Росіяни у війні проти України активно використовують різні типи гелікоптерів, серед них і Ми-35М.
За рахунок своєї багатофункціональності вони можуть виконувати різноманітні завдання в інтересах окупаційної армії.
Українські оборонці у боргу не залишаються і уражають ці ворожі гелікоптери різною зброєю, в тому числі на території ворога.
Історія Ми-35М почалася на початку 1990-х, коли російське ОКБ «Миля» розпочало розробку нової модифікації радянського транспортно-бойового гелікоптера Ми-24В. Перший прототип оновленої машини зібрали у 1995-му році. Однак його випробивання під позначенням Ми-24ВМ, затягнулися на понад десятиліття — роботи тривали до середини 2000-х.
Мета проекту — покращення бойових та льотних характеристик, а також підвищення рівня уніфікації з іншими сучасними російськими гелікоптерами марки Ми.
Ми-35М проєктувався для ефективного застосування в різних географічних умовах, у тому числі в горах і в жаркому кліматі, з можливістю виконувати бойові завдання вночі та вдень.
Хоча зовнішність і базова архітектура залишилися впізнаваними, оновлені системи та нова сучасна авіаніка знизили навантаження на екіпаж та розширили спектр зброї, яку може застосовувати гелікоптер, порівняно з попередніми модифікаціями Ми-24.
Серійне виробництво Ми-24ВМ, який зрештою отримав позначення Ми-35М, розпочалося у 2005-му році на заводі «Роствертол» у Ростові-на-Дону холдингу «Вертолёты России» для експорту та потреб російської армії.
Цей багатоцільовий транспортно-бойовий гелікоптер призначений для знищення бронетанкової техніки, вогневої підтримки підрозділів сухопутних військ, десантування, евакуації поранених та перевезення вантажів у кабіні або на зовнішнішній підвісці.
Примітно, що назва Ми-35 була вперше введена для позначення експортної модифікації радянського гелікоптера Ми-24В, прийнятого на озброєння 1976 року. Ми-24 мають неофіційну назву «Крокодил».
Під час розробки Ми-35М інженери зберегли основну конструкцію, компонування та інші елементи базової моделі гелікоптера, замінивши ключові агрегати та системи, а також встановили нові прилади. В результаті цих покращень літальний апарат зберіг зовнішній вигляд та загальну архітектуру, але набув більш високих льотних та технічних характеристик і отримав розширені бойові можливості.
Найбільш помітним нововведенням стало крило зменшеного розмаху з меншою кількістю точок зовнішньої підвіски — двома під кожним, замість трьох у Ми-24В. Нове крило зменшило лобовий опір, водночас скоротився боєкомплект, який можна встановлювати під крилами в порівнянні з базовою машиною.
Для полегшення конструкції також вирішили відмовитися від шасі, що забирається в середу фюзеляжу. Крім того, така конструкція стійок коліс у деяких ситуаціях може послабити удар об землю та врятувати гелікоптер й екіпаж від серйозних пошкоджень і травм.
Мі-35М оснащений силовою установкою, уніфікованою з бойовим гелікоптером Ми-28 — парою турбувальних двигунів ВК-2500, які у крейсерському режимі розвивають потужність по 1500 к.с., а на злітному — по 2200 к.с. Також передбачено короткочасний надзвичайний режим роботи двигунів: у разі відмови одного з них, другий розвиває потужність 2700 к.с.
На Ми-35М перенесли п’ятилопатевий несучий гвинт від Ми-28 з композитними лопатями. Також був запозичений Х-подібний хвостовий гвинт. Він відрізняється підвищеною ефективністю та покращує маневреність гелікоптера.
Гелікоптер розвиває максимальну швидкість 300 км/год, в політ здійснює зазвичай при крейсерській швидкості 240-260 км/год. Практична дальність до 550 км.
Ми-35М зберіг від попередника дві кабіни розташовані тандемно у носовій частині для льотчика та оператора озброєнь. Під час модернізації серійних машин частину індикаторів та приладів в обох кабінах замінили на кольорові багатофункціональні рідкокристалічні екрани. Льотчик використовує їх для виведення пілотажної інформації та карт, а оператор озброєння — для управління оптико-електронними та іншими засобами.
Оновлення обладнання дозволило знизити навантаження на екіпаж та застосовувати кероване та некероване озброєння у будь-який час доби, а також виконувати зліт і посадку на непідготовлені та необладнані майданчики.
Гелікоптер оснащений сучасним бортовим радіоелектронним обладнання з комплексом навігації, оглядово-прицільною системою ОПС-24Н з гіростабілізованою оптико-електронною станцією ГОЕС-324, що включає тепловізійний і телевізійний канал і лазерний далекомір.
Прицільна система забезпечує спостереження, пошук цілей та застосування зброї. Для використання ГОЕС-324 оператор озброєння має відповідні органи управління.
Також під час модернізації Ми-35М отримали бортовий комплекс оборони Л-370 «Витебск», який включає набір датчиків, приладів управління і пристроїв постановки перешкод. Комплекс автоматично відстежує пуски ПЗРК та застосовує активні інфрачервоні перешкоди або хибні теплові цілі для захисту гелікоптера.
Екіпаж Ми-35М — 2 особи (льотчик і оператор озброєння). Всередині транспортно-пасажирської кабіни, яка розташована в середній частині фюзеляжу, можна перевозити до 8 осіб десанту або до 1 500 кг вантажу. На точках зовнішньої підвіски можна перевозити до 2 400 кг. При цьому бойове навантаження — до 1 500 кг.
Штатне озброєння включає вбудовану поворотну гарматну установку НППУ-23 з двоствольною гарматою ГШ-23Л калібру 23 мм (450 снарядів) у носові частині.
Номенклатура підвісного озброєння, порівняно з попередніми модифікаціями Ми-24, практично не змінилася. На двох або чотирьох пілонах під крилами можуть підвішуватися блоки некерованих реактивних снарядів, універсальні гарматні контейнери, керовані ракети та інше озброєння. У різних комбінаціях.
Ми-35М може нести до восьми керованих протитанкових ракет «Штурм-В» або «Атака-В», які призначені для ураження бронетехніки та інших захищених цілей на відстані до 5-6 км. В обох випадках використовується радіокомандне наведення.
Перший експортний контракт уклали у 2008 році з Бразилією на постачання 12 Ми-35М3, вже у 2022 році їх списали. Гелікоптери постачалися до ряду інших замовників з Азії, Африки та Латинської Америки: Азербайджану, Венесуели, Іраку, Казахстану, Руанди та інших. Ми-35М Росія постачала Білорусі.
Лише у 2010 році міністерство оборони Росії підписало контракт на постачання 22 таких гелікоптерів, а пізніше був підписаний ще як мінімум один контракт на 27 машин. При цьому загальна точна кількість поставлених одиниць офіційно не розголошується.
З перших днів повномасштабного вторгнення росіяни разом з іншими гелікоптерами застосовували і Ми-35М проти України, а українські оборонці їх уражали за допомогою різних засобів протиповітряної оборони.
У березні 2022 року українські сили виявили у полі уламки збитого російського транспортно-бойового Ми-35М.
Кілька російських гелікоптерів українці збили на Київщині у перші дні повномасштабного вторгнення.
У травні того ж року один збитий Ми-35М підняли з дна Київського водосховища в районі міста Вишгород.
У червні 2022 року українські сили оборони збили з переносного зенітно-ракетного комплексу (ПЗРК) «Игла» російський Ми-35М.
Після влучання ракети, ворожий гелікоптер загорівся та впав у поле. Імовірно, російські льотчики не змогли залишити місце падіння та загинули.
На початку лютого 2023 року артилеристи 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ знищили Ми-35М біля Токарівки, що на Харківщині.
А вже у березні з’явилися фото цієї машини. Імовірно, перед ураженням артилерією Ми-35М був пошкоджений зенітним вогнем або мав несправність та був змушений приземлитися.
У квітні також виявили уламки російського транспортно-бойового Ми-35М, який зачепився за лінію електропередач та розбився.
Цей випадок з авіатехнікою окупантів стався у Куп’янському районі Харківської області.
Український удар безпілотників у ніч із 5 на 6 червня по аеропорту «Брянськ», який росіяни використовують у військових цілях, пошкодив транспортно-бойовий гелікоптер Ми-35М.
Окрім того внаслідок цієї атаки повністю згорів багатоцільовий Ми-8, відбулася детонація його боєкомплекту.
Найманці ПВК «Вагнер» в ніч з 23 на 24 червня 2023 року збили три гелікоптери Повітряно-космічних сил РФ. Серед них був знищений і Ми-35М.
Тоді російські пропагандисти повідомили, що цей гелікоптер збили після того, як він ударив по колоні «Вагнера».
Водночас зазначалося, що рядові екіпажі відмовилися виконувати бойове завдання і за штурвалом Ми-35М сидів хтось із вищого командування авіаційного підрозділу.
Загалом, від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну моніторинговий проєкт Oryx задокументував щонайменше 9 випадків знищення російських гелікоптерів Ми-35М та пошкодження одного на землі.
Після того як на початку великої війни, окупанти втратили десятки гелікоптерів, Росія попросила ряд країн, щоб вони повернули більше сотні раніше проданих двигунів до гелікоптерів різних типів, зокрема і Ми-35М.
За даними видання The Wall Street Journal, Москва звернулася з таким проханням до Єгипту, Пакистану, Білорусі та Бразилії. У МЗС останньої заявили, що відмовилися від угоди.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин