Хто вставляє палиці в колеса проектам “Україна — НАТО” та “Україна — Норвегія”?

Допомога в соціальній адаптації звільненим з лав Збройних Сил України військовослужбовцям, що здійснюється в рамках співпраці Міністерства оборони України з Організацією з безпеки та співробітництва в Європі та проектів “Україна — Норвегія”, “Україна — НАТО”, неодноразово доводила свою дієвість.

Тисячі військовослужбовців отримують цивільні спеціальності та продовжують працювати в громадських сферах діяльності. Однак, якби не важко було констатувати цей факт, не всім така ситуація на руку…

На сьогоднішній день розроблена та впроваджена в дію оптимальна система перепідготовки: військовослужбовці на місцях, без відриву від служби, мають змогу перенавчатись. Як зауважив головний спеціаліст відділення військово-соціальної роботи управління виховної та соціально-психологічної роботи Олег Найда, минулими роками були спроби повернути проект “Україна — НАТО” до Києва, в Річкову академію водного транспорту.

— Є люди, які зацікавлені, щоб виділені кошти надходили до них на рахунки. Їм байдуже, що така “рокіровка” унеможливить навчання наших офіцерів. Адже їхати до столиці означає винаймати дороге помешкання, повний відрив від службової діяльності, а це те, чого собі наші офіцери дозволити не можуть, — каже Олег Станіславович.
Тільки дещо втихлі дискусії навколо цього питання, як одразу виникло інше. І справа ось у чому. Після проходження перекваліфікації військовослужбовцями за спеціальностями “Судноводіння” та “Вахтовий механік” вони отримували дипломи Інспекції мореплавства України, які давали змогу працювати на цивільних суднах. Отримували…

— Так трапилось, що зараз у нас буквально зависли в повітрі 15 перепідготовлених штурманів та 12 вахтових механіків. Це було ініційовано начальником інспекції з підготовки і дипломування моряків Іллею Тихоновим, який вважає, що військовослужбовцю, який прослужив 15 — 20 років на бойовому кораблі, замало 500 годин перепідготовки, щоб виконувати практично ту ж роботу, тільки на цивільному судні!? Шановний Ілля Валентинович хоче, щоб наші відставники вступали та навчались на загальних засадах в інститутах разом з іншими студентами, які не мають і “зеленого” поняття про судноводіння.

Днями я повернувся з робочої наради, що проходила в Державному департаменті освіти та науки, яка й була присвячена розгляду цього та деяких інших питань. Відмову надавати дипломи перепідготовленим колишнім офіцерам Ілля Тихонов пояснює скасуванням Постановою Кабінету міністрів за №373 наказу міністра оборони УРСР за №17, яким ми керуємось при підготовці цих спеціальностей. Однак у цій постанові немає жодного слова, яке б стосувалось курсів перекваліфікації та перепідготовки військових моряків, звільнених з лав ЗС України. Зараз ми намагаємось провести іспити в інспекції мореплавства для офіцерів, які вже пройшли перепідготовку, та з’ясувати спірну ситуацію, що виникла з цим відомством, — підкреслив Олег Найда.

Андрій ПСУЙ, “Флот України”