Балтійський щит України: Литва, Латвія та Естонія – три роки послідовної військової підтримки

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало перевіркою міжнародної солідарності, і країни Балтії – Литва, Латвія та Естонія – проявили себе як одні з найвідданіших союзників. Незважаючи на обмежені ресурси, вони надали Україні військову допомогу, яка в перерахунку на ВВП стала однією з найбільших у світі – кожна держава спрямувала на підтримку близько 1,5–1,8% свого річного ВВП. Сукупно їхній внесок сягнув понад 1,6 млрд євро у військовій сфері. Вони не лише оперативно передали значну частину своїх арсеналів, а й закріпили довгострокову підтримку через зобов’язання фінансувати допомогу в наступні роки. 

Модель підтримки Литви

Литва була серед перших, хто без вагань відреагував на російську агресію проти України. Ще до початку повномасштабного вторгнення Вільнюс ухвалив рішення про постачання летального озброєння: вже у лютому 2022 року в Україну прибули переносні зенітно-ракетні комплекси FIM-92 Stinger, які ефективно проявили себе під час боїв за Гостомель. Відтоді Литва послідовно підтримує Україну – на рівні держави, через багатосторонні механізми і за допомоги волонтерського сектору.

У перший рік повномасштабної війни Литва надала Україні військову допомогу на суму близько 300 млн євро, що становило приблизно 0,7% її ВВП. За цим показником вона увійшла до трійки лідерів серед країн-донорів. З часом підтримка стала ще системнішою: Литва почала фінансувати закупівлі для ЗСУ і регулярно робила внески до міжнародних фондів, зокрема в межах форматів під егідою Великої Британії та ЄС. У 2024 році Україна та Литва підписали двосторонню угоду про співпрацю у сфері безпеки, що передбачає щорічне виділення Вільнюсом щонайменше 0,25% ВВП на оборонну підтримку України.

Ключовим елементом литовської моделі підтримки стала широка участь громадянського суспільства. Волонтерські організації – зокрема фонд Blue/Yellow for Ukraine – зібрали десятки мільйонів євро на потреби української армії. Їхніми зусиллями було придбано дрони, автомобілі, екіпірування, засоби зв’язку і контрбатарейної боротьби. Державна та волонтерська допомога діють у тісній синергії, створюючи сталу інфраструктуру підтримки, яка враховує довгостроковий характер війни.

Нелетальна допомога. Суттєвою складовою литовської підтримки стала передача нелетальних засобів. Ще у 2022 році Литва надіслала десятки тисяч одиниць спорядження: бронежилети, каски, військову форму, включаючи 25 тисяч комплектів зимового одягу. Українські військові отримали також транспортні засоби – від легкових позашляховиків до вантажівок для логістичного забезпечення.

Окрему увагу було приділено техобслуговуванню. Литовські підприємства відремонтували для України, зокрема, 12 самохідних гаубиць Panzerhaubitze 2000, які були пошкоджені після активного використання на фронті. Також передано різноманітні засоби спостереження й розвідки – оптичні приціли, тепловізори, безпілотники – які допомагають підвищити ситуаційну обізнаність на полі бою.

У пакети допомоги також входили медичне обладнання, мобільні шпиталі, радіозасоби та інженерне приладдя. Частина допомоги була реалізована в межах міжнародних ініціатив: Литва взяла участь у спільних закупівлях боєприпасів для України та фінансувала внески до Міжнародного фонду підтримки. Завдяки цьому українські підрозділи отримали широкий спектр нелетальної підтримки, необхідної для ефективного функціонування в польових умовах.

Передані озброєння та техніка. Упродовж 2022–2025 років Литва послідовно передавала Україні широкий спектр летального озброєння та бойової техніки, що суттєво посилило вогневі спроможності ЗСУ. Одним із головних напрямів стала артилерійська підтримка: українські підрозділи отримали від Литви 18 американських причіпних гаубиць M101 калібру 105 мм, а також значні обсяги артилерійських боєприпасів, зокрема дефіцитні 155-мм снаряди, закуплені в межах окремих пакетів допомоги у 2023 році. Суттєвою була й передача мінометного озброєння, зокрема 120-мм мінометів, що посилили тактичну підтримку на ближчих дистанціях.

Окреме місце у литовській допомозі займає бронетехніка. Україна отримала 100 бронетранспортерів M113 американського виробництва. Водночас Литва передала командно-штабні машини M577 на базі M113, а також партію броньованих автомобілів Humvee, що використовуються як для мобільності, так і для логістичних і командних завдань на фронті. 

Серйозну підтримку отримала і сфера протиповітряної оборони. У 2023 році Литва передала 36 автоматичних зенітних гармат Bofors L70 шведського виробництва. Крім того, було оголошено про передачу двох пускових установок системи NASAMS у співпраці з Норвегією та США. Ще до початку повномасштабного вторгнення, Литва передала Україні переносні зенітно-ракетні комплекси FIM-92 Stinger, які вже в перші дні війни проявили себе в боях за Гостомель.

Не залишилися поза увагою й авіаційні засоби. У 2023 році Україна отримала два багатоцільові гелікоптери Ми-8, а навесні 2024 року – один легкий навчально-бойовий літак Aero L-39ZA чеського виробництва. Крім того, у 2022 році завдяки ініціативі збору коштів серед громадян було придбано й передано один ударно-розвідувальний безпілотник Bayraktar TB2 турецького виробництва, що стало символічним жестом солідарності.

Водночас Литва уважно зважувала свої можливості: у 2022 році вона тимчасово утрималася від передачі деяких систем ППО та важкої артилерії, щоб не послабити власну обороноздатність до надходження замін. Проте вже у 2023 році було схвалено нові пакети озброєнь на 40 млн євро, які включали вкрай потрібні 155-мм артилерійські снаряди. Перехід від радянських зразків до сучасних західних систем тривав протягом усіх трьох років. Станом на початок 2025 року загальний обсяг литовської військової допомоги сягнув понад 769 млн євро, і вже оголошено про нові постачання на 80 млн євро, що наблизить цю суму до 1 млрд.

Навчання та підготовка українських військових. Важливим напрямом литовської підтримки стала підготовка українських бійців. У 2022 році близько 500 українських військовослужбовців пройшли навчання в Литві. У 2023 році масштаби значно зросли: майже 2 900 осіб пройшли курси за 88 різними програмами – як базової підготовки, так і фахової під конкретні зразки техніки. Частина вишколу відбувалася за межами країни – в межах британської тренувальної місії та європейської програми EUMAM.

У 2024 році Литва продовжила розширення тренувальних програм, підготувавши до 3 500 українських військових, включно з курсами для інженерів, командного складу та фахівців у галузі логістики й бойового забезпечення. Литовські медичні заклади ще з 2014 року приймають українців, і ця практика триває досі: після початку великої війни було прийнято понад сотню поранених. Також у грудні 2022 року стартував спільний з Естонією проєкт з протезування українських військових. 

Таким чином, Литва послідовно нарощує не лише обсяги технічної та бойової допомоги, а й сприяє підвищенню кваліфікації українських захисників і відновленню поранених, що в комплексі робить її підтримку стратегічно важливою для стійкості української оборони.

Підхід Латвії до допомоги 

Від перших днів повномасштабної війни Латвія чітко визначила свою позицію: підтримка України – це внесок у власну безпеку та стабільність усього європейського простору. Рига не лише нарощувала обсяги допомоги, а й закріпила їх у довгострокових бюджетних планах. На 2024–2026 роки Латвійська Республіка офіційно зобов’язалася щорічно виділяти на військову допомогу Україні не менше 0,25% ВВП – приблизно 112 млн євро на рік. Такий підхід забезпечує прогнозованість і стабільність підтримки, що особливо важливо у затяжній війні.

Загалом, з 2014 року обсяг латвійської допомоги сягнув 850 млн євро, з яких 392 млн євро становить саме військова підтримка. Керівництво Латвії неодноразово підтверджувало рішучість допомагати «стільки, скільки буде потрібно». Так, президент Едгарс Рінкевичс на зустрічі з Володимиром Зеленським у січні 2024 року наголосив: Латвія підтримуватиме Україну до остаточної перемоги над російським імперіалізмом.

Модель латвійської підтримки поєднує кілька рівнів: регулярне формування нових пакетів допомоги, внески до міжнародних фондів, дипломатичну активність і лідерство у вузькоспеціалізованих ініціативах. У лютому 2024 року саме Латвія разом із Великою Британією ініціювала створення міжнародної коаліції з постачання дронів для України. А вже у березні уряд Риги затвердив стратегічну інвестицію в розмірі 10 млн євро у розвиток українського безпілотного виробництва – приклад допомоги, що не обмежується постачанням, а розвиває спроможності України.

Суспільство Латвії також активно включене в допомогу. У січні 2025 року волонтери передали Україні понад 40 позашляховиків та критично важливе оснащення (дрони, генератори, ІТ-обладнання) для 14 бригад. Така синергія держави, громадян і бізнесу стала характерною рисою латвійської моделі підтримки.

Нелетальна допомога. Латвія стабільно забезпечує українське військо широким спектром нелетальної допомоги, зосередженої на мобільності, зв’язку, технічному забезпеченні та захисті. З 2022 року українські підрозділи отримали великі обсяги амуніції (бронежилети, каски, форма), інженерного спорядження, медикаментів і транспорту. Особливо важливою була передача пального – ще на початку вторгнення Латвія надала значні обсяги зі своїх резервів, що стало критичним у розгортанні військових операцій.

У допомогу також регулярно входили засоби зв’язку: радіостанції, пристрої управління, елементи ІТ-інфраструктури. Серед знакових прикладів – пакет допомоги січня 2024 року, що включав сучасне обладнання зв’язку для польових підрозділів. Високу оцінку отримала і передача контрбатарейних радарів, які суттєво підвищили ефективність української артилерії в боротьбі з ворожими обстрілами та дронами.

Латвія також передавала нічну оптику, тепловізори, інженерне обладнання для розмінування та засоби кіберзахисту. Частина цієї допомоги реалізована напряму, частина – через фонди НАТО та ЄС. Завдяки такій підтримці українські сили змогли підвищити автономність, зменшити вразливість і зміцнити тилове забезпечення на фронті.

Передані озброєння та техніка. За три роки повномасштабної війни Латвія зробила суттєвий внесок у посилення бойових спроможностей ЗСУ. Одними з перших на початку 2022 року Україна отримала від Риги переносні зенітні ракетні комплекси FIM-92 Stinger, що стали важливим елементом протиповітряної оборони в перші тижні війни. Одночасно були передані радянські гаубиці Д-30 і велика кількість артилерійських снарядів, що дозволило ЗСУ підтримувати вогневу міць на ключових напрямках фронту.

У серпні 2022 року Латвія передала два багатоцільові гелікоптери Ми-2 та чотири гелікоптери Ми-17, які відіграли важливу роль у тактичному транспортуванні та бойовому забезпеченні. Того ж року українська армія отримала шість самохідних артилерійських установок M109 калібру 155 мм американського виробництва, які одразу були задіяні на фронті. Наступним кроком стало постачання нових партій боєприпасів та протитанкових засобів, зокрема гранатометів Carl Gustaf, ефективних проти бронетехніки противника.

З 2024 року Латвія почала постачання бронетехніки західного зразка. У вересні було анонсовано передачу 42 бронетранспортерів Patria 6×6 фінського виробництва, перші зразки яких уже прибули в Україну на початку 2025 року. Також із вересня 2024 року надходили дев’ять гусеничних бойових машин розвідки типу CVR(T) британського виробництва. Така бронетехніка посилила мобільність українських частин і розширила їхні спроможності для маневрених дій у зоні бойових дій.

Водночас Україна отримувала й інші засоби: від ударних і розвідувальних дронів до стрілецької зброї та спорядження. Кожен новий пакет формувався з урахуванням оперативних потреб ЗСУ. Наприклад, на початку 2023 року Латвія оперативно відреагувала на запит Києва й включила до допомоги тепловізори, дрони, засоби радіозв’язку та екіпірування для конкретних напрямів фронту.

Станом на 2025 рік Рига продовжує передавати як наявні на складах зразки озброєння (здебільшого пострадянські), так і спеціально закуплену техніку, що відповідає стандартам сучасної війни. Завдяки цьому українські сили отримали комплексне посилення – від артилерії та ППО до БПЛА, що дозволяє ефективно діяти в умовах виснажливого протистояння.

Навчання та підготовка українських військових. Латвія стала одним із ключових партнерів у підготовці українських військовослужбовців. Від самого початку повномасштабної війни на території країни проводяться курси для інженерів, саперів, медиків, снайперів і командного складу. Загалом із 2022 року підготовку пройшли близько 4 000 українців. Програми охоплюють як базове навчання, так і спеціалізовані курси підвищення кваліфікації, відповідно до стандартів НАТО. 

Навчання проходить переважно на латвійських полігонах, іноді – у координації з інструкторами інших країн. Крім того, латвійські військові беруть участь у місії EUMAM, що забезпечує навчання українців на рівні ЄС.

Окремо Латвія надає допомогу в лікуванні та реабілітації поранених бійців: їх приймають у шпиталі, а урядові програми забезпечують підтримку реабілітаційних центрів в Україні. Плани на 2025 рік передбачають навчання ще близько 4 000 військовослужбовців – продовження безперервного вишколу, що поступово підвищує якість особового складу та забезпечує стійкість української армії у довготривалій війні.

Естонська тактика підтримки 

Естонія, попри свої невеликі розміри, продемонструвала неабиякий вклад у військову підтримку України, ставши лідером серед країн-донорів за обсягом допомоги в перерахунку на душу населення. Станом на 2025 рік загальна сума естонської військової допомоги перевищила 520 млн євро, що становить приблизно 1,4% ВВП – один із найвищих показників у світі за цим критерієм.

Рішучість Таллінна проявилася вже до початку повномасштабного вторгнення: у січні 2022 року Естонія передала Україні сучасні протитанкові ракетні комплекси Javelin, які стали одними з основних засобів для знищення російських танків на початку війни. Після 24 лютого 2022 року Естонія прийняла безпрецедентне рішення передати Україні всі наявні в неї гаубиці, чим тимчасово зменшила власний артилерійський парк. Це рішення розглядалося як стратегічне інвестування у безпеку як України, так і самої Естонії.

Естонія також відіграла ключову роль у започаткуванні міжнародних ініціатив. Зокрема, на початку 2023 року з її ініціативи Європейський Союз ухвалив рішення про спільну закупівлю 1 мільйона 155-мм артилерійських снарядів для України. У червні 2024 року Естонія підписала безпекову угоду з Україною, зобов’язавшись виділяти на оборонну допомогу щонайменше 0,25% свого ВВП щорічно до 2027 року. Це стало основою для кількох подібних угод з іншими країнами.

Модель естонської підтримки поєднує національні ресурси з міжнародною координацією. Естонія активно інвестує в розвиток оборонної промисловості України та бере участь у міжнародних коаліціях, таких як ІТ-коаліція для України. Ключовою особливістю цієї моделі є стратегічне планування підтримки на роки вперед, що відображає тверде переконання, що допомога Україні зараз запобігає набагато більшим загрозам у майбутньому для самої Естонії та всього регіону.

Нелетальна допомога. Естонія надає Україні широкий спектр нелетальної допомоги, значно покращуючи забезпечення українських сил. Зокрема, країна передала великі партії продуктів харчування для військових – лише в одному з останніх пакетів було передано 750 тисяч пайків. Це суттєво допомогло забезпечити українських військових провізією в умовах активних бойових дій.

Естонія також підтримує військову медицину, передаючи польові госпіталі, медичне обладнання та спеціалізовані засоби для лікування та евакуації поранених. Важливим аспектом є забезпечення засобами зв’язку та ІТ-інфраструктури: естонські захищені ноутбуки, планшети та програмне забезпечення стали незамінними для командування українськими підрозділами. Особливу роль у зміцненні спроможностей української армії відіграла передача контрбатарейних радарів, які дозволили покращити ефективність боротьби з ворожою артилерією та дронами.

Крім того, з 2014 року естонські медичні установи приймають на лікування українських військових. За час повномасштабної війни понад 100 українських захисників пройшли реабілітацію в Естонії, а естонський досвід у протезуванні та психологічній підтримці передається українським партнерам у рамках спільних проектів.

Передані озброєння та техніка. Естонія активно допомагає Україні не лише нелетальними матеріальними ресурсами, а й сучасними озброєннями. Одним із перших важливих вантажів, що надійшли в Україну, стали протитанкові ракетні комплекси Javelin. Ця високо точна зброя зіграла важливу роль на початковому етапі війни, допомагаючи знищити російські танки під час оборони Києва та інших міст.

У 2022 році Естонія також передала Україні партії протитанкових мін та боєприпасів, що допомогло укріпити рубежі й уповільнити наступ ворога. Важливим етапом стало постачання артилерії: передача радянських 122-мм гаубиць та частини 155-мм систем значно збільшила артилерійські можливості України. Крім того, Естонія надала українським силам великі калібри артилерійських снарядів (152 мм), які були на складах у країни.

Суттєву допомогу отримала і піхота: Естонія передала сучасні гранатомети Carl Gustaf та іншу протитанкову зброю. Також було передано новітнє обладнання для радіоелектронної та контрдронової боротьби – засоби, які допомогли захищати українські війська від атак дронів і ворожих перехоплень, оптичні прилади та інше обладнання, яке було сформовано відповідно до запитів української сторони. 

У сфері бронетехніки Естонія передала ЗСУ щонайменше сім бронемашин Alvis 4 «Mamba», що підвищили мобільність і захист піхотних підрозділів. Протиповітряну оборону було посилено за рахунок ПЗРК типу Mistral, поставки яких почалися з літа 2024 року. 

Важливою складовою стала також передача безпілотних апаратів. Естонія надала як ударні, так і розвідувальні дрони, включно з вітчизняними розробками EOS C VTOL виробництва Threod Systems, що підвищило ефективність розвідки на передовій. Додатково було надано щонайменше сім безпілотників невстановленої моделі. У морському компоненті Естонія разом із Данією у 2023–2024 роках передала Україні два патрульні катери.

Навчання та підготовка українських військових. Естонія активно долучена до підготовки українських військовослужбовців. З початку війни естонські інструктори працюють із українцями щодо використання переданих ПТРК Javelin та іншого озброєння, а також займаються підготовкою спецпризначенців і саперів.

У рамках міжнародних навчальних місій Естонія бере участь у підготовці українських бійців за стандартами НАТО, що є важливим елементом для інтеграції України в євроатлантичні структури. Так, естонські фахівці навчають українців протидії гібридним загрозам, а також проводять тренінги з кібербезпеки та захисту від інформаційних атак.

Відповідно до двосторонньої угоди з Україною, підготовка українських військових у Естонії та на території України тривала у 2024 році та продовжується у 2025-му. Це сприяє підвищенню професіоналізму українських військ у межах довгострокової стратегії зміцнення обороноздатності.

Спільний фронт Балтії: коаліції, ініціативи та логістика

Литва, Латвія та Естонія – не лише надають допомогу Україні окремо, але й виступають єдиною політичною і військовою силою в регіоні. Їхня координація у рамках спільних ініціатив створила ефект синергії, що дозволяє невеликим за розмірами державам чинити відчутний вплив на загальноєвропейську безпекову архітектуру.

Однією з ключових платформ, де Балтійські країни виступають спільно, стала Контактна група з питань оборони України – формат «Рамштайн». Саме тут Литва, Латвія та Естонія узгоджують позиції, координують нові пакети допомоги та закликають інших союзників діяти активніше. Участь у коаліціях «охочих» – ще один вимір цієї регіональної співпраці. Так, Балтійські країни підтримали «танкову коаліцію», яка сприяла передачі Україні танків Leopard 2: хоч самі не мали цих машин, вони забезпечили логістику, навчання екіпажів та технічну підтримку.

Не менш активно три держави включилися в процес створення «коаліції винищувачів», що мала на меті передачу Україні літаків F-16 та підготовку українських пілотів. Балтійські країни запропонували допомогу з підготовкою персоналу та логістичним забезпеченням, демонструючи готовність підтримувати нові формати допомоги навіть без наявності відповідного озброєння у себе.

Водночас кожна країна Балтії взяла на себе лідерство у вузькоспеціалізованих напрямах. Литва спільно з Ісландією очолила коаліцію з розмінування в межах Контактної групи, не лише координуючи зусилля партнерів, але й передаючи Україні обладнання для саперів і організовуючи навчальні програми. Естонія, як лідер у цифрових технологіях, очолює ІТ-коаліцію – вона забезпечує ЗСУ ноутбуками, програмним забезпеченням і проводить кібертренінги для військових. Латвія ж стала співзасновником масштабної «коаліції дронів», до якої разом з Великою Британією долучила 18 країн. Результат вражає: у першій половині 2025 року дві латвійські компанії мають виготовити 12 тисяч безпілотників для України, перші 1,5 тисячі вже відправлені у квітні.

Балтійські країни відіграють роль і в логістиці. Хоч не мають спільного кордону з Україною, їхня інфраструктура стала важливою ланкою в постачанні допомоги з Північної Європи. Через порти Литви й Латвії транспортуються вантажі зі Швеції, Фінляндії та інших країн, які далі прямують до Польщі й України. Крім того, у Литві діє технічний хаб з ремонту військової техніки – гаубиць PzH 2000 та танків Leopard 2, пошкоджених у боях. Центр створено за підтримки Німеччини, і він значно пришвидшує повернення техніки у стрій.

Загалом Литва, Латвія та Естонія перетворилися на справжній регіональний блок підтримки України. Кожна з них посилила окремий напрям: Литва – розмінування і логістика, Латвія – безпілотні системи та фінансування, Естонія – ІТ-рішення й артилерійське забезпечення. Координація зусиль і лідерство у ключових коаліціях роблять Балтійські країни прикладом для інших союзників. Їхня згуртованість дозволила масштабувати підтримку, прискорити постачання і впливати на стратегічний порядок денний допомоги Україні.

Перспективи підтримки України країнами Балтії 

На тлі тривалого протистояння російській агресії Литва, Латвія та Естонія поступово трансформували свою підтримку України з екстреної допомоги у продуману систему стратегічного партнерства. У фокусі майбутнього – сталі механізми військово-технічного співробітництва, участь у трансформації сектору оборони України та підтримка її довгострокової безпеки.

Регіональний підхід, що вже довів свою ефективність, надалі зміцнюватиметься через участь Балтійських країн у спеціалізованих міжнародних ініціативах. Очолювані ними коаліції у сферах дронів, ІТ, логістики й розмінування набувають стабільного характеру – з визначеним фінансуванням, виробничими планами та навчальними компонентами. Новим етапом може стати створення спільних з Україною підприємств та інвестиції в українське оборонне виробництво.

Паралельно Литва, Латвія й Естонія розширюють підтримку в напрямах, які не пов’язані безпосередньо з бойовими діями, але критично важливі для воєнної стійкості – реабілітація поранених, обмін досвідом у кіберзахисті, підготовка військових інструкторів. Залучення Балтійських країн до відбудови України також виходить за рамки символічної допомоги – у регіональних проектах вони виступають як повноцінні куратори процесів, демонструючи довіру і практичну зацікавленість у стабільному майбутньому України.

У квітні 2025 року Литва, Латвія та Естонія підтвердили готовність долучитися до так званої «Коаліції охочих» – багатонаціонального формату підтримки України, ініційованого Великою Британією та Францією. Йдеться про потенційну участь у миротворчій місії на українській території після досягнення домовленостей про припинення вогню. Балтійські країни вже заявили про готовність надати персонал для такої місії та підтримати її логістично й технічно. Попри те, що остаточний мандат місії ще обговорюється, ця позиція Балтії є чітким сигналом про стратегічну налаштованість на тривале партнерство з Україною навіть у поствоєнний період.

Таким чином, підтримка Балтії виходить за межі політики добросусідства чи емоційної солідарності. Вона стає елементом нової системи європейської безпеки, в якій Україна розглядається не як об’єкт допомоги, а як майбутній повноцінний партнер. Саме тому країни Балтії залишатимуться серед рушіїв міжнародної підтримки – не лише в час війни, а й після неї.

Перелік озброєння та військової техніки, переданих країнами Балтії (2022–2025)