Династія Хафтарів кидає виклик майбутньому Лівії.

Всупереч численним повідомленням у новинах, Халіфа Хафтар, впливовий військовий лідер самопроголошеної Лівійської національної армії (ЛНА), під час виступу 9 серпня публічно не оголосив про призначення молодшого сина Саддама своїм заступником, повідомляє The New Arab.

Звернення Хафтара було присвячене 85-річчю лівійської армії, яка була заснована Ідрісом Ас-Санусі у вигнанні в Єгипті в 1940-х роках. Однак рішення про призначення Саддама було, скоріше, за зачиненими дверима, виданим як організаційний наказ Лівійській національній армії (ЛНА), а не як публічна заява.

Незалежно від формальностей, саме призначення – це те, що дійсно має значення в нинішній політичній та військовій ситуації в розділеній країні.

Безсумнівно, цей крок був зроблений у рамках так званого “Бачення 2030” Хафтара, яке включає модернізацію ЛНА, реструктуризацію її лав, збільшення використання технологій і загальне підвищення її можливостей.

Для досягнення цих цілей Хафтар зазначив, що очікується подальша реорганізація. Це, швидше за все, передбачатиме усунення старої гвардії, яка могла б кинути виклик Саддаму, щоб надати його синові вплив на призначення більш лояльних офіцерів.

Це рішення було зустрінуте негайною відмовою з боку столиці Тріполі. Абдулла Аль-Лафі, член Президентської ради, закликав до термінового засідання для вирішення цього питання. Відповідно до Лівійської політичної угоди 2015 року та підтвердженої в Женевській дорожній карті 2021 року, Президентська рада призначена колективним верховним головнокомандувачем збройних сил.

Це складна ситуація, враховуючи, що Президентська рада визнає сили Хафтара не як офіційний державний орган, а скоріше як де-факто військове утворення. Аль-Лафі наголосив, що призначення було недійсним, а створення будь-яких нових посад є “виключною компетенцією законодавчого органу”.

У той час як законність указу Хафтара піддається великим сумнівам, призначення широко розглядається як факт, що стався, про що свідчать прохафтарівські ЗМІ. Це включало офіційні повідомлення від союзників: росії, багаторічного союзника з наземними силами на сході Лівії; начальника штабу Єгипту; та багатьох інших відставних генералів і коментаторів з Єгипту, Йорданії та інших країн.

У привітальному листі міністр оборони росії андрій бєлоусов підтвердив прихильність своєї країни зміцненню військового співробітництва з Лівією та підвищенню спроможностей лівійських збройних сил. Російський міністр висловив упевненість, що більш тісні військові зв’язки між москвою і Бенгазі сприятимуть зміцненню національної безпеки Лівії і просуванню регіональної стабільності.

Цей крок також отримав значну печатку схвалення з боку керівництва Палати представників та окремих членів, включаючи її спікера Агілу Салеха та призначеного прем’єр-міністра Усаму Хаммада. Примітно, що ще один давній прихильник Хафтара — ОАЕ — поки що не дав коментарів.

Відклавши юридичні питання, терміни призначення тепер вийшли на перший план. Просування Саддама Хафтара відбулося невдовзі після триденного візиту Мусаада Булоса, старшого радника президента США з питань Африки.

Перебуваючи в країні, він зустрічався як зі старшим, так і з молодшим Хафтаром, хоча і не на приватній сесії тет-а-тет. Залишається невідомим, чи обговорювалася тема призначення під час їхньої зустрічі 24 липня; відсутність офіційної реакції США свідчить про форму мовчазного схвалення.

Восьмидесятирічний Халіфа Хафтар, що страждає від деяких проблем зі здоров’ям, схоже, втратив будь-яку надію взяти участь у майбутніх виборах, однак він не хоче йти зі сцени.

Призначивши сина заступником, він “телеграфує як своїм суперникам, так і міжнародним партнерам, що не бачить різниці між державою та своєю сім’єю”, — сказав The New Arab юридичний експерт із Тріполі, який побажав залишитися анонімним.

Час прийняття цієї династичної декларації є навмисним і провокаційним викликом мирному процесу під проводом ООН. Місія Організації Об’єднаних Націй з підтримки в Лівії (UNSMIL), яка довгий час була змушена ставитися до Хафтара як до ключового співрозмовника, зараз опинилася в нестабільному становищі.

Призначення Саддама Хафтара ускладнює переконливі аргументи на користь того, що Хафтар є партнером в об’єднаній, демократичній Лівії. Цей крок фактично підриває будь-які розмови про єдину військову установу під керівництвом національного уряду, оскільки Хафтар ясно дав зрозуміти, що керівництво ЛНА буде сімейною справою.

Міжнародне співтовариство сприяло піднесенню Хафтара, визнавши його політичну і військову легітимність з міри доцільності. ООН і ключові іноземні покровителі, включаючи росію, Єгипет і ОАЕ, були загнані в кут: їм потрібна єдина Лівія, але їхні відносини з Хафтаром тільки зміцнили його позиції й підбадьорили його односторонні дії.

Цей династичний хід змушує їх постати перед суворим вибором: продовжувати працювати з людиною, яка активно будує нову диктатуру, або кардинально переглянути свою стратегію в Лівії.

Остаточний вплив цієї декларації стане очевидним у найближчі місяці. Але очевидно, що династичні амбіції Хафтара докорінно змінили політичний ландшафт, зробивши об’єднане майбутнє Лівії на переговорах складнішим, ніж будь-коли раніше.