Популярні
У ході бойових дій 2024–2026 років одним із найважливіших інституційних зрушень у російській армії стало створення та стрімке розширення Центру перспективних безпілотних технологій «Рубикон».
Детальний розбір структури, завдань, бойового шляху «Рубикону», а також кризових явищ, з якими організація стикається у 2026 році, — у матеріалі Two Marines від колишнього морського піхотинця США Роба Лі та українського морського піхотинця Дмитра Путяти.
Ця структура, підпорядкована Головному управлінню перспективних міжвидових досліджень та спеціальних проєктів Міністерства оборони РФ, стала спробою Кремля системно відповісти на українські інновації, зокрема на ініціативу «Лінія дронів» та ефективні українські підрозділи БпЛА.
Центр «Рубикон» був офіційно створений 2 серпня 2024 року наказом міністра оборони РФ Андрєя Бєлоусова, за кілька місяців після його призначення на посаду.
До цього в Росії існували окремі ініціативи, як-от проєкт «Судный день», проте їхній досвід не поширювався на всю армію рівномірно, а фінансування суттєво залежало від волонтерів. Бєлоусов зробив ставку на централізацію.
«Рубикон» створювався як єдиний купол для:
Центр отримав найвищий пріоритет та велике фінансування. Організація діє поза рамками звичайних конвенційних сил і має специфічну культуру. Грошове забезпечення її спеціалістів прирівняли до рівня Сил спеціальних операцій (ССО) РФ, що значно вище, ніж у звичайних військовослужбовців. На етапі формування Центр міг дозволити собі жорсткий відбір персоналу і мав право «висмикувати» найкращі готові розрахунки БпЛА з лінійних частин.
Організаційна структура Центру постійно трансформується під впливом масштабування. Вона поєднує в собі управлінський, науково-дослідний, навчальний та бойовий блоки.
Командна група: На чолі стоїть командир центру. У нього є сім заступників, які відповідають за: релігію (капелани), фізичну підготовку, правові питання, дослідження та розробки (R&D), бойову підготовку (G7), бойові операції (G3) та військово-політичну роботу/контррозвідку ФСБ.
Штаб (керує начальник штабу): Включає оперативний відділ (G3), відділ зв’язку (G6), розвідку (G2), командний пункт, відділ кадрів (G1), службу захисту державної таємниці, службу безпілотних авіаційних систем, службу РЕБ та пост управління зв’язком.
Блок забезпечення: Складається з технічного управління (заступник з озброєння, пункт техконтролю, автослужба) та логістичного управління (G4) із плановим відділом та матеріально-технічним департаментом. Сюди ж відносяться фінансовий відділ, HR-департамент та спецслужби (офіцери РХБЗ та ППО).
Включає підрозділи випробувань:
Складські секції, медичний пункт (Role 1), автотранспортна рота, підрозділ ремонту та обслуговування, а також взвод охорони.
Департамент інновацій та передових технологій: Має функціональні групи з мультироторних та літакових БпЛА, наземних та морських систем, комп’ютерного зору, штучного інтелекту, розробки ПЗ, систем РЕБ, радіоелектронної розвідки, систем управління НРК, польових випробувань, зворотного інжинірингу та взаємодії з ВПК.
Департамент інтеграції спроможностей та впровадження: Групи інтеграції FPV-дронів, важких БпЛА середнього радіуса дії, систем РЕБ/РЕР, морських дронів, наземних платформ та техпідтримки.
Аналітичний департамент: Групи аналізу застосування НРК, техпідтримки внутрішніх систем, програмної інженерії та OSINT-аналізу.
Розвиток медичних технологій: Лабораторія ефективності оператора і людського фактора, а також лабораторія інтерактивних навчальних систем.
Департамент підготовки: Командний елемент, 6 навчальних взводів (по 18 осіб кожен) та взвод забезпечення навчання. Разом — близько 700 осіб у структурі навчання та підтримки.
Департамент систем зв’язку та управління: Групи випробування експериментального зв’язку, інтеграції діючих систем та техобслуговування.
Основна бойова сила «Рубикону» — це його окремі загони, які діють на найважливіших ділянках фронту як засоби рівня угруповання військ.
На початку 2025 року існувало 8 загонів. Шість із них були закріплені за відповідними російськими угрупованнями військ:
Штатна чисельність загону тоді складала 149 осіб (реально — 120–141 особа, близько 85% від штату). Окремо існували загони «Рубикон-Резерв» та «Рубикон-ДМ» (Дистанційне мінування) під прямим керівництвом Об’єднаного угруповання військ генерала Гєрасімова.
Елементи загонів «Север», «Юг» та «Днепр» були кинуті в Курську область, де зіграли вагому роль у спробах РФ відбити плацдарм навколо Суджі. Росія використала їх як елітні ударні підрозділи для перерізання української логістики.
У квітні 2025 року ці сили перекинули на Донеччину. Протягом літа й осені 2025 року відразу кілька загонів («Центр», елементи «Днепр», «Рубикон-7», «Рубикон-8», «Рубикон-ДМ» та «Рубикон-ПВО») підтримували російське угруповання «Центр» у напрямку Покровська, Мирнограда та Добропілля. Росія намагалася вийти до Барвінкового (Харківська обл.), щоб з’єднатися з угрупованням «Запад» і оточити агломерацію Слов’янськ — Краматорськ — Дружківка — Костянтинівка.
На цій ділянці «Рубикону» протистояли найсильніші українські підрозділи БпЛА (414-та бригада «Птахи Мадяра», Lasar’s Group, 427-й полк «Рарог» тощо). Росіяни зайняли більшу частину Покровська та Мирнограда, але глибокий прорив на Добропілля українські сили змогли стабілізувати, задіявши штурмові полки, ССО та перекинувши штаб 1-го корпусу «Азов».
Попри це, українські бригади на Костянтинівському напрямку зазначали, що дії «Рубикону» сильно ускладнювали оборону: коли через удари дронів ставало неможливо постачати припаси на позиції, піхоті доводилося відступати.
Щоб діяти автономніше, загони «Рубикону» реорганізували та укрупнили — їхній штат зріс зі 149 до 474 осіб (52 офіцери, 46 прапорщиків, 78 сержантів та 298 солдатів).
Командування та штаб (39 осіб): Командир, заступник, заступник з операцій (S3), заступник з логістики (S4), начальник зв’язку (S6), заступник з озброєння. Штаб включає 22 особи (начальник штабу, заступник, помічники, інструктор, група розвідки з 3 осіб та група бойового управління з 14 осіб).
Бойовий компонент (245 осіб):
Група повітряної розвідки (35 осіб): 2 розрахунки «Орлан-10» (по 5 осіб, на чолі з офіцерами) та 6 звичайних розрахунків розвідки (по 3 особи, на чолі з сержантами).
Група протидії БпЛА (29 осіб): по 2 розрахунки радіолокаційних станцій, РЕБ та радіоелектронної розвідки.
Забезпечення: Взвод зв’язку (15 осіб), група озброєння, група обслуговування, взвод підтримки та група медевакуації.
Наразі «Рубикон» розрісся до 17 загонів, 2 батальйонів безпілотних систем та 6 рот.
Станом на весну 2026 року загальна чисельність персоналу «Рубикону» досягла приблизно 5 000 осіб (при затвердженому штаті в 9 000). Для порівняння, навесні 2025 року в Центрі служило близько 1 450 осіб (штат був 2 500). Близько 175 людей працюють у штабі, 270 — у семи дослідницьких департаментах, 700 — у навчанні, решта — на фронті.
Попри значне кількісне зростання, «Рубикон» у 2026 році зіткнувся з серйозними викликами:
Колишнього керівника «Рубикону» полковника Сєргєя Буднікова (вихідця з 61-ї бригади морської піхоти та 9-ї артилерійської бригади) зняли з посади. Новим командиром став Сєргєй Збукарєв.
Буднікова перевели командувати новоствореною 50-ю бригадою безпілотних систем «Варяг», і разом з ним туди перейшло близько 600 фахівців «Рубикону». Це свідчить про внутрішню боротьбу та ймовірну втрату «Рубиконом» своєї ексклюзивної ролі. З’явилися спроби урізати структуру Центру, зокрема ліквідувати або зменшити його науково-дослідний блок.
У 2026 році і «Рубикон», і 50-ту бригаду «Варяг» підключили до протидії дедалі успішнішим українським ударам на середню та велику дальність. При цьому завдання розділили: 50-та бригада розгортає батальйони для захисту повітряного простору безпосередньо в російських регіонах, що межують з Україною, а «Рубикон» фокусується на обороні окупованих територій України.
Намагаючись наздогнати плани розширення всього роду військ безпілотних систем (який наприкінці 2025 року налічував 87 000 осіб, а до кінця 2026 року має зрости до 165 000), РФ стикається з браком людей:
На думку Two Marines, це повторює помилку, яку свого часу допустила Україна під час розгортання власних великих дронових з’єднань: забирання найкращих пілотів у тилові чи спеціалізовані структури тимчасово оголює та послаблює розвідку і вогневу підтримку звичайних підрозділів на передовій.
Центр «Рубикон» продемонстрував свою ефективність як інструмент швидкого реагування та експериментальний майданчик. Проте спроба перетворити елітний інноваційний центр на масову армійську структуру у 2026 році призвела до внутрішніх конфліктів та падіння якості персоналу.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
