Загроза великої війни в Європі: Atlantic Council спрогнозував напрямки нових ударів Росії

Аналітики прогнозують нові військові кроки Кремля проти європейських країн. Експерти виділяють п’ять конкретних сценаріїв нападу, серед яких найбільш імовірними вважають захоплення територій у Норвегії, Фінляндії та Естонії.

Про це йдеться у звіті Scowcroft Center for Strategy and Security при Atlantic Council під назвою «Наступний крок Путіна?», опублікованому у лютому 2026 року.

Автори звіту стверджують, що будь-який результат війни в Україні лише підштовхне Володимира Путіна до подальшої агресії для відновлення престижу РФ. Російський лідер прагне перевірити статтю 5 НАТО про колективну оборону в регіонах, де він очікує на мінімальну відповідь Альянсу.

Найменш ризикованим для Москви сценарієм експерти називають окупацію норвезького архіпелагу Шпіцберген. Росія може використати формальний привід для введення військ на острови, розраховуючи на слабку реакцію Осло та союзників.

Іншим імовірним об’єктом агресії аналітики вважають Аландські острови, що належать Фінляндії. Захоплення цієї демілітаризованої зони дозволить Кремлю встановити контроль над морськими шляхами у Балтійському морі.

Третій сценарій передбачає швидку військову операцію у східній Естонії для захоплення прикордонних міст, таких як Нарва. Російська пропаганда може виправдати цей крок захистом російськомовного населення від вигаданих загроз.

Четвертий варіант нападу стосується шведського острова Готланд, який має стратегічне значення для оборони всього Балтійського регіону. Окупація острова дозволить російським військам розмістити там системи ППО та заблокувати доступ НАТО до країн Балтії.

Найбільш небезпечним сценарієм фахівці називають спробу пробити сухопутний коридор до Калінінградської області через територію Литви або Польщі. Така операція неминуче призведе до прямого масштабного зіткнення з основними силами НАТО.

Попри великі втрати в Україні, Росія демонструє високу здатність до відновлення своєї армії. Зараз агресор активно переводить економіку на воєнні рейки, витрачаючи на оборонний сектор понад 6% свого внутрішнього валового продукту.

Росія також розширює співпрацю з Китаєм, Іраном та Північною Кореєю для обходу санкцій та постачання зброї. Ця підтримка дозволяє Кремлю ігнорувати міжнародний тиск та продовжувати нарощувати наступальний потенціал біля європейських кордонів.

Окрему загрозу становить найбільший у світі ядерний арсенал Росії, який Путін використовує для політичного шантажу. Аналітики закликають європейські країни не розраховувати виключно на допомогу США та самостійно посилювати оборонні спроможності.

Звіт наголошує на необхідності негайного переозброєння Європи та збільшення військової присутності на східному фланзі НАТО. Тільки демонстрація реальної сили та єдності зможе стримати Кремль від реалізації описаних агресивних планів у найближчі роки.