Понад 300 знищених РСЗВ «Град»: як Україна вибиває основу реактивної артилерії РФ

Сили оборони України від початку повномасштабної війни вже знищили понад 300 російських реактивних систем залпового вогню «Град» та їх модифікацій — найбільше серед усіх РСЗВ окупаційної армії.

Окрім того, зафіксовано пошкодження і захоплення десятків таких артилерійських систем.

Значні втрати є результатом в першу чергу успішних дій українських оборонців у відповідь на інтенсивне використання таких реактивних систем ворогом на різних ділянках фронту.

Російські «Гради» з певною регулярністю уражають за допомогою артилерії, дронів та іншої високоточної зброї.

Що таке «Град»

Реактивну систему залпового вогню калібру 122-мм БМ-21 «Град» розробили в СРСР на початку 1960-х років для ураження живої сили, техніки та укріплень противника на значних площах.

Основою цієї РСЗВ є пускова установка з 40 напрямними трубами, змонтована на шасі вантажного автомобіля підвищеної прохідності, що забезпечує мобільність і швидке розгортання на позиції. Спочатку випускалася на шасі вантажівки Урал-375, а потім Урал-4320.

Розробником комплексу виступив науково-дослідний інститут №147 (нині — НВО «Сплав» у Тулі). «Град» здатний здійснити повний залп менш ніж за 20 секунд, накриваючи площу в кілька гектарів. Систему прийняли на озброєння у 1963 році.

Дальність стрільби базових реактивних снарядів становить близько 20 км, а модернізовані боєприпаси дозволяють уражати цілі на відстані понад 40 км. Система використовує різні типи снарядів — осколково-фугасні, касетні, запалювальні та інші, залежно від поставлених бойових завдань.

Завдяки простоті конструкції, надійності та відносно невисокій вартості БМ-21 «Град» широко експортувався та вироблявся за ліцензією в різних країнах. РСЗВ перебуває на озброєнні десятків держав і активно застосовувалася в численних збройних конфліктах

Один повний залп накриває значну площу, що робить цю зброю особливо небезпечною як для військових підрозділів, так і для цивільної інфраструктури.

Однак через відносно низьку точність ракети не обирають конкретну ціль, а уражають великі території. У прифронтових містах це призводить до пошкодження житлових кварталів та інфраструктури.

Скільки знищено БМ-21

Опираючись на підрахунки OSINT-проєкту Oryx, який аналізує фото- та відео з відкритих джерел, станом на березень 2026 року, Сили оборони України загалом знищили щонайменше 264 РСЗВ БМ-21 «Град».

Зафіксовано випадки пошкодження щонайменше 22 таких російських реактивних систем. Ще 36 одиниць стали трофеями українських оборонців.

Зокрема у лютому 2026 року воїни підрозділу Lasar’s Group Національної гвардії України знищили одразу дві реактивні системи залпового вогню БМ-21 «Град» на Донеччині.

Для цього воїни застосували важкі дрони-бомбери. Після перших влучань скинутих боєприпасів один з росіян намагався врятувати установку, що вже палала, але залишив машину після повторного наближення українського дрона.

За допомогою аналогічних дронів воїни цього ж підрозділу раніше вполювали російський «Град» на Запоріжжі.

«Град-1»

Другою за кількістю знищених російських РСЗВ калібру 122-мм є «Град-1», яка на відміну від БМ-21 має 36 направляючих для реактивних снарядів у «пакеті» замість звичних 40. Замість шасі Урал вона базується на армійській вантажівці ЗиЛ-131.

Система створена як полегшена альтернатива базовому «Граду». Вона призначалася для озброєння мотострілецьких полків та частин морської піхоти та є доволі рідкісною, адже виготовлено усього 500 таких РСЗВ.

До початку повномасштабного вторгнення, більшість «Град-1» у Росії перебували на зберіганні — близько 420 таких систем, станом на 2021 рік.

Вже зафіксовано знищення як мінімум 31 російської РСЗВ цього типу Силами оборони. Щонайменше ще 5 було пошкоджено ударами.

Окрім того, українські військові захопили пошкоджену ворожу «Град-1», під час деокупації Херсонщини.

«Торнадо-Г»

Українські військові знищили також 11 РСЗВ «Торнадо-Г» — російська модернізована реактивна система, створена на базі БМ-21 «Град».

Реактивна система оснащена автоматизованою системою управління вогнем і цифровими засобами обробки даних. Це дозволяє екіпажу швидше отримувати координати цілей, виконувати розрахунки та швидше відкривати вогонь.

Порівняно з базовою версією «Града», система «Торнадо-Г» потребує меншої обслуги — до двох осіб, швидше розгортається на позиції та може вести вогонь без попередньої топогеодезичної підготовки.

Наведення здійснюється дистанційно з кабіни, без виходу екіпажу назовні. Це скорочує час перебування на позиції та підвищує живучість установки в умовах контрбатарейної боротьби.

За даними Oryx, під час бойових дій українські оборонці також пошкодили щонайменше 3 «Торнадо-Г». Ще 8 одиниць захопили під час деокупації, частина з них була пошкоджена.

«Град-К»

Українські оборонці також мають досвід  знищення рідкісних російських РСЗВ 2Б26 «Град» на колісному шасі КамАЗ-5350 — «Град-К».

Головна відмінність пускової установки у порівнянні з «класичною» є перенесення пакету напрямних для запуску реактивних снарядів на інше шасі. Модернізація здійснювала російська компанія ВАТ «Мотовилихинские заводы».

Вперше реактивну систему 2Б26 публічно показали у російській Пермі 23 вересня 2011 року.

Окупаційні сили Росії використовують такі реактивні системи залпового вогню на Донбасі проти України ще з 2015 року.

У листопаді 2021 року безпілотник ОБСЄ зафіксував поблизу населеного пункту Тернове 13 одиниць РСЗВ російських окупаційних сил. Серед них виявили щонайменше дві пускові установки 2Б26.

Станом на березень 2026 року зафіксовано знищення 7 таких РСЗВ і пошкодження однієї.

Відомий випадок знищення «Град-К» на тимчасово окупованій території Запорізької області на початку 2023 року. Ворожу РСЗВ уразили за допомогою американського високоточного артилерійського боєприпаса M982 Excalibur воїни 44-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ.

Екзотичні РСЗВ

Сили оборони України знищили щонайменше дві доволі екзотичні реактивні системи «Град-1», які базувалися на гусеничних шасі МТ-ЛБу і МТ-ЛБ.

Установки «Град» на шасі МТ-ЛБ влітку 2023 року фіксували у складі  російської армії в Курській області.

Який індекс має ця система і чи виробляється серійно, невідомо. Імовірно, ці РСЗВ зробили самі російські військові з наявних у них окремих складових.

Тут варто зазначити, що встановлення пускової установки «Град» на шасі МТ-ЛБ і його модифікації для САУ 2С1 обговорювали ще за часів СРСР.

Бойова машина існувала у трьох варіантах — 9К55 «Град-1» на шасі МТ-ЛБ й 2С1 і 9К51 «Град» на МТ-ЛБ. На той час перспективна бойова машина отримала індекс 9П139, але так і не пішла у серійне виробництво.

Росіяни такі бойові машини демонстрували ще до початку повномасштабної війни з Україною. У мережі є серія фотографій 9К55 «Град-1» на шасі МТ-ЛБ, яку використовують на САУ 2С1 «Гвоздика».

Загальні втрати

Сили оборони України з самого початку російського повномасштабного вторгнення почали знищувати ворожі реактивні системи залпового вогню БМ-21 «Град» та її модифікації.

Для цього застосовують високоточні снаряди ствольної та реактивної артилерії, зокрема, це стосується M142 HIMARS, які Україна отримала у межах військової допомоги від США.

Так у жовтні 2023 року українські артилеристи за допомогою удару ракетою GMLRS з HIMARS уразили російський склад боєприпасів та дві реактивні установки «Град» поруч із ним, що призвело до їхнього знищення.

Відомі також випадки використання 155-мм високоточних боєприпасів M982 Excalibur, які українські артилеристи отримували у межах міжнародної військової допомоги.

Пізніше для ураження російських РСЗВ оборонці активно почали застосовувати безпілотники різних типів — FPV-дрони або БпЛА-бомбери.

До прикладу, зовнішні пілоти 426-го окремого батальйону безпілотних систем 30-го корпусу морської піхоти у серпні 2025 року знищили БМ-21 «Град» на відстані 55 кілометрів від фронту.

Після влучання в реактивну установку почалася сильна пожежа, яка унеможливила подальше використання системи. Знищення зафіксував український БпЛА-розвідник, за допомогою якого військові коригували свої дії.

У травні минулого року FPV-дрон бригади безпілотних систем «Птахи Мадяра» знищив російську заряджену реактивну систему «Град» в Курській області.

Український дрон поцілив у пакет направляючих, що призвело до потужної одночасної детонації боєприпасів.

Загалом за підрахунками Oryx, підтверджено знищення щонайменше 315 російських 122-мм реактивних систем «Град» у рідних варіантах.

Захист і маскування

Маючи великі втрати, щоб убезпечити свої реактивні установки від ураження, росіяни почали замасковувати деякі «Гради» під звичайні армійські вантажівки. Все це відбувається на тлі домінування дронів над полем бою.

Українським військовим вдалося зафіксувати момент виходу однієї  з таких машин на вогневу позицію, де обслуга швидко зняла брезент та розгорнула реактивну систему у бойове положення.

Зі збільшенням застосування різних дронів Силами оборони України, росіяни почали обладнувати БМ-21 «Град» решітчастими екранами, сподіваючись підвищити їхній захист.

Такі конструкції покликані захистити установки від FPV-дронів або коптерів, які скидають боєприпаси. Однак дивлячись відео українських військових, можна побачити, що це не захищає «Град» від артилерії та дронів-камікадзе з достатньо потужною бойовою частиною, особливо кумулятивної дії чи з ударним ядром.

Українські БпЛА-бомбери є носіями доволі важких боєприпасів, спеціально призначених для скидів на техніку, зокрема під час її руху. Тому подібні екрани можуть захистити реактивну систему в окремих випадках.

Чому важливо знищувати БМ-21 «Град»

Знищення російських реактивних систем, зокрема БМ-21 «Град», є важливим, бо це безпосередньо зменшує інтенсивність обстрілів українських позицій і ближній тил Сил оборони, а також прифронтових населених пунктів.

Водночас такі втрати виснажують технічні та ресурсні можливості російської окупаційної армії та мають вплив на моральний стан артилеристів агресора, які мають працювати на цих системах безпосередньо біля лінії фронту.