Франція представила «Стратегію оборони Арктики»

Франція представила стратегію нарощення військової та політичної присутності в арктичному регіоні на тлі глобальної зацікавленості до нових морських шляхів та корисних копалин, що відкриваються з глобальним потеплінням.

Відповідний документ оприлюднило французьке міністерство збройних сил Франції.

У липні 2024 року французьке оборонне відомство представило Арктичну оборонну стратегію, яка визначає пріоритети на період до 2030 року. Документ підкреслює зростання геополітичного значення регіону, загрози безпеці, спричинені російською агресивною політикою, та змінами клімату, що відкривають нові перспективи для судноплавства та видобування корисних копалин.

Так, танення льодовиків відкриває нові торговельні шляхи, найважливішим з яких є Північно-Східний прохід, що може скоротити час подорожі між Європою та Азією майже на 40 відсотків. Однак ці нові економічні можливості значно посилили геополітичну напруженість.

Стратегія передбачає активне нарощування військової, дипломатичної та інфраструктурної присутності Франції в Арктичному регіоні. Основна мета – забезпечити свободу навігації, спостереження та захист національних інтересів, водночас сприяючи стабільності й співпраці з союзниками в рамках НАТО, ЄС та Арктичної ради.

Франція зосередиться на поступовому нарощуванні військових спроможностей в регіоні. Йдеться про адаптацію озброєння, транспортних засобів, засобів зв’язку та розвідки до роботи в екстремально холодному кліматі. Особливу увагу буде приділено захисту персоналу та мобільності у складному арктичному рельєфі.

Одним із ключових рішень є розширення участі у багатонаціональних навчаннях, таких як Cold Response, які проводить НАТО в Норвегії. Французькі сили братимуть активнішу участь у подібних операціях, щоб посилити інтероперабельність із союзниками і наростити бойовий досвід у північних широтах.

Франція також планує розгортання нових сенсорів та супутникової інфраструктури, що дозволить відстежувати ситуацію у високих широтах. У цьому контексті важливу роль відіграє космічна програма IRIS², яка забезпечуватиме безпечний супутниковий зв’язок навіть у районах, де традиційна інфраструктура не працює.

Окрема увага в стратегії приділяється координації між цивільними та військовими структурами. Відбудеться посилення взаємодії між Міністерством збройних сил, Міністерством закордонних справ, науковими установами, а також французькими територіями, пов’язаними з арктичним регіоном, зокрема Сен-П’єр і Мікелон.

Франція не планує будувати військові бази в Арктиці, однак передбачає створення мобільної логістичної інфраструктури, здатної підтримувати дії військових у віддалених районах. Зокрема, йдеться про використання цивільних портів північної Європи та розгортання тимчасових баз під час навчань або кризових ситуацій.

Ще одним стратегічним напрямком є поглиблення двосторонніх відносин із ключовими арктичними країнами — Норвегією, Канадою, Данією та Ісландією. Франція також посилює співпрацю з Німеччиною та іншими партнерами ЄС у сфері арктичної безпеки, науки та екологічного моніторингу.

Документ наголошує на важливості збереження Арктики як зони міжнародного співробітництва, проте водночас підкреслює, що «відсутність конфлікту не гарантує стабільності». Тому Франція вважає за необхідне готуватись до потенційного загострення, зокрема в умовах зростання військової активності Росії в регіоні.

Військова присутність Франції в регіоні

Активізація французьких військ в регіоні за останнє півріччя прозоро вказує на підготовку до проведення військових операцій французьких військ в регіоні: у березні Франція та Данія завершили сертифікацію військово-транспортних літаків A400M для роботи на льодових ЗПС у Гренландії.

Пілоти та екіпажі французьких Повітряно-космічних сил тренувалися в екстремальних умовах, за температури від -30 до -40°C, отримуючи краще розуміння операцій на замерзлих злітно-посадкових смугах у віддалених місцях.

Також після п’ятимісячної операції біля берегів Гренландії цього місяця завершила своє розгортання французька військово-морська група. До її складу увійшли фрегат Surcouf та вертольотоносець Mistral.

На борту вертольотоносця Mistral розміщено два транспортні вертольоти Cougar, два легкі вертольоти Gazelle, один патрульний вертоліт Dauphin і БПЛА S-100 Camcopter, а також десантні підрозділи Іноземного легіону з 35 одиницями техніки.

Фрегат Surcouf, оснащений протикорабельними ракетами Exocet та сучасними засобами РЕБ, забезпечував протикорабельну та зенітну підтримку.

Кораблі пройшли через протоку Принца Крістіана, відпрацювавши навички дій в складних умовах дрейфуючого льоду та низьких температур. Метою місії стала підготовка офіцерів ВМС Франції та демонстрація присутності у стратегічно важливому регіоні.