Сьогодні бійці Сил оборони України використовують величезну кількість різних камуфляжів як українського так і закордонного виробництва.

Зустрічаються камуфляжі американського, німецького, британського, турецького, китайського і навіть іранського виробництва.

В цьому матеріалі ми поговоримо про історію однострою в українському війську. Про те, як “Бутан” замінили “Дубком”, першу піксельну форму в Україні та появу ММ-14.

Будемо розглядати тільки ті паттерни, що використовувалися у Збройних силах та ті, що важливі для розуміння еволюції камуфляжів.

Еволюція “Бутану” в “Дубок”

Після розвалу СРСР новостворені Збройні Сили України одягалися в те, що залишилося від вже “покійної” радянської армії. Одним з таких камуфляжів був ВСР-84 (Вооруженные силы – расцветка 1984), в народі більше відомий як “Бутан” або ж помилково “Дубок”.

“Бутан” – це неофіційна назва, яка закріпилася від назви проєкту камуфляжу. А ВСР-84 створювали за дослідними темами “Озимь” и “Левзея”, що стартували на початку 80-х років.

Рішення про початок закупівель “Бутану” ухвалили у 1984 році, а вже на початку 1985-го у таку форму були одягнені деякі частини ПДВ СРСР у Афганістані.

Порівнявши різні зразки “Бутану”, можна виявити, що насправді він мав два малюнки, які на перший погляд мало чим відрязнялися один від одного.

Для зручності в уніформології їх розділяють на Бутан-А та Бутан-Б. Цікаво, що шили їх паралельно: два типи малюнка йшли у війська одночасно. При цьому існувало три “темніші” версії, що змінювалися з часом.

Найімовірніше, це пов’язано з тим, що пошивом займалися різні підприємства, які мали різні технологічні процеси.

Крім того, камуфляж мав доволі рідкісний варіант у пустельно-степових кольорах.

“Бутан-А” найчастіше зустрічався у військово повітряних силах та морській піхоті, хоча у радянських морпіхів іноді зустрічався і “Бутан-Б”. Повітряно-десантні війська були оснащені двома типами уніформи.

У 1990-му році через спад контролю за виробництвом у форми з’явилися різні відтінки: “Бутан” був і рожевим, і жовтим.

Загалом випадкових версій “Бутану” може виявитися значно більше: у пізніх зразках помітні відмінності не тільки кольору, а й малюнку.

Вже після розвалу СРСР “Бутан” продовжували використовувати у збройних силах колишніх республік. У росіян він переважно використовувався у частинах спеціального призначення і у десантників, допоки його не замінив ВСР-98 “Флора”.

Відомо, що власну версію “Бутану” використовувала Естонія.

В Україні “Бутан” еволюціонував у нову версію, яка мала трохи змінений малюнок, інший крій та тканину. У вже українських версіях можна помітити, як плями “наїжджають” одна на одну. Надалі камуфляж почав використовуватися у всіх родах військ.

У ЗСУ форма отримала декілька варіацій, однією з яких стала версія для миротворців, яка мала характерний рожевуватий колір.

У 1996 році “Бутан” еволюціонував у “культовий” символ старого війська – “Дубок”, який отримав інший малюнок і крій та більший відсоток синтетики у тканині.

Залежно від року пошиву й виробника “Дубок” може мати різний відтінок, а на малюнку можуть прослідковуватися відмінності.

Однією з варіацій “Дубка” прийнято вважати пустельний камуфляж, який використовував український миротворчий контингент в Іраку, а пізніше – в Афганістані, але обмежено.

Цей камуфляж не має офіційної назви, хтось називає його “Дубок-П” (пустеля), хтось –  “Пустеля”, подекуди його називають D-UA (Desert-UA).

Він має схожий, але все-таки інший малюнок, тому доречніше вважати його окремим камуфляжем, а не варіацією “Дубка”.

Всі чотири версії камуфляжу, а саме “Бутан-А” і “Б”, його українська версія, “Дубок” та пустельний камуфляж використовували в Збройних Силах України під час АТО аж до впровадження нового камуфляжу ММ-14.

Відомо, що елементи спорядження в камуфляжі “Дубок” закуповували до 2014 року.

Еволюція пікселю

У 2011 році Державна прикордонна служба України отримала новий піксельний камуфляж. Форма була пошита за старим кроєм з невеликими змінами.

Багато хто вважає, що цей камуфляж був пікселізованим “Дубком” або ж безіменним камуфляжем, який був схожий на американський Wodland.

Масово цей камуфляж почали використовувати з березня 2012 року. Різні партії мали різні відтінки, а іноді і малюнок пікселю.

Надалі цей камуфляж еволюціонував у темніший варіант, який вперше показали публічно під час виступу ексміністра МВС Віталія Захарченка 20 лютого 2014 року.

Цей камуфляж виробляли як у старому покрої, так і у новому, який використовувався у ММ-14. Але за межі Міністерства внутрішніх справ цей камуфляж не виходив.

У 2012 році у війську проходив випробування камуфляж, який буцімто назвали “Піксель”, хоча жодного підвтердження цьому немає.

Поширення цей камуфляж набув у 8-му армійському корпусі, який розформували у березні 2015 року. Найбільшого поширення “Піксель” набув у 30-й окремій механізованій бригаді.

Крій форми був розроблений норвезькою компанією NFM Group на замовлення Міністерства оборони України.

Малюнок був заснований на прикордонному піксельному камуфляжі з додаванням бордового кольору, а візерунок в процесі розробки збільшили.

Крім того, була інформація, що пікселізувати хотіли “Дубок”, але від цієї ідеї швидко відмовилися. Загалом камуфляж візуально нагадував пікселізований німецький Flecktarn та болгарський M18.

Цікаво, що у випробуваннях камуфляжу брала участь компанія СOMBAT СпН, яка виробляє камуфляж “Хижак”. Спеціалісти компанії жорстко розкритикували тодішню новинку.

Стверджувалося, що такий малюнок буде працювати тільки в темному лісі, а на тлі степових територій, в Криму, в міських умовах – камуфляж абсолютно не придатний до використання.

Чорні плями на малюнку були надто великі, що негативно впливало на розбиття силуету, а плями різних кольорів мали однакові форми.

«Вся ця система вказує на те, що даний камуфляж розроблявся нефахівцем у цьому питанні. Просто за основу взяли частину наявного, трохи збільшили, зробили копію чорних плям і перефарбували їх у коричневий колір», – зазначали у компанії.

Фахівці компанії критикували розробників камуфляжу та Міністерство оборони України за поспіх під час створення камуфляжу без проведення серйозних досліджень та випробувань. Якість тканини та малюнку назвали жахливими.

До прикладу, Multicam, за словами його розробників, створювали та доводили до сучасного стану близько 10 років, армія США також готувала паттерн Scorpion W2, що став камуфляжем OCP, приблизно стільки ж.

«У порівнянні з камуфляжем, який використовується в ЗС України зараз, цей камуфляж кращий. Але ефективним у контексті застосування у всіх підрозділах він не є», – заявляли в СOMBAT СпН.

У великих кількостях форму з таким камуфляжем не виробляли, пізніше її можна було побачити на бійцях 30-ї окремої механізованої бригади в період АТО.

У 2013 році з’явилася нова, невідома та безіменна варіація піксельного камуфляжу, який мав іншу кольорову палітру і вже більше нагадував сучаний ММ-14. Малюнок був ідентичний до “Пікселю” зразка 2012 року.

Випробування камуфляжу проходили на базі 95-ї окремої аеромобільної бригади. Але надалі цей камуфляж ніде помічений не був.

A-TACS AU

На навчаннях “Перспектива-2012” бійці 95-ї окремої аеромобільної бригади з’явилися у комплекта Mount Trac MK-2 у камуфляжі A-TACS AU. Комплекти виробляла українська компанія P1Gtac.

Надалі Mount Trac MK-2, яку представники війська називали “Горкою” МК-2 у серію не пішла, популярність вона мала і має лише на комерційному ринку.

Крім того, бійці 8-го окремого полку спеціального призначення на цих же навчаннях засвітилися у комплектах уніформи тієї ж норвезької компанії NFM Group.

Поява ММ-14

У 2014 році закупівлі “Дубка” припинили, а 21 серпня 2014 року на його заміну прийшов ММ-14 (Малюнок маскувальний зразка 2014 року).

Для нового однострою використали крій все тієї ж компанії NFM Group з деякими змінами. Перші варіації ММ-14 отримали прізвиська “Порох-1” і “Гелетейка”, на честь тодішніх президента та міністра оборони.

15 липня 2015 року Міністерство оборони України затвердило перелік предметів Бойового форменого комплекту військовослужбовців, до складу якого увійшов ММ-14.

На відміну від “Пікселю” зразка 2012 і 2013 років, новий камуфляж отримав практичну для індустріальних пейзажів Донеччини і степів Херсонщини п’ятикольорову палітру.

Палітра складається з світло-бежевого, світло-зеленого, болотно-зеленого, сіро-зеленого та темно-сірого кольорів.

Перші партії одразу продемонстрували свій основний мінус – активне горіння.

У 2015 році крій однострою змінився, його розробила українська компанія PROF1 Group. Нова форма отримала практичніші нововведення та почала випускатися у двох варіантах тканини – твіл і ріпстоп.

Порівняно зі старим варіантом, форма стала більш вогнетримкою, зручною та витривалішою до різних погодніх та температурних умов. При цьому залишилася проблема з вицвітанням на сонці та після прання. Хоча деякі військовослужбовці жартівливо називали це плюсом для умов міської забудови.

Пізніше з’явився і морський варіант ММ-14 по аналогії з американським NWU Type 1. Крім того, ДПСУ оновила свій “гардероб”, отримавши ММ-14 з домішками зеленуватого кольору.