Їх зовсім небагато, близько тридцяти, семеро в крапових беретах. Вони знають багато що про те, що в документах позначено під грифом суворої таємності. Беззвучні, безпристрасні, витривалі. Люди-невидимки. Розвідники. Рота спеціального призначення “Тінь” військової частини 3009.

Одинадцять років тому на півострові була створена окрема рота розвідки спеціального призначення Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України.

За ці роки мінялися назви військових частин, командири підрозділів, але бойовий дух воїнів-розвідників залишається непохитним – знайти і знищити у вказаному блокованому районі будь-яке «бандформування».

Профіль розвідників внутрішніх військ – дії в гірсько-лісистій місцевості.

Розвідувальна підготовка це найважливіша складова навчального процесу. Сюди входять інженерно-саперна і альпіністська підготовка, військова топографія, спецтактика.

А про методику роботи підрозділу в лісі я вам не розповім, – безапеляційно повідомляє командир роти майор Віктор Фільо.

У розвідників є виняткова особливість – найцікавіше вони ніколи не розповідають. Але ми все-таки робимо спробу їх розговорити. І дізнаємося наступне: виявляється, бойового застосування рота ніколи не мала. Все завжди відбувалося в рамках оперативно-профілактичних заходів, що стосуються територіальної цілісності України.

Наприклад, навчання, де “тіням” відводилося завдання блокувати район, в якому проводився пошук і ліквідація бандформування.

Висувалися в район, зайняли позиції, вели спостереження, доповідали обстановку, – промовляє речитативом командир і потім вже з посмішкою пояснює.

– Ні, ні від кого по кущах ми не ховалася, це від нас ховаються. Хоча іноді, щоб когось знайти і ліквідовувати, необхідно дотримувати умови скритності і раптовості. Ми по-всякому уміємо. На підйомах, схилах і плато Ай-петрі, Чатир-Дага, Великого Каньйону і Роман-коша рота виконує навчально-бойові завдання, в ході яких відпрацьовується пошук місць можливого базування «бандформувань» на вказаній території, умовно «закладені» в труднодоступних місцях спорядження, літературу для їх подальшого використання. Ліс-арена дій розвідників, здатних швидко і непомітно знищити диверсантів.

Що підтверджує правильність психологічного настрою спецназу – розслаблятися у жодному випадку не можна. Пару років назад під час навчань, “тіні” імітували роль бандформування. Належало перевірити, чи можливо ліквідувати угрупування, якщо воно користується лояльністю і підтримкою місцевого населення і має високий рівень фізичної підготовки.

Поганявши за навчальними терористами по лісах і горах п’ять днів, люди в погонах переконалися – ліквідовувати можливо, проте необхідно значний проміжок часу.

В ході цих навчань був придбаний досвід по виживанню розвідників в незнайомій місцевості у правоохоронних органах на практиці випробували свої можливості по пошуку і ліквідації «бандформування».

Тому розвідники регулярно тренуються. У ліси і гори виїжджають щомісячно, і хочуть робити це ще частіше. Причому на польовому виході, на відміну від своїх водоплавних колег “Скатів” мишами і жабами не харчуються, віддаючи перевагу фруктам, овочам, корінню і прихопленому з собою сухому пайку, а на привалах насамперед оглядають один одного на наявність кліщів.

І ще вчаться бачити, буквально шкірою відчувати, як крізь лісову гущавину спостерігає за ними хтось, скажімо так, не дружньо настроєний. Командир говорить: спостереження нешкідливе, але інформація просочується, особливо серед браконьєрів. Відповідно доходить вона і до інших людей, що займаються справою небезпечнішою, ніж діяльність браконьєрів.

Хоча іноді трапляються і казуси. Одного разу поступив сигнал про те, що в горах знаходиться велика група озброєних людей. Спецназу було наказано виїхати і розібратися. По прибуттю до вказаного місця військовослужбовці, не дивлячись на зливу і туман, виявили «правопорушників» якими опинилися актори фільму “Спецназ”- в горах йшли зйомки гучного телесеріалу.

Але не сказати, щоб розвідники залишилися незадоволеними своєю “великою прогулянкою” – вони не люблять сидіти по кабінетах. Унікальність підрозділу, полягає не тільки в пошуку терористів, а і у виконанні завдань патрульно-постової служби. Виходячи на маршрути патрулювання міста хлопці відточують майстерність зорової пам’яті, словесного портрета та інші так необхідні в їх професії навички.

Служать в роті учасники бойових дій, що воювали в Афганістані і Нагірному Карабаху передаючи, отриманий бойовий досвід молодому поколінню розвідників.

Проходження служби в розвідроті готує хлопців для продовження служби в спеціальних підрозділах СБУ і МВС України командири яких із задоволенням хочуть бачити в своїх рядах наших військовослужбовців – сказав заступник командира роти по виховній роботі капітан Володимир Ситник.

Про складність підготовки воїна-розвідника можна судити по нормативах, які вони здають, щоб отримати вищу відзнаку спецназівця – краповий берет.

Прискорений піший підйом по так званій «ішачій» стежці на Чатир-Даг, марш-кидок на чотирнадцять кілометрів, рукопашний бій із змінним супротивником, обкатка БТР-ом (військовослужбовець повинен лягти між коліс бронетранспортера, що їде). Під час змагань по військово-прикладних видах спорту, в яких команда “Тіні” 9-ти кратний чемпіон Внутрішніх військ, треба подолати воєнізований крос шість кілометрів зі стрільбою і гранатометанням, військове орієнтування, стрільба, рукопашний бій, та комплексна силова вправа.

Якщо до 2001 року потрібно було проявити характер, зараз велику роль грає спортивна підготовленість, – розповідає Віктор Фільо.

– Секретна зброя спецназу – голова. Все залежить від інтелекту, фізичної підготовленості, і від бажання виконати завдання. Діє і виживає той, хто готовий психологічно.

Прес-центр ВВ МВС