Президент Лівану визнав “повільний прогрес” у переговорах з “Хезболлою” щодо роззброєння

Президент Лівану визнав “повільний прогрес” у переговорах з “Хезболлою” щодо роззброєння, повідомляє арабська міжнародна газета Asharq Al Awsat зі штаб-квартирою в Лондоні.

Президент Лівану Джозеф Аун у п’ятницю визнав, що переговори з “Хезболлою” щодо зброї тривають, хоча й просуваються повільно. Виступаючи на тлі загострення напруженості вздовж південного кордону з Ізраїлем, Аун наголосив, що діалог ведеться безпосередньо з «Хезболлою», а не через офіційний комітет з безпеки, і висловив обережний оптимізм щодо поступового прориву.

«Є певна реакція на ідеї, які ми обговорюємо, навіть якщо все рухається повільними темпами», — сказав Аун, підкресливши, що жодна зі сторін не бажає війни, яка призведе до серйозних наслідків для всіх.

Його зауваження прозвучали в той момент, коли «Хезболла» опублікувала свою першу публічну відповідь на нещодавній візит посланника США Тома Баррака, відхиливши американську пропозицію, зосереджену на централізації озброєнь під владою ліванської держави. «Хезболла» наполягає, що займається лише виконанням резолюції ООН 1701, яка закликає до виведення військ Ізраїлю з ліванської території та припинення бойових дій.

Аун повторив вимогу Лівану до Ізраїлю дотримуватися угоди про припинення вогню і відступити з решти п’яти окупованих пагорбів на півдні, зазначивши, що повне розгортання військ залишається утрудненим у районах, які все ще перебувають під контролем Ізраїлю.

Під час свого візиту до Бейрута цього тижня Баррак наполягав на «монополії на зброю» ліванської держави, заявивши, що США підтримають Ліван лише в тому разі, якщо його уряд візьме на себе зобов’язання забезпечити, щоб зброя носилася лише офіційними силами. У своїй заяві він підкреслив, що «Хезболла» загалом розглядається Вашингтоном як іноземна терористична організація, без різниці між її політичним і військовим крилом.

Він додав, що тепер відповідальність лежить на політичному керівництві та армії Лівану за те, щоб скористатися цією можливістю та побудувати майбутнє, вільне від влади «Хезболли».

Депутат від «Хезболли» Іхаб Хамаде відкинув американську ініціативу, заявивши, що група погоджується з позицією парламенту та союзника — спікера Набіха Беррі — і діятиме лише в рамках резолюції 1701.

Він визнав загальну згоду щодо принципу державної монополії на озброєння, але стверджував, що це має супроводжуватися всеосяжною стратегією національної оборони, особливо у світлі триваючих атак Ізраїлю.

Посланник США Том Баррак відреагував на слова президента Лівану: «Довіра до уряду Лівану ґрунтується на його здатності узгоджувати принципи з практикою. Як неодноразово заявляли його лідери, критично важливо, щоб держава мала монополію на зброю. Поки «Хезболла» зберігає зброю, слів не вистачить. Уряд і «Хезболла» повинні повністю взяти на себе зобов’язання і діяти зараз, щоб не приректи ліванський народ на статус-кво, що спотикається».

Тим часом ізраїльські авіаудари, націлені на Південний Ліван, протягом тижня посилилися. У п’ятницю внаслідок удару ізраїльського безпілотника загинув член «Хезболли» в Бінт-Джбейлі, а інші рейди, як повідомляється, вразили склади зі зброєю та місця запуску ракет. Напруженість ще більше загострилася, коли ізраїльський солдат вистрілив у мирного жителя Лівану неподалік кордону.

Тиждень тому лідер «Хезболли» Наїм Касем, виступаючи на церемонії вшанування пам’яті лідера Опору, наполягав на важливості «Хезболли» в національній обороні Лівану. Він відкинув роззброєння терористичної групи і застеріг від поділу Лівану між Ізраїлем і Сирією. Він назвав три небезпеки, що стоять перед Ліваном: ізраїльську окупацію на півдні, ІДІЛ уздовж східного кордону й американську гегемонію, яка прагне контролювати Ліван, нав’язування опіки та підрив його суверенітету.