ЄС планує посилити присутність в Арктиці, розширити флот криголамів та захист підводних кабелів

Європейський Союз готує нову стратегію для посилення своєї присутності в Арктиці на тлі зростання геополітичної напруженості, активності Росії та суперечок зі США щодо майбутнього Гренландії.

Про це повідомляє агентство AFP з посиланням на брифінг Єврокомісії від 19 жовтня.

Оновлена стратегія передбачає посилення безпеки регіону, розвиток критично важливої інфраструктури та поглиблення співпраці з країнами, які поділяють підходи ЄС.

Серед ключових напрямів — будівництво підводних кабелів, розвиток супутникового зв’язку та збільшення можливостей європейського флоту криголамів.

Одним із найбільших інфраструктурних проєктів має стати прокладання захищеного підводного кабелю між Гренландією та материковою Європою.

У перспективі його планують включити до ширшої панарктичної мережі, яка з’єднає Європу з Японією та Південною Кореєю через Канаду. Проєкт має підвищити стійкість європейських комунікацій та зменшити залежність від окремих маршрутів передавання даних.

Для забезпечення супутникового зв’язку в Арктиці ЄС також планує використовувати майбутню супутникову систему IRIS². Вона має створити захищений європейський канал зв’язку та зменшити залежність від інфраструктури іноземних операторів, зокрема Starlink.

Окрему увагу приділять захисту підводної інфраструктури від диверсій та інших гібридних загроз. Проєкт стратегії передбачає створення Арктичного кабельного центру за участю ЄС, Норвегії та Ісландії.

Він має допомагати відстежувати стан підводних кабелів у Північній Атлантиці й Арктиці, координувати їхній захист та організовувати ремонт у разі пошкоджень.

Євросоюз також планує посилити обмін інформацією для відстеження російського тіньового флоту танкерів, який використовують для обходу міжнародних санкцій. Серед загроз, на які звертає увагу документ, також є проникнення безпілотників та можливі диверсії на підводній інфраструктурі.

Інший напрям стратегії передбачає розширення можливостей європейського флоту криголамів. ЄС планує опрацювати варіанти спільної закупівлі, використання та розподілу таких суден між державами-членами й партнерами.

Для цього також мають визначити потреби регіону, виробничі можливості європейських верфей і необхідні технічні характеристики суден для роботи у складних арктичних умовах.

Оновлення стратегії відображає зміну підходу ЄС до Арктики. Якщо попередня арктична політика ЄС, ухвалена у 2021 році, значною мірою зосереджувалася на кліматі, сталому розвитку та наукових дослідженнях, то тепер у центрі уваги опинилися безпека, стратегічна інфраструктура та геополітична конкуренція.

Причиною посилення уваги до Арктики є танення морського льоду, яке відкриває нові можливості для судноплавства та доступу до природних ресурсів. Водночас Росія нарощує військову присутність у регіоні, а інтереси США щодо Гренландії спричинили додаткову напруженість у відносинах із європейськими союзниками.