Sea Lynx Mk.88A: посилення гелікоптерного парку України від Німеччини

Передача Україні гелікоптерів Sea Lynx від Німеччини відкриває нову сторінку в посиленні спроможностей українського парку гелікоптерів. Ці машини залучатимуть до виконання різнобічних завдань, зокрема для перехоплення дронів-камікадзе Shahed.

Нові борти доповнять уже передані Британією гелікоптери Sea King, а також підсилять групу машин аналогічного типу, які раніше надала Німеччина.

Історія створення

Розробку Westland Lynx розпочали в середині 1960-х років у межах програми заміни гелікоптерів Scout і Wasp на замовлення британських збройних сил. Проєкт під умовною назвою WG.13 реалізовували за англо-французькою угодою 1967 року (30% робіт виконувала компанія Sud Aviation, 70% — Westland).

Дебютний прототип Lynx піднявся в повітря 21 березня 1971 року й незабаром встановив світовий рекорд швидкості серед гвинтокрилів. Ще на старті проєкту конструктори передбачили морське застосування апарата — його характеристики задовольняли потреби як наземного, так і корабельного варіантів. Перша партія Lynx надійшла в експлуатацію 1977 року, після чого машини цього типу поповнили арсенали багатьох флотів світу.

Роль перших спеціалізованих морських модифікацій перебрали на себе Lynx HAS.2 (версія для Королівського флоту Великої Британії) та Lynx Mk.2(FN) (для французьких ВМС). На відміну від армійської машини AH.1, морські варіанти отримали триколісне шасі з візками та систему «дек-лок» для фіксації на палубі. Конструктори передбачили складані лопаті несучого гвинта та хвоста для компактного зберігання в ангарах кораблів, а також аварійні поплавці й носовий багатофункціональний радар.

Силова установка складалася з двох двигунів Rolls-Royce Gem (Gem 2 у HAS.2), що давало змогу виконувати протичовнові та протикорабельні завдання. Для виявлення субмарин гелікоптер використовував занурювальний гідролокатор і бортовий панорамний радар Seaspray. Французька сторона замість Seaspray встановлювала власні радіолокаційні системи та сонари. Озброєння морського Lynx включало до двох легких протичовнових торпед або глибинних бомб; для ударів по надводних цілях використовували до чотирьох керованих ракет: британські Sea Skua або французькі AS.12.

Удосконалений варіант Lynx HAS.3 отримав потужніші двигуни Gem 42-1, посилену трансмісію, модернізовану систему поплавців та комплекс РЕБ Orange Crop.

Аналогічна модернізація для Франції дістала позначення Lynx Mk.4(FN) — загалом збудували 14 таких машин.

Морські Lynx одразу ж пройшли перевірку боєм. Під час Фолклендської війни 1982 року вони спільно з гелікоптерами Sea King забезпечували кругову протичовнову охорону британської ескадри.

3 травня 1982 року екіпаж Lynx уперше в історії бойових дій застосував протикорабельну ракету Sea Skua, уразивши аргентинський патрульний катер ARA Alférez Sobral. Попри втрату кількох машин внаслідок ворожих атак, морські гелікоптери загалом підтвердили свою високу ефективність.

У війні в Перській затоці 1991 року британські Lynx знову відіграли вирішальну роль: вони випустили 25 ракет Sea Skua по іракських кораблях, 18 з яких поцілили в морехідні одиниці противника. Модифікації Lynx HMA.8 з оновленим озброєнням виконували бойові та допоміжні завдання аж до офіційного зняття типу з озброєння Королівського флоту в березні 2017 року.

Експлуатація

У Великій Британії морські Lynx спочатку отримували підрозділи Королівського флоту. Загалом замовник прийняв 60 гелікоптерів Lynx HAS.2 та ще 30 нових Lynx HAS.3. Згодом усі машини ранньої серії пройшли модернізацію до стандарту HAS.3. Починаючи з 1990-х років, значна частина флотських Lynx зазнала оновлення до рівня Super Lynx (британське позначення Lynx HMA.8). Ці апарати отримали потужніші двигуни Gem 42-200, нові лопаті BERP та сучасну електроніку.

Французька сторона протягом 1979–1980 років прийняла 26 гелікоптерів Lynx Mk.2(FN). Французькі версії зазвичай несли дві легкі торпеди або глибинні бомби та до чотирьох ПТКР AS.12.

Пізніше флот поповнили 14 модернізованих Lynx Mk.4(FN) із двигунами Gem 42-1. Французька морська авіація активно залучала ці машини до протичовнового патрулювання та підтримки військово-морських груп.

В інших країнах прийняті на озброєння модифікації Lynx подекуди мали власні назви — Sea Lynx або Super Lynx. Флот Данії прийняв 8 гелікоптерів Lynx Mk.80 у 1980–1981 роках та ще 2 одиниці Lynx Mk.90 наприкінці десятиліття. Останні спочатку призначалися для Аргентини, проте через ембарго змінили власника.

З 2000-х років Данія перевела всі Lynx на стандарт Super Lynx Mk.90B. Ці машини патрулювали акваторії Гренландії та Фарерських островів, а також брали участь у рятувальних операціях. Королівські ВМС Нідерландів експлуатували 24 гелікоптери під позначенням SH-14 протягом 1976–2012 років. Екіпажі виконували рятувальні, протичовнові та протикорабельні завдання.

У 1990-х роках нідерландські фахівці уніфікували всі машини до стандарту SH-14D, встановивши двигуни Gem 42, занурювальні гідроакустичні станції та прилади FLIR. У той же період ВМС Південної Кореї отримали на озброєння Super Lynx Mk.99 — 12 одиниць у 1990 році та ще 13 одиниць Mk.99A у 1999-му.

Згодом першу партію також модернізували до рівня Mk.99A, додавши новий підносовий обтікач антени Seaspray, систему FLIR та засоби радіоелектронного захисту. У 2010-х роках Південна Корея запланувала заміну Lynx на нові AW159 Wildcat.

Крім уже згаданих держав, гелікоптери Lynx надійшли до арсеналів ще кількох європейських країн. Норвегія протягом 1981–2014 років використовувала 6 одиниць Lynx Mk.86 для потреб берегової охорони. Португалія 1990 року замовила 5 машин модифікації Super Lynx Mk.95 для зміцнення свого флоту. Франція, яка тривалий час експлуатувала 26 одиниць Lynx Mk.2(FN) та 14 одиниць Mk.4(FN), остаточно вивела цей тип з озброєння лише 2020 року.

За межами Європи географія експлуатації апарата охопила кілька континентів. Бразилія першою серед іноземних замовників отримала морські Lynx: флот прийняв 5 машин Mk.21 у 1978 році та ще 9 одиниць протягом 1990-х. В Африці Алжир 2008 року замовив 4 сучасні Super Lynx 300, а Південно-Африканська Республіка з 2007 року ввела в експлуатацію 4 одиниці Super Lynx Mk.64.

В Азії, окрім Південної Кореї, ці машини обрали Малайзія (6 одиниць Super Lynx), Таїланд (2 одиниці Super Lynx 300) та Оман (16 одиниць Super Lynx 300). Хоча в різний час Lynx також обліковували в арсеналах Аргентини та Нігерії, на сьогодні більшість цих країн припинила їх експлуатацію.

Версія для Морської авіації Німеччини

Sea Lynx Mk.88A — це двомоторний багатоцільовий гелікоптер із напівмонококовим фюзеляжем, що поєднує трубчастий каркас і композитні панелі. Силову установку складають два турбовальні двигуни Rolls-Royce Gem 42 потужністю по 1000 к.с. кожен. Основний ротор — чотирилопатевий, жорсткої моноблочної конструкції з титановою втулкою та лопатями із композитним «сендвіч»-покриттям.

Хвостовий гвинт також має чотири лопаті. Для зручності розміщення на кораблях лопаті головного ротора та хвостове оперення обладнані механізмами складання. Триопорне шасі з носовою стійкою дозволяє апарату злітати як із палуб кораблів, так і з наземних майданчиків.

Гелікоптер демонструє високу маневреність та здаттен виконувати петлі та інші фігури вищого пілотажу. Максимальна швидкість апарата сягає 324 км/год, а практичний радіус польоту становить 528 км. Екіпаж зазвичай налічує 2–3 особи: пілот і штурман розташовуються поруч у кабіні, а за потреби до них приєднується бортінженер-стрілець. Пізніші модифікації Super Lynx отримали цифрові системи керування: двигуни використовують систему FADEC, що спрощує пілотування завдяки відмові від механічного дроселя. Автопілот Marconi-Elliott забезпечує автоматичну стабілізацію по всіх осях та утримання заданого курсу. Бортова авіоніка включає багатофункціональні дисплеї, навігаційні системи та комплекс автоматизованого управління озброєнням.

Основу розвідувально-пошукових засобів вертольота складають круговий оглядовий радар Seaspray 3000 під носом, занурювальна гідроакустична станція AN/AQS-18 для виявлення підводних цілей та оптико-електронний комплекс FLIR з тепловою камерою. Озброєння Sea Lynx Mk.88A орієнтоване на протичовнові завдання: стандартно під крилами фюзеляжу кріпляться дві торпеди Mk 46 або сучасні моделі MU90.

Для самозахисту в лівих дверях кабіни монтують кулемет M3 калібру 12,7 мм. Також конструкція дозволяє нести глибинні бомби та ракети, хоча німецькі Lynx протикорабельними ракетами не оснащували. Комплекс захисту апарата включає системи радіоелектронної боротьби, пристрої відстрілу дипольних відбивачів та теплові пастки для відхилення ворожих ракет.

Експлуатація у Німеччині

Морська авіація ФРН прийняла перші два Sea Lynx Mk.88 у 1981 році. Загалом Німеччина замовила 19 одиниць цієї моделі з бортовими номерами від 83+01 до 83+19. До листопада 2012 року ці машини експлуатувалися у складі 3-ї ескадрильї морської авіації (Marinefliegergeschwader 3 «Graf Zeppelin»), після чого їх передали до 5-ї ескадрильї (Marinefliegergeschwader 5).

У 1996 році парк розширили ще на 7 нових машин версії Super Lynx Mk.88A (бортові номери 83+20 – 83+26). Протягом 1998 року фахівці модернізували всі наявні 17 бортів стандарту Mk.88 до рівня Mk.88A.

Протягом 1998 року фахівці модернізували всі наявні 17 бортів стандарту Mk.88 до рівня Mk.88A. Ця модифікація, відома як Super Lynx, передбачала встановлення під носом апарата РЛС Seaspray з круговим оглядом, системи теплового прицілювання FLIR та впровадження нових цифрових систем управління.

У наступні роки німецька авіація продовжувала вдосконалювати техніку: зокрема, 2013 року флот уклав контракт на інтеграцію покращених електрооптичних та інфрачервоних сенсорів.

Протягом усієї служби Sea Lynx активно залучали до пошуку підводних човнів і вогневої підтримки кораблів. З 2012 року екіпажі гелікоптерів також брали участь в антипіратських операціях в акваторії Індійського океану.

У 2014 році технічний огляд виявив тріщини в фюзеляжах деяких машин, через що командування тимчасово вивело більшу частину флоту в резерв. У довгостроковій перспективі німецький флот планує поступово замінити парк Lynx на нові сучасні гелікоптери NH90 Sea Tiger.

Сценарії використання в Україні

Гелікоптери Sea Lynx, які Німеччина планує передати Україні, можуть застосовуватися у різних сценаріях — зокрема для перехоплення російських дронів-камікадзе Shahed, проведення пошуково-рятувальних операцій, а також для виявлення підводних цілей.

Втім, з огляду на нинішні реалії війни, найімовірніше ці гелікоптери використовуватимуться передусім у транспортній ролі та як платформи для перехоплення безпілотників.

Хоча Sea Lynx не належать до новітніх машин, вони оснащені сучасними оптико-електронними системами, що значно полегшує виявлення як повітряних, так і надводних цілей. Озброєння гелікоптера загалом відповідає тому, яке вже використовується українською армійською авіацією. Зокрема, передбачена можливість встановлення кулеметної установки, з якої може здійснюватися ураження дронів.

Однією з ключових переваг Sea Lynx є його швидкість, порівнювана з іншими гелікоптерами цього класу. Це дозволяє оперативно виходити у задані райони для перехоплення безпілотників, що має критичне значення в умовах постійних атак дронів.

Неменш важливим є й те, що цей гелікоптер може використовуватись з палуби кораблів. Це робить його потенційно придатним для експлуатації з українських корветів типу Ada, а можливість застосування протикорабельних ракет дозволить йому стати «довгою рукою» для знищення надводних цілей.