Як «шахед» наводиться на ціль

Дальні ударні БПЛА наводяться на ціль системою супутникової навігації. Є координати цілі і є координати БПЛА. Дрон будує маршрут до цілі. Якщо даних від супутникової системи немає, то ціль не буде уражена, оскільки безпілотник просто не розуміє, де він знаходиться і куди йому летіти. Тому супутникову навігацію на території країни пригнічуємо і ми, і противник.

Але раз є пригнічення супутникових сигналів, то є і контрзаходи. Щоб боротися з пригніченням на ударні дрони ставлять спеціальні «CRPA-антени». Такі антени здатні відрізнити сигнал супутника від перешкод, генерованих системами радіоелектронної боротьби, та вирізати їх. Умовно чим більше в антені елементів, тим більше джерел перешкод вона може подолати. На початку війни на «шахедах» було чотири, потім стало вісім, потім дванадцять, а зараз шістнадцять.

Також для посилення протидії РЕБ, антени можуть працювати на різних супутникових діапазонах і обробляти різні угруповання супутників.

Крім цього, абсолютно всі БПЛА «розумні» та мають інерційні системи навігації. Коли сигнали від супутників пропадають, дрон продовжує летіти, тримаючи останню прийняту з супутника висоту і останній напрямок польоту: висота тримається за барометром, а напрямок за компасом.

Тобто «шахед» летить і чекає, коли хоч на мить знову з’явиться сигнал від супутників. Сигнал з’явився — дрон зробив перерахунок курсу.

Варіанти придушення

Про це роками точаться дискусії у військових відомствах. Як найкраще і як найправильніше придушувати системи навігації на БПЛА. І звичайно наш досвід у цих питаннях є дуже конфіденційною темою, адже у противника такі ж проблеми з нашими діпстрайками.

Але не варто будувати ілюзій. В Росії більше вчених, науково-дослідних інститутів і підприємств, які працюють над темою супутникової навігації і протидії їй.

Варіантів придушення може бути два:

1. Створення великої мережі установок РЕБ по всій країні. БПЛА постійно перебуває в зоні придушення і не може знайти сигнали з супутника. Недоліком цього рішення є необхідність постійного нарощування точок РЕБ слідом за збільшенням кількості елементів на CRPA-антенах. Тобто рано чи пізно щільність сітки точок РЕБ буде така, що антени РЕБ доведеться ставити мало не в кожному будинку. При цьому збільшувати елементи в антені простіше, ніж будувати щільну мережу перешкод.
2. «Сила є — розуму не треба». Якими б характеристиками не володіли СRPA-антени, їх завжди можна перемогти великою потужністю сигналу. Наприклад, джерело РЕБ потужністю у 100 ват і спрямована антена з підсиленням, яка дивиться прямо на «шахед». Або кілька таких потужних джерел.

В описі СRPA-антен завжди можна знайти ці характеристики. Наскільки антена чинить опір перешкоді. Наприклад, придушення декількох перешкод на 50 дБ або тільки однієї на 80 дБ.

Здавалося б, спосіб хороший, але і тут є недолік. А що робити, коли «шахед» летять з усіх боків, одразу і багато, як їх придушувати з усіх боків?

Перший спосіб більш стратегічний і довгостроковий. Він підходить для захисту великих територій країни. Другий спосіб більш швидкий і підходить для захисту об’єктів критичної інфраструктури. Я принципово не буду називати засоби РЕБ, які відносяться до першого і другого варіанту, щоб не рекламувати і не лобіювати будь-яких виробників.

І найголовніше, що хочу сказати. Рано чи пізно противник закриє РЕБом за 1 і 2 варіантом всю свою територію (деякі ділянки вже закриті наглухо). І політ діпстраков по супутниковій навігації стане неможливим.
Тому треба вже зараз розробляти і впроваджувати навігацію, засновану на інших принципах.