Створення стратегічного бомбардувальника нової ґенерації відбувалось, так би мовити, у кілька заходів. Ще у 2004 р. стартувала програма NGB (Next Generation Bomber), яка передбачала взяття на озброєння нового літака наприкінці другого десятиліття нинішнього століття. Роботи велись на конкурсних засадах концерном «Нортроп-Грумман» і консорціумом у складі «Боїнг» та «Локхід-Мартін». До 2009 р. На програму витратили 1,4 млрд доларів, після чого її… закрили. Виявилось, що немає єдиної думки щодо характеристик майбутнього літака, та й взагалі не було певності щодо потреби у стратегічному пілотованому літаку.

Упродовж двох років досліджувались різні опції пілотованих і безпілотних авіаційних систем. У 2011 р. в міністерстві оборони США дійшли висновку: балістичні й крилаті ракети не замінять стратегічного бомбардувальника, але він має бути опціонально пілотованим, тобто, в разі потреби використовуватись в режимі БПЛА.

Нова програма LRS-B (Long-Range Strike-Bomber) була менш амбіційною, ніж NGB: остання передбачала створення автономного розвідувально-ударного комплексу, а LRS-B мав стати суто ударною машиною, залежною від розвідувальної інформації з зовнішніх джерел. На початковому етапі в програмі брали участь ті ж фірми, що і в NGB. У жовтні 2015 р. переможцем конкурсу визнали «Нортроп Грумман». Назву ж «Рейдер» літакові присвоїли у вересні 2016 р. – на честь «рейдерів Дуліттла», тобто, учасників першого нальоту на Токіо 18 квітня 1942 р.

Концептуально проєкт «Нортроп Грумман» дуже схожий на В-2А, але дещо менший. Замість чотирьох моторів на В-21 встановлені тільки два. Заради економії коштів вибрані вже існуючі двигуни «Пратт енд Вітні» F135 (від винищувача F-35). Екіпаж, як і на В-2А, складатиметься з двох осіб. Конкретна інформація щодо льотних даних, масогабаритних характеристик, складу бортового обладнання літака досі не розголошувалась. Усі вимоги до В-21, які офіційно оголошені ВПС США, зводяться до двох загальних фраз і однієї конкретної цифри: значне і різноманітне корисне навантаження; велика дальність польоту; вартість одного літака – не більше 550 млн доларів (в цінах 2010 р.). З дуже обтічних заяв керівників «Нортоп Грумман» зрозуміло, що літак матиме комплекс БРЕО з відкритою архітектурою і навіть з можливістю інтеграції компонентів зарубіжного виробництва. Вважається, що В-21 буде носієм ядерних авіабомб В83 і В61-12, а також неядерного озброєння – КАБ JDAM і КР класу «повітря-поверхня» AGM-158 JASSM. Однак вочевидь цим переліком арсенал «Рейдера» не обмежиться.

Управління програмою створення В-21 здійснює Бюро швидких можливостей ВПС – так можна перекласти назву Air Force Rapid Capabilities Office. Перед цим органом, створеним у 2003 р., поставили завдання прискорення розвитку окремих технологічних систем. ВПС, настраждавшись з доведенням до боєздатного стану нових винищувачів F-22 і F-35, наполягали на максимально стислих термінах створення «Рейдера». Планується, що літак надійде на озброєння вже в середині 2020-х рр., тобто, за десять років від початку програми. Вважається, що своєрідним демонстратором технологій В-21 став БПЛА RQ-180 (виконав перший політ у 2013 р.). Відпрацювання на ньому низки конструкторських рішень сприяло прискоренню реалізації програми створення В-21.

Кількість запланованих до закупівлі бомбардувальників В-21 зараз становить 100 екземплярів. Поряд з тим, передбачене збільшення її до 145 літаків, а деякі прогнозисти оцінюють потреби ВПС США у 175-200 нових стратегічних бомбардувальників. Планується виготовити 3-5 прототипів, після чого буде випущена передсерійна партія (21 літак), а за нею стартує повномасштабне серійне виробництво. Станом на лютий 2022 р. на різних стадіях складання знаходились шість літаків. Викатка першого прототипа відбулась 2 грудня 2022 р.

Для розміщення бомбардувальників В-21 ВПС США наразі обрали три авіабази (в разі збільшення закупівель до 145 екземплярів до них додасться четверта). Першим переозброять 28-ме крило (Елсворт, шт. Південна Дакота), за ним – 7-ме (Дайєсс, шт. Техас). Ці дві частини зараз експлуатують бомбардувальники В-1В. Згодом надійде черга 509-го крила (Вайтмен, шт. Міссурі), яке літає на В-2А.