Vyriy розробляє аналог розвідувального дрона Mavic під назвою «Славік»

Українська компанія Vyriy розробляє аналог розвідувального дрона коптерного типу DJI Mavic.

Безпілотник отримав назву «Славік», повідомив директор компанії Олексій Бабенко під час стріму «Мілітарному».

Як заявив Бабенко, зараз дрон уже літає, може здійснювати відеозйомку, має пульт, схожий як у DJI Matrice 4, програмне забезпечення, схоже як у DJI Mavic, та стабілізацію камери.

«Він уже сам зависає, зумиться… у принципі, всі функції є, і він уже має гарний вигляд», — додав директор Vyriy.

«Славік» уже майже готовий, і наступного або за тиждень розпочнуться бойові випробування. Після цього планують публічну презентацію та запуск у серійне виробництво.

Компанія планує створити такий самий пульт управління, як у китайського дрона, і такий самий інтерфейс для простішого переходу військових на новий апарат. На дроні також буде орієнтування за маяками, щоб він не втрачав зв’язок під час роботи РЕБ і міг повернутися до власника. У Mavic така функція відсутня.

«На ньому буде літати простіше, ніж на DJI», — додав Бабенко.

У наступній версії «Славік» отримає можливість захоплення та супроводження цілі. Ціна за денну версію дрона попередньо становитиме $4000–4500, а за тепловізійну — на $500–1000 дорожче. Якщо тепловізійна версія конкурентна з Mavic, то денна трохи дорожча за китайський дрон. Головна перевага апарата — час польоту до 2 годин.

«Поки виходить десь 1,5 години, але ми ще нічого не оптимізовували, тому, я думаю, вийде 2 години. А 2 години польоту — це приблизно вчетверо більше, ніж час польоту Mavic», — пояснив гість «Мілітарного».

За словами Бабенка, оператор Mavic через обмежений час перебуває на позиціях піхоти і є пріоритетною ціллю для ворога. «Славік» має розв’язати цю проблему, дозволяючи оператору бути далі від лінії бойового зіткнення.

«Розвідку Бахмута можна вести, сидячи в кав’ярні Славіка (Слов’янськ) чи Крама (Краматорськ). Це така різниця за відстанню», — додав Бабенко.

На дроні також передбачені планки для кріплення корисного навантаження, зокрема скидів та ретранслятора. Дальність зв’язку апарата тестували на 50 км у полігонних умовах, а на фронті — до 30 км.