське науково-виробниче об’єднання «Сплав» у березні 2023 року уклали контракт на постачання понад 184 тисяч корпусно-механічних частин реактивних снарядів у рамках оборонного держзамовлення РФ.

Згідно з документом, з вересня 2023 року щомісяця білоруська сторона зобов’язувалася постачати до Росії 13 тисяч комплектів частин для реактивних снарядів калібру 122 мм. Назад до Білорусі має повертатися тисяча готових снарядів калібру 122 мм.

Окрім того, відомо, що Білорусь, за допомогою закупленого в Китаї обладнання, налагодила виробництво корпусів артилерійських снарядів калібру 152 мм та реактивних снарядів калібру 122 мм для Росії.

Про це заявив громадський представник організації колишніх співробітників білоруських силовиків BelPol Матвій Купрейчик під час форуму Острозьких, який проходив в Україні з 11 до 15 листопада.

«Китай допоміг білоруському режиму налагодити виробництво 240 тисяч 152-міліметрових артилерійських снарядів та 240 тисяч 122-міліметрових ракет для системи «Град». Це дані за рік. Таким чином на одному білоруському підприємстві виробляється щонайменше пів мільйона снарядів», — сказав він, уточнивши, що йдеться про снаряди без вибухівки всередині.

За даними Купрейчика, на даний момент режим Лукашенка не має можливості самостійно виготовляти вибухівку, оскільки не має жодних виробничих потужностей. Тому йде виробництво лише корпусів, які споряджаються вибухівкою вже в Росії.

Окрім постачання власне боєприпасів та їх частин, Білорусь також постачає до Росії обладнання для їхнього виробництва.

Так, у 2025 році мінська філія «Центр-5» виготовила та передала російській компанії обладнання для лінії з виробництва боєприпасів. Обладнання призначене для лінії наповнення вибухівкою артилерійських снарядів калібру 152 мм та головних частин реактивних снарядів 9М22У калібру 122 мм.

Виробництво обладнання датується березнем 2025 року, готовність до відправлення – серпень 2025-го, передача – початок вересня 2025-го. Розрахункова річна потужність лінії – близько 180 000 снарядів на рік.