Грудень порадував тих, хто стежить за розвитком українського ОПК, новиною про тестовий пуск РК-10 в зенітній версії. Хоча це лише випробування комплексу малої дальності, РК-10 – перша (нова) українська ракета подібного типу, що знайшла втілення в металі. З цього приводу я вирішив розібратися в деталях її походження – і систематизував ряд цікавих подробиць нижче.

Почнемо з основного: РК-10, фактично, являє собою точний аналог польської ракети PK-6 (перша назва програми) – вона ж «Piorun 2», вона ж «Piorun+» – розробки Mesko. Хоча про випробування польської версії ще не повідомлялось, є всі підстави бути впевненим у спільній розробці ракети українською та польською сторонами. Зробіть висновки самі (дані взято з перших презентацій проектів):

Вже цих позицій достатньо, щоб відкинути версію про неймовірне співпадіння задумок та рішень польських та українських інженерів. По суті, єдиною значною відмінністю є інфрачервона ГСН в польському проекті.

Mesko планує використати дану ракету для розширення можливостей комплексу ЗРК «Poprad». «Poprad» використовує ракети «Piorun», по суті модернізовану версію ПЗРК «Grom», створеного Mesko на основі добре відомої нам «Ігли» ще в 90ті. Звідти ж має перекочувати у «Piorun 2» і інфрачервона ГСН.

На сьогодні даний комплекс досягає дальності враження у 6.5 км та висоти у 4 км. Нова ракета має збільшити ці показники до 10 та 5 кілометрів відповідно, хоча найбільш оптимістичні заяви згадують навіть цифри у 12 та 7 кілометрів (цікаво, що задекларована стеля для РК-10 складає лише 3.5 км). Також можливе використання ракети у перспективному комплексі SONA (хоча він перебуває на стадії ескізів).

Перша згадка про PK-6 в польських джерелах датується кінцем 2016 року. Втім, цьому передувала більш амбітна програма.

Проект «Błyskawica» задумувався як розвиток Тунгуски (найближчий аналог – «Панцир») з дальністю у 16 кілометрів та, в перспективі, гарматним озброєнням (проект «Loara», який давно припинено). За іншими даними, вимоги до ракети складали 10+ кілометрів по дальності та 7-8 по висоті. В будь-якому разі, розробка завершилась невдачею і була припинена в 2014.

Таким чином, PK-6 стала новою спробою польської промисловості закрити нішу «Оси» і створити комплекс класом дещо вище, ніж моторизований ПЗРК, на цей раз в кооперації.

Що стосується українських розробок, «Луч», окрім спільного з білорусами проекту модернізації «Оси» («Стилет», який не було втілено в життя), працював над установками ПТРК та ПЗРК для малих кораблів. Представники компанії згадували, що цей досвід також було використано в розробці РК-10. Таким чином, цей комплекс став ідейним нащадком довгих спроб українців та поляків створити ракету малої дальності.

Варто зазначити, що порівняно з ескізною версією у проект РК-10 було внесено певні зміни. Наприклад, змінено аеродинамічну схему (що можна побачити порівнявши фото нижче з ескізом), а директор КБ Луч в інтерв’ю згадав про потужніший двигун, що дозволяє досягнути дальності в 12 км. Надзвичайно цікаво буде побачити, чи відбудуться аналогічні зміни у польській версії. Це допоможе судити про близькість співпраці між підприємствами.

Очевидно, розробка ЗРК малої дальності пов’язана з іншим спільним проектом КБ Луч та Mesko, а саме ПТРК Pirat. Повідомлення про початок проекту датуються кінцем 2014 року, хоча співпрацювали підприємства ще до цього – до війни разом велась розробка керованої міни (на жаль, в Україні залишилась на стадії концепту).

Можна припустити, що протягом роботи відбувся певний обмін ідеями та технологіями. Так, пан Коростельов в 2021 заявив про розробку версій ПТРК Бар’єр та РК-10 з наведенням по відбитому лазеру, тобто за принципом, який використовує Pirat, а Mesko заявляє про повну локалізацію цієї ракети в Польщі. Однак, якщо спільна розробка ПТРК не приховувалась обома сторонами, офіційних заяв про роботу над ЗРК знайти не вдалось. Можливою причиною є бажання польської компанії позиціонувати проект як національну програму (принаймні, таке враження складається з інтерв’ю представника Mesko). Сам Коростельов повідомляв, що розробка РК-10 розпочалась в інтересах іноземного замовника, і схоже ми знаємо, якого саме.

Зенітна версія РК-10 являє собою зразок невеликого класу ЗРК з наведенням по лазерній стежці (схожий на RBS 70, ADATS чи «Сосну»). Важко судити про перспективи комплексу до появи деталей про станцію наведення, дальність та результати випробувань, адже очевидно, що початковий проект було помітно змінено. Втім, польський приклад показує, що РК-10 має потенціал для подальшого розвитку шляхом заміни ГСН на стандартну сьогодні для цього класу теплову чи, можливо, навіть активну радіолокаційну. В будь-якому разі, знаючи прагматичний підхід КБ «Луч» до розробок, можна сподіватись, що компанія в повній мірі використає досвід роботи над цим комплексом в майбутніх проектах.

Джерела:

https://defence-ua.com/weapon_and_tech/vognevi_viprobuvannja_zenitnoji_rk_10_vid_kb_luch_ekskljuzivne_video_ta_intervju_olega_korostelova-5705.html
https://defence-ua.com/news/zrk_blizhnoji_diji_dlja_zakordonnogo_zamovnika_jakij_novij_kompleks_rozrobljaje_dkkb_luch-2676.html
https://defence-ua.com/weapon_and_tech/bliznjuki_chi_konkurenti-364.html
https://defence24.com/poprad-with-piorun-2-missiles-osa-sam-system-replacement
https://www.altair.com.pl/news/view?news_id=20631
https://armstrade.org/includes/periodics/news/2014/0814/104525216/detail.shtml
https://www.youtube.com/watch?v=GUFYN_rl-Kg
https://pl.wikipedia.org/wiki/PPZR_Piorun
https://zbiam.pl/artykuly/pirat-szansa-na-realne-wzmocnienie/
https://2s14.blogspot.com/2018/05/o-artylerii-przeciwlotniczy-pocisk.html