Країни Євросоюзу не можуть дійти згоди щодо того, де купувати снаряди для Збройних сил України.

Подробиці про суперечності між союзниками переповідає видання Defense News.

За даними видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, Німеччина хоче поставити чверть із запланованого 1 млн снарядів для ЗСУ. Однак цього недостатньо, потрібні й інші виробники і Франція наполягає на тому, що закупівлі мають відбуватися у європейських компаній.

Натомість Польща опонує таким обмеженням і наполягає на свободі вибору постачальників амуніції.

Європейський Союз оперує коштами з так званого Фонду миру, який був створений у 2021 році. Бюджет Фонду після 24 лютого 2022 року збільшили до 8 млрд євро на період до 2027 року. Саме цей фонд виплачує країнам компенсації за надану Україні зброю.

15 листопада 2022 року ЄС видав правило, за яким кошти можна витрачати і на компенсацію озброєнь, які мають неєвропейське походження.

У коментарі Defense News речник Євросоюзу заявив: “Держави-члени ЄС узгодили низку правил, зокрема, коли товари входять до Спільного військового списку Європейського Союзу. Список включає країни-члени ЄС та низку країн, що не входять до ЄС, включаючи США“.

До цього списку входять Норвегія, Ізраїль, Канада, Велика Британія та Республіка Корея.

У дозволеному переліку озброєння – широка номенклатура військових товарів (гармати, гаубиці, міномети, ПТРК, ракети і т.д.) включно з артилерійськими боєприпасами.

Однак у березні 2023 року Рада ЄС опублікувала рекомендації щодо закупівель 155-мм снарядів для України. У цій рекомендації є заклик купувати боєприпаси у межах ЄС або лише у Норвегії.

Джерела видання у Євросоюзі заявили, що це лише рекомендація, однак суми на закупівлю боєприпасів витрачають чималі й тому бажано, щоб ці кошти отримали саме європейські виробники.

Нагадаємо, міністри закордонних справ ЄС погодили план передачі Україні 1 млн боєприпасів наприкінці березня. У ЄС визначили 15 підприємств в 11 країнах, які можуть виготовляти артилерійські снаряди калібру 155 мм.