Ідентифікували екіпаж збитого в Малі російського Ми-8: серед загиблих — ветеран Сирії

З’явився некролог пілотів російського гелікоптера Ми-8АМТШ, який збили 25 квітня 2026 року у Малі.

Про це повідомляє OSINT-аналітик Qalaat Al Mudiq на своїй сторінці у мережі X.

Ідентифікованими пілотами стали капітан Дмитро Олександрович Лобанов — другий пілот гелікоптера, а також командир екіпажу майор Андрій Васильович Кондратьєв. Їхній гелікоптер збили бійці «Фронту визволення Азаваду» (FLA) поблизу міста Гао в Малі.

Зауважується, що Лобанов служив у складі 112-го окремого вертолітного полку (в/ч 78081, Чита, Забайкальський край).

Як зауважує автор, це перший підтверджений випадок загибелі російського офіцера в Малі, який, окрім того, був ветераном Сирії.

Інформація про збиття російського гелікоптера почала з’являтися 25 квітня 2026 року, втім, фактичні підтвердження, окрім місця, звідки йшов густий чорний дим, відсутні.

Вже наступного дня, 26 квітня, російський пропагандист Ілля Туманов, адміністратор авіаційного каналу Fighterbomber, повідомив про втрату гелікоптера.

Як причину він назвав «зовнішній вогневий вплив», маючи на увазі зенітно-ракетний комплекс. Унаслідок цього загинув увесь екіпаж, а також десант, що перебував на борту гелікоптера.

Раніше «Мілітарний» повідомляв, що внаслідок стрімкого наступу «Фронту визволення Азаваду» (FLA) російські найманці «Африканського корпусу» та малійська армія розпочали вихід із військової бази в населеному пункті Агелок.

Вона стала третім стратегічним об’єктом на північному сході Малі, який урядові сили та росіяни залишили під тиском повстанців-туарегів та джихадистів. До початку активних бойових дій 25 квітня на базі в Агелоку перебувало приблизно 100 бійців російського «Африканського корпусу» та 400 військовослужбовців армії Малі.

Крім того, на початку травня російський «Африканський корпус» та армія військової хунти Малі покинули головну базу на півночі країни — у Тессаліті. Розташований поблизу кордону з Алжиром, Тессаліт виконує роль стратегічної бази завдяки вигідному географічному положенню.

Ця база — найстаріша в регіоні, її збудували ще за часів колоніальної Франції. Вона має «панорамний вид» на Сахару та контролює шлях до кордону.

Тут діє злітно-посадкова смуга довжиною 2500 метрів, здатна приймати гелікоптери та інші великі військові літаки.

Такої довжини вистачає для обслуговування великих військово-транспортних літаків, зокрема C-130 Hercules, A400M або російських Ил-76.