ЄС хоче спрямувати залишок коштів SAFE на спільні проєкти з Україною

Європейська комісія планує спрямувати невикористані кошти програми SAFE на спільні оборонні проєкти з українськими підприємствами.

Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 16 вересня під час виступу в Європейському парламенті.

У виступі вона назвала три напрями підтримки України на зиму, зокрема посилення ППО.

Також вона сказала, що для нових спільних оборонних проєктів з українськими компаніями використають кошти, які залишаться в межах SAFE.

«Використовуючи кошти, що залишилися від SAFE, ми запустимо нову програму для спільних проєктів з українськими компаніями», — заявила фон дер Ляєн.

Водночас фон дер Ляєн не уточнила, скільки саме коштів залишиться у програмі та яку суму планують спрямувати на спільні проєкти з Україною.

Також президентка Єврокомісії повідомила про спільну розробку з Україною модульної системи протиракетної оборони FREYJA.

За її словами, проєкт має об’єднати український бойовий досвід із європейськими технологіями та виробничими можливостями.

Раніше «Мілітарний» повідомляв, що 11 вересня єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив про розгляд фінансування українсько-європейського проєкту протиракетної оборони FREYJA.

Тоді він зазначив, що кошти на проєкт можуть надати в межах кредиту для підтримки України обсягом 90 млрд євро або через інші фінансові інструменти ЄС.

Серед них Кубілюс назвав Європейську програму оборонної промисловості (EDIP), яка передбачає 1,5 млрд євро.

Проєкт Freyja

Проєкт Freyja започаткувала Україна, а в липні його перевели на загальноєвропейський рівень під час зустрічі «Коаліції охочих» у Парижі. Наразі до проєкту залучені 10 країн.

Freyja має об’єднати вже наявні європейські компоненти протиракетної оборони з новою недорогою ракетою-перехоплювачем, яку розробляють в Україні.

До роботи над системою залучені, зокрема, українська Fire Point, норвезька Kongsberg, швейцарська Weibel, шведська Saab, німецькі Diehl Defence та Hensoldt, французькі Thales і Safran, іспанська Sener та італійська Leonardo.

Учасники проєкту розраховують отримати перші результати у 2027 році.

Крім того, майже всі компоненти ракети-перехоплювача FP-7 виробляють в Україні. Винятком залишається одна деталь ракети, яку поки закуповують за кордоном. Такий підхід має спростити масштабування виробництва та зменшити залежність проєкту від іноземних постачальників.