Популярні
Ситуація у сфері безпеки Великої Британії зазнала докорінних змін. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну та агресивні дії інших членів «авторитарної трійки» — Китаю, Ірану й Північної Кореї — вимагають радикальної відповіді.
Британський уряд прагне вийти з цієї ситуації з посиленими Збройними силами та оновленою оборонною доктриною. У цьому контексті в червні 2025 року був оприлюднений Strategic Defence Review 2025: Making Britain Safer: Secure at Home, Strong Abroad, який ми сьогодні коротко оглянемо.
Безпека країни — це не лише справа армії, а «усієї держави й суспільства». У світі стрімких змін та «сірих» гібридних загроз відповідь не може обмежуватися лише зростанням витрат на оборону. Потрібен глибокий зсув у мисленні: безпеку та оборону слід поставити в центр уваги, зробити їх фундаментальним принципом урядової політики.
Нова оборонна стратегія SDR 2025 передбачає повномасштабне нарощування фінансування Збройних сил. У межах її реалізації уряд уже оголосив про найбільше збільшення оборонних витрат із часів Холодної війни.
Зокрема, затверджено план поступового підвищення частки оборонних видатків до 2,5 % ВВП до 2027 року з амбіцією досягти 3 % ВВП у наступному парламентському терміні — за сприятливих економічних умов.
Такий крок покликаний зупинити хронічний «голод» у сфері озброєнь, що накопичувався десятиліттями, і покласти край виснаженню Збройних сил. Посилене фінансування дозволить суттєво розширити закупівлі техніки й боєприпасів, збільшити чисельність особового складу та модернізувати арсенал.
Консервативні скорочення після Холодної війни призвели до значного зменшення запасів танків, артилерії та боєприпасів, частину яких уже передано Україні. Стратегія SDR наголошує:
«Нам необхідно покласти край виснаженню наших Збройних сил і очолити більш потужний і смертоносний Альянс НАТО».
Тому зростання бюджету передбачає: оновлення старих платформ (наприклад, модернізація танків Challenger 2 до рівня Challenger 3), закупівлю ракет, модернізацію авіації, розвиток флоту.
Окремо кошти підуть на інфраструктурні витрати та забезпечення гнучкості у впровадженні новітніх технологій. Це має зміцнити спроможність оборонної промисловості швидко масштабувати виробництво в разі потреби.
Зрештою, нарощування бюджету є базовою ланкою у відповіді на сучасні виклики — воно забезпечує фінансову основу для всіх інших оборонних реформ.
Однією з ключових змін, запропонованих у SDR 2025, є радикальна трансформація армії та всіх видів Збройних сил. Передусім визнається, що попередня структура, орієнтована на операції початку 2000-х років, застаріла для боротьби з потужнішими противниками.
Британська армія має стати значно більшою за масою і несподіванішою — за вогневою потужністю. Згідно з документом, вона повинна бути «в 10 разів смертоноснішою», ніж нині.
Для цього передбачено поєднання значної кількості солдатів із новими системами: покращеною бронетехнікою, сучасними засобами ППО, розвинутим зв’язком, штучним інтелектом, програмним забезпеченням, далекобійною зброєю та навіть наземними роями дронів.
Структурно армія отримає дві повноцінні дивізії, укомплектовані бригадами з бронетехнікою й механізованими підрозділами, а також підрозділами підтримки та інженерними формуваннями.
Розвиток концепції Recce-Strike (розвідка–удар) у SDR має стати «новим підґрунтям» організації сил: швидке виявлення цілей на полі бою (за допомогою сенсорів, дронів, супутників, кібер- та РЕБ-можливостей) і їхнє «нокаутування» на десятки кілометрів у глибину.
Документ прямо наголошує на потребі збільшити вогневу потужність у десять разів порівняно зі звичайною бронекавалерією. Нова модель бою передбачає тісну інтеграцію «важкого металу» (танків, БТРів, гаубиць) із високоточною зброєю та автономними системами.
Удосконалюється й штат особового складу армії. Планується підтримувати щонайменше 100 000 військовослужбовців, із них 73 000 — регулярні (з можливим незначним зростанням за сприятливих умов). Значно зміцнюються резерви: чисельність «активних резервістів» збільшується на 20 %, оновлюється взаємодія зі «стратегічними резервами», що дозволить оперативно мобілізувати велику кількість особового складу в кризовій ситуації.
Велику увагу приділено навчанню: створюється більше імітаційних курсів, запроваджується обмін навчальними центрами з союзниками, відпрацьовується ведення бойових дій у великомасштабному форматі. Окрема команда — Standing Joint Command (UK) — координуватиме дії армії із захисту критичної інфраструктури та цивільного сектору в умовах надзвичайних ситуацій, реалізуючи підхід «військо, з’єднане із суспільством».
Флот Великої Британії також зазнає серйозного оновлення. Ключові пункти: створення постійної, відновлюваної виробничої лінії підводних човнів (проєкти Astute та Dreadnought) у Броу-ін-Фернісі та Рейнсвеї, щоб випускати один човен кожні 18 місяців.
У межах програми AUKUS (Сполучене Королівство, США, Австралія) британський флот планує розширити парк атомних ударних підводних човнів до 12 одиниць.
Авіаносці модернізуються для експлуатації не лише реактивної авіації (F-35B), а й безпілотників та систем далекої дії. Ціль — перетворити кожен авіаносець на перше в Європі «гібридне авіакрило» з комбінацією важкої авіації, ракет великої дальності та дронів.
Також активно розширюється парк берегової та морської ППО. Майбутню систему протиракетної оборони (IAMD) заплановано як суто союзницьку ініціативу: Британія прагне забезпечити повну інтеграцію своїх зенітних систем у структури НАТО.
Важливим елементом переозброєння є збільшення запасів боєприпасів і розвиток ракетного потенціалу. Планується виробити до 7000 нових далекобійних ракет у межах Великої Британії — це підвищить обороноздатність Європи та створить близько 800 нових робочих місць.
У найближчі роки буде інвестовано приблизно 6 мільярдів фунтів у виробництво боєприпасів, зокрема 1,5 мільярда — у безперервний «заводський конвеєр» боєприпасів.
Передбачається будівництво щонайменше шести нових підприємств із виробництва вибухових речовин і боєприпасів. Це сприятиме зростанню оборонної промисловості та створенню робочих місць у секторі.
SDR 2025 також визначає технологічне оновлення як ключовий чинник підвищення обороноздатності. Нащадки «революцій в обладнанні» були помилково перервані після Холодної війни, і тепер Британія прагне компенсувати відставання. Особливий акцент зроблено на штучному інтелекті, безпілотниках і цифрових мережах.
Наприклад, проєкт Project ASGARD інтегрує захищені цифрові мережі, великі обсяги даних і штучний інтелект з ефекторними системами (артилерією, ракетами, БПЛА) — щоб автоматизувати й прискорити цикл «розвідка–удар» на полі бою.
За задумом, подібна «цифрова цілевказівна мережа» (Digital Targeting Web) дозволить виявляти та знищувати цілі зі швидкістю, наближеною до машинної, і передавати технології союзникам. До 2027 року ця мережа має повноцінно діяти у всіх родах військ, забезпечивши інтеграцію сенсорів, комунікацій та вогневих систем у реальному часі.
Сучасні безпілотники й автономні системи посідають почесне місце у всій стратегії. Армія розвиватиме гексакоптери та наземні дрони-камікадзе для масштабної атаки й підтримки. Виявлення та придушення ворожих дронів стає пріоритетом.
Повітряне командування придбає ударні БПЛА, а також запровадить підрозділи «високого-низького» міксу: приблизно 40 % ударної авіагрупи становитимуть безпілотники, 20 % — пілотовані літаки, решта — снаряди та ракетні «витратні» системи. Для цього інвестують значні кошти — мільярди фунтів — у «сухопутні» й «морські» автономні платформи.
Важливою новиною стало створення організації UK Defence Innovation (UKDI) з бюджетом щонайменше 400 млн фунтів на рік. Цей підрозділ Міністерства оборони займатиметься відбором і підтримкою передових технологій у приватному секторі (включно з комерційними стартапами та «двонапрямними» технологіями).
Британські розробники мають отримати можливість швидко впроваджувати свої інновації, а Збройні сили — щороку отримувати «кров» нових ідей. Також запроваджено окрему посаду Національного директора з озброєнь (National Armaments Director), який координуватиме закупівлі з «нульовим зсувом у бюджеті», тобто максимально ефективно, в межах виділених коштів.
Порівняно з минулими роками, підхід до закупівель та розвитку технологій кардинально змінився: від «постачання за три роки» — до швидкого оборонного циклу протягом місяців, а не років. Секретар оборони визнає, що переможе той, хто швидше передасть найновіші технології до рук солдатів. Саме тому Міністерство оборони активно стимулює дослідження у сферах штучного інтелекту, робототехніки, квантових обчислень, просторового спостереження (супутників) і гіперзвукової зброї.
Компаніям та університетам пропонується фінансування для розробки гіпотетичних проєктів, які можуть бути реалізовані на фронті протягом кількох років. Секція Global Combat Air Programme (GCAP), у межах якої Велика Британія співпрацює з Італією та Японією над винищувачем шостого покоління, отримує додаткову підтримку.
Таким чином, інноваційна складова охоплює всю «екосистему» оборони: від трансферу технологій із бізнесу — до створення автономних платформ, від інтеграції кіберспроможностей — до спеціальної підготовки кадрів. SDR 2025 прямо зазначає: «здатність до інновацій має відбуватися зі швидкістю воєнних дій», адже лише так британські Збройні сили зможуть забезпечити собі технологічну перевагу.
Сучасна війна вже давно вийшла за межі традиційного поля бою: напади під прикриттям, радіоелектронна боротьба, кібератаки й інформаційні операції стали сталим викликом. SDR 2025 приділяє цим небезпекам пильну увагу. Щоденні кібератаки, промислове шпигунство, дезінформація — усе це тепер визнається звичайним елементом ворожої активності «нижче порогу війни». У документі прямо вказано:
«Велика Британія і її союзники знову опинилися під щоденними нападами — від шпигунства до кібератак і інформаційної маніпуляції».
Відповідно, у стратегії закладено посилення внутрішньої обороноздатності. Виділено мільярд фунтів на посилення ПРО і ППО Британії — зокрема, на придбання протиракетних комплексів для захисту критичних об’єктів та населених пунктів.
Створюється кібер командування (CyberEM Command) — окрема структура, яка централізовано контролюватиме цифровий захист усіх родів військ та взаємодію з цивільними службами кібероборони. Її підпорядкування буде аналогічним Космічному командуванню, тобто вона матиме широкі повноваження з координації превентивних дій у кіберсфері.
Окрім технологічного аспекту, стратегії притаманний так званий підхід whole-of-society. Формулювання SDR цілком віддзеркалюють цю ідею:
«Оборона вже не може розглядатися як лише справа Збройних сил. Зіткнувшись із численними загрозами, потрібен всеохопний підхід — кожен має відігравати свою роль».
Це означає, що влада планує активніше залучати бізнес, науковців, медіа та громадськість до дій із підвищення національної стійкості. Наприклад, розвиватиметься підготовка цивільних цифрових аналітиків, співпраця з ІТ-компаніями для швидкого аналізу загроз, освітні кампанії з кібергігієни для населення.
Військові частіше братимуть участь у спільних навчаннях із поліцією та службами надзвичайного реагування, відпрацьовуючи сценарії інформаційних воєн і кібератак.
Нарешті, у SDR 2025 робиться акцент на відповідальності суспільства: від волонтерів, що переймаються кіберзахистом, до підприємств, які мають будувати резервні ланцюги постачання важливих ресурсів. Ідея полягає в тому, що
«літак цілей оминатиме густо охоплену системами протиповітряної оборони країну — так само, як гібридні атаки можуть іти через непомітні “трьохповерхові” елементи безпеки. Тому захищати країну треба комплексно».
Зміцнення «цивільного тилу» супроводжується також планами відновити «карт-бланш» військової підготовки: індустріальні гіганти мають бути готові одразу переключитись на випуск техніки для армії.
Оборонна галузь стає невід’ємною частиною національної економіки. Збільшення фінансування ЗС супроводжується промисловими ініціативами, спрямованими на створення робочих місць та технологічне зростання. Як зазначено у документі, співпраця з промисловістю перетворює «оборонний бюджет на джерело зростання — залучаючи все Сполучене Королівство до процесу, створюючи робочі місця, добробут і перспективи в кожному куточку країни».
Для цього передбачено низку інструментів. По-перше, приділено увагу постійному виробництву й оновленню арсеналів: окрім згаданих мільярдів на боєприпаси, вкладені кошти не повинні «відставати» від потреб.
Гарантується безперервне замовлення — наприклад, підводних човнів, — аби зменшити «просідання» замовлень під час кон’юнктурних спадів. Робляться ставки на розширення виробництва в регіонах Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії, що дасть тисячі робочих місць.
По-друге, запроваджується новий Офіс оборонного експорту для просування британських озброєнь за кордон. Розвиваються міжнародні програми — продаж низки систем союзникам, наприклад, ракет, безпілотників чи технологій ППО.
Міністерство планує активніше піклуватися про експортні контракти й партнерства, щоб підтримувати власне виробництво на високому рівні замовлень. Це дозволить не лише отримувати валюту й зберігати оборонні підприємства, а й сприятиме технологічному обміну.
По-третє, акцент робиться на модернізації всього циклу закупівель: усуваються бюрократичні затримки, спрощуються тендери, а замовлення здійснюватимуться з більшою гнучкістю.
Обіцяний дефенс-інвестиційний план на зміну традиційному «плану закупівель» має включати довгострокову координацію з бізнесом і Державним банком для фінансування масштабних програм. Такий підхід дозволяє залучати приватні інвестиції — наприклад, партнерство з великими промисловими групами, які готові співфінансувати дослідження й нові виробничі лінії.
Нова оборонна політика Великої Британії чітко обрала курс на альянси й партнерство. У документі вперше задекларовано принцип «спершу НАТО» (NATO First): усі ключові плани та ресурси спрямовано на захист євроатлантичної спільноти. Британія активніше братиме на себе лідерство в Європі в межах Альянсу — передусім у зміцненні обороноздатності Німеччини, Польщі, країн Балтії та Східної Європи.
Офіційна позиція така:
«НАТО — це фундамент нашої оборони. Ми ніколи не будемо самі».
При цьому наголошується, що
«NATO First не означає “лише НАТО”. Британія залишатиметься відданою й іншим союзникам та партнерам у всьому світі»,
Зокрема, розширюючи співпрацю з ЄС, США, Японією, Австралією, а також партнерами з Індо-Тихоокеанського регіону.
Наприклад, уже погоджено нові двосторонні домовленості: з Німеччиною — оновлення Хартії (Trinity House Agreement) про спільне виробництво танків і кораблів; з Австралією та США — реалізацію програми AUKUS щодо атомних підводних човнів; з Україною — поставки зброї.
Ініційовано кооперацію в межах E3 (Велика Британія — Франція — Німеччина), E5 (з додаванням Італії та Польщі), Joint Expeditionary Force тощо. Перспективними вважаються й «мінілатералістичні» формати — наприклад, регулярні багатонаціональні навчання, створення спільних підрозділів або хабів технічної підтримки на сході Європи.
Водночас докладаються зусилля для модернізації двосторонніх відносин: не лише у військовій сфері, а й у координації промислових ланцюгів постачання. Уряду доручено створити Офіс з експорту оборонної продукції при Міністерстві оборони, який має сприяти продажу британських технологій союзникам і створенню робочих місць у країні.
Такий крок підсилює стратегію «оборона як двигун економічного зростання» (defence as an engine for growth). Таким чином, SDR 2025 проголошує: лише спільними зусиллями з партнерами Британія зможе стримувати «сірі зони» тиску та водночас забезпечити собі доступ до ресурсів і ринків.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
