Засновник Vyriy порівняв статистику долету українських та російських дронів на оптоволокні

За оцінками, українські оптоволоконні дрони мають у декілька разів гіршу статистику долету до цілей, аніж російські аналоги.

Про це «Мілітарному» розповів Олексій Бабенко, засновник та керівник компанії-виробника FPV-дронів Vyriy Industry.

За його словами, статистика долетів українських дронів на оптоволокні на дистанцію до 15 км становить близько 10–30 % залежно від підрозділу та виробника дронів. При використанні котушок на 10 км статистика дещо краща — до 50 %.

При цьому у російських підрозділах, судячи з перехоплень українськими військовими радіопереговорів, цей показник сягає 80 % при польотах на дистанцію до 20 км. Однак 20 % невдалих застосувань, скоріше за все, припадають не на технічні проблеми, а на помилки пілотів.

За його словами, різниця полягає у різному підході до створення передавачів сигналу для оптоволокна. Українські компанії здебільшого використовують систему, де одна плата з Китаю бере аналогове відео, конвертує його в цифровий сигнал і передає далі. Приймає сигнали радіокерування, конвертує їх у цифрові пакети, які сприймає льотний контролер і передає на дрон.

При цьому для передачі сигналу використовується випромінювання з довжиною хвилі 1550 нанометрів для відео і 1310 нанометрів для керування. Але у 1310 нанометрів в оптоволокні має затухання на кожен кілометр у три рази більше, ніж 1550. Тому дрон втрачає сигнал керування.

При цьому російські дрони використовують діапазон 1490–1550 нанометрів, на якому затухання у два з половиною рази менше. Окрім того, передавач сигналу в них має у два рази більшу потужність. В якості камер росіяни використовують не аналогові камери, як на українських дронах, а цифрові IP-камери, такі самі, як використовуються в камерах відеоспостереження разом із медіаконвертором та програмним забезпеченням, створеним на базі відкритого коду OpenIPC.

Однак, за словами Бабенка, таке рішення дорожче, ніж те, що використовується в українських дронах, тому не популярне серед виробників, які прагнуть максимізувати маржу.

«Але коли в нас апелюють до дорожнечі, люди, які продають котушки з націнкою X3, якщо в них засіб подорожчає на 2000 гривень, ну, що вони зроблять? Не змінять ціну, тому що вона і так X3 від собівартості. У нас дорожнеча оптоволокна не в тому, що там якісь нанотехнології, а в тому, що люди, які це продають, не завжди… Ну, комерціалізують здебільшого те, що вони роблять», — заявив він.

Ще одним фактором ефективності використання є товщина оптоволокна. Чим товстіше оптоволокно, тим складніше його обламати та перегнути під час польоту. Тому товщину можна збільшувати, але тоді збільшується вага, вартість і розмір дрона. Українські виробники зазвичай використовують тонке волокно діаметром 0,25 мм, у той час, як росіяни налагодили використання як тонкого, так і товстого волокна.

«І в результаті у них дрончики виходять по собівартості дорожчі, ніж те, що виробляють українські оптоволоконні компанії. За вартістю продажів — десь такі самі. Це питання до українських, власне, компаній. За якістю, ну, типу, 10 % і 80 %. Тут навіть воно не порівнянне», — підсумовує Олексій Бабенко.

Детальніше дивіться в стрімі Мілітарного з Олексієм Бабенко на нашому YouTube каналі.

Нагадаємо, що у грудні 2024 року компанія Vyriy drone склала перший зразок FPV-коптера із комплектуючих, що були виготовлені в Україні.