Відтак перемови між Ердоганом та ху@лом відбулися. Майстер довгих балачок, хазяїн кремля намагався виснажити свого опонента. Самі переговори віч на віч тривали майже 7 годин.

Після чого сторони вийшли на спільну прес-конференцію. З якої та деяких оприлюднених документів і коментарів можемо зробити попередні висновки.

Перше і основне, Туреччині вдалося легалізувати своє вторгнення на північ Сирії. З документом викладеним в мережу і підписаним обома сторонами погодився також асад. Читати смішно, проте офіційно Дамаск підтримав угоду та зголосився розмістити своїх прикордонників на відкритих ділянках турецько-сирійського кордону.

Не зайняту турками територію будуть патрулювати спільні турецько-російські патрулі до самого Іраку виключаючи Камишли. В цілому мапа цієї ділянки Сирії після домовленостей виглядає так. Зелений колір – цілковитий турецький контроль. Блакитна ділянка – яку повинні покинути YPG/РПК. Позначена штрихами – зона спільного патрулювання.

Ще цікавий момент. Втомлені турки не досить жваво коментували заяви русні, проте Ердоган чітко нагадав: «Ми хочемо посилити поточну ситуацію в Ідлібі та підтримати інфраструктуру для підвищення безпеки». Тобто обговорення ситуації по Ідлібу було винесено за лаштунки цієї зустрічі і Туреччина отримала хоча і не все, проте дуже за дешево.

Також посилення обстрілів в Ідлібі і початок відповіді на ці обстріли з боку повстанців, говорить про те, що ще нічого на сто відсотків не вирішене. Притому, що для Ердогана не має сенсу розмістити 2 млн. біженців на півночі Сирії і отримати ще 4 млн. з Ідлібу.

По курдам. Всі на різні голоси волали про знедолених та покинутих американцями курдів, які (тут барабанний дріб) не виконали наказів з Вашингтону, а збираються виконати команду з кремля. Так чиї курди?

Так, слабка позиція колишньої адміністрації і не прогнозована позиція нинішньої посунула США в домінуванні на Близькому Сході. І складається враження, що деякі питання можна вирішувати навіть без згоди Вашингтону.

Далі, дуже важливий момент – курди мають покинути Манбідж та Талль Ріф`ат і в цьому закладена бомба під цими угодами. Турки чітко розуміють, що асад/ху@ло буде брудно грати. Ця солодка парочка будуть викручуватися щоб урвати ще шматочок. А турками вже задокументовані випадки простого перевдягання бойовиків з PПK/YPG в асадівських прикордонників. А такого бути не повинно. Всі вони, без виключень мають піти.

Тобто, Туреччина в будуть який зручний момент може відмотати домовленості назад, крім звичайно легалізованої окупованої «безепекової зони», як це сталося з попередніми операціями «Оливкова Гілка» та «Щит Євфрату». І хоча кожна з них не досягла раніше оголошених цілей, вони вважаються цілком успішними.

Вдавана, поступливість Ердогана можна пояснити розумним підходом та економією власних ресурсів. Так, в вдавалося би, невеличкому Рас Аль-Айні курди змогли влаштувати достатньо потужну оборону і тривалий час витримували всі атаки турків, незважаючи на артилерійські та повітряні удари. Кількість таких ударів була на максимумі можливого, з урахуванням цивільних жертв. Погляньте, що зробили курди, що унебезпечитись від турецьких БПЛА. Над основними вулицями міста були спорудженні металеві навіси.

Тому, контроль над Талль Ріф`атом, з військової точку зору міг бути занадто коштовним. А так зараз це головна біль москви.

По Манбіджу, дещо інша історія. В самому місті вже пройшли демонстрації проти заходу у місто асадівських сил. Тобто після виходу курдів, місцева влада сама зможе передати місто Ердогану на тарілочці.

І на останнє. Згідно оголошених домовленостей, часу на відхід всіх курдів – 150 годин, починаючи з 12.00 сьогодні. Послід дохлого скунса лавров під час прес-конференції на тлі позіхаючого міністра оборони Туреччини заявив, що турецька військова операція закінчена. «Призупинена»: поправили його в турецькому оборонному відомстві.

Далі буде.