Артилеристи російської окупаційної армії використовують 122-мм гармати Д-74, які були прийняті на озброєння радянської армії ще у 1950-х роках.

Відповідне відео оприлюднило російське Міністерство оборони.

Повідомляється, що гармати використовуються угрупованням військ «Восток» на Вугледарському напрямку. Можна помітити, що для зручності стрільби із закритих позицій росіяни зняли бронещиток гармати.

Варто зазначити, що поява на Д-74 на фронті – це аж ніяк не звичайна подія. За часів Радянського Союзу була виготовлена невелика кількість цих гармат, в основному, вони вироблялися для потреб країн-союзників, в тому числі й на місці по ліцензії.

В період із 1960-х по 1970-ті роки майже всі Д-74 були вилучені із радянських арсеналів й передані на Близький Схід та в Азію.

У Європі ці гармати обмежено використовувалися країнами Варшавського договору, зокрема Угорщиною, Польщею, Болгарією та колишньою Німецькою Демократичною Республікою, однак були зняті з озброєння.

Крім того, Д-74 активно експлуатувалися й досі експлуатуються арміями КНДР, В’єтнаму, Китаю та Алжиру. За даними із відкритих джерел вони перебувають в арсеналах Зімбабве, Мавританії, Нігерії та Судану й стояли на озброєнні Іраку, Єгипту й низки інших країн.

Найбільш активно ці гармати вироблялися силами китайської промисловості під індексом Type-60, а КНДР виробляє до них боєприпаси й навіть має дві САУ на базі Д-74 – M1981 та M1991.

Враховуючи ці факти можна припустити, що у росіян залишалася буквально одинична кількість Д-74 й вони вирішили поставити їх у стрій, або ж вони були передані з арсеналів російських партнерів.

Поки що невідомо, чи застосовують росіяни ці гармати на інших напрямках.

Д-74

Д-74 – це радянська буксована гармата корпусної артилерії, яка була прийнята на озброєння збройних сил СРСР у далекому 1956 році.

Гармата була розроблена ОКБ-9 в 1947-1950 роках і призначалася для заміни в корпусній артилерії 122-мм гармати зр. 1931/37 рр. Серійне виробництво Д-74 було розпочато 1955 року, а перші серійні гармати були прийняті армією 1956 року.

Ствол Д-74 встановлюють на той самий лафет, який використовує гаубиця-гармата Д-20, тобто звичайний лафет із двома станинами, піддоном і плитою, призначеною для вивішування коліс у положенні для ведення вогню.

Довжина ствола гармати складає 6450 міліметрів (52,9 калібрів), дальність стрільби прямою наводкою складає від 850 до 1040 метрів залежно від боєприпасу, а максимальна дальність «навісом» – 24 кілометри.

Кут горизонтального наведення складає 58 градусів, а кут вертикального наведення від -5 до +45 градусів. Максимальна скорострільність складає до 7 пострілів на хвилину, заряджання – роздільно гільзове.

Маса гармати складає 5,5 тонни, час переходу з походного в бойове положення від 2 до 2,5 хвилин, а розрахунок – 10 осіб.