В Україні працюють над інтеграцією інфрачервоних ГСН у дрони-перехоплювачі для автоматизації уражень

В Україні розробляють способи автоматизації ураження цілей для дронів-перехоплювачів на основі інфрачервоних головок самонаведення (ІЧ ГСН).

Про це розповів «Мілітарному» Денис Логвиненко, керівник напряму БпЛА у Brave1.

За його словами, у цьому напрямку тривають активні роботи, які мають дозволити дронам-перехоплювачам діяти автономно та з більшою ефективністю.

Він зауважив, що стоїть завдання максимально спростити та автоматизувати процес перехоплення, який, окрім самої ІЧ ГСН, охоплює й інші комплекси заходів.

Втім, головною проблемою він називає надійність реалізації такої системи.

Варто зауважити, що на сьогодні інфрачервоні головки самонаведення є дуже поширеними у світі та активно використовуються на різних типах ракет. Такі головки традиційно є дешевшими за активні ГСН, які застосовуються на ракетах як-от AIM-120 AMRAAM чи Р-77, що також мають можливість автономно переслідувати ціль без зовнішнього впливу.

Інфрачервона ГСН є менш габаритною, а її сучасні варіації дозволяють ефективно бачити будь-які цілі, температура яких на 1°C вища за навколишнє середовище.

Окрім цього, головки можна поділити за принципом роботи, де вирішальну роль відіграє матриця шукача. На відміну від старих теплових головок, які реагували лише на «гарячу точку» (двигун), сучасна матриця IIR (Imaging Infrared) формує повноцінне теплове зображення об’єкта.

Такі матриці стали поширеними у 2000-х роках, оскільки в рази підвищили ефективність ракет і зменшили їхню вразливість до хибних теплових цілей (пасток).

Окрім матриць IIR, на ракетах усе ще використовують і більш традиційні лінійні фотоприймачі. Такі системи тривалий час домінували в інфрачервоних прицілах танків та деяких зенітних ракет, оскільки виготовити якісну лінійку напівпровідників було значно простіше, ніж цілісну велику матрицю.

Щоб отримати двовимірне зображення, лінійку датчиків змушували швидко коливатися або обертатися за допомогою дзеркал — це називають механічним скануванням.

Також існують і певною мірою екзотичні комбінації. Так, на японському ПЗРК Type 91 використовується комбіноване наведення: при стрільбі вдень першочергове захоплення цілі відбувається за допомогою звичайної камери (видимого спектра).

Такий підхід дозволяє з набагато більшою ймовірністю супроводжувати невеликі цілі, як-от квадрокоптери або БпЛА типу «Орлан-10», які мають низьку теплову сигнатуру.

Раніше «Мілітарний» повідомляв, що українська компанія Kolos Defense презентувала перехоплювач літакового типу Eclipse, розроблений для автоматизованого полювання на ворожі дрони-камікадзе. Завдяки системі донаведення, створеній у партнерстві з іноземними фахівцями, комплекс здатний ефективно виконувати завдання навіть в умовах інтенсивної роботи засобів РЕБ.