Вперше в історії НГУ звання Героя України отримала жінка — вона здійснила близько 45 штурмів

Вперше в історії Національної гвардії України звання Героя України присвоєно жінці-військовослужбовиці.

Про це повідомила пресслужба НГУ.

Напередодні 12-ї річниці створення Національної гвардії Президент України Володимир Зеленський присвоїв старшому солдату НГУ Олександрі «Вирві» Давиденко найвище державне звання — Герой України з врученням ордена «Золота Зірка».

Олександра Давиденко у 2020 році добровільно приєдналася до НГУ. Разом із побратимами вона виконувала бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту, стримуючи просування російських військ і завдаючи противнику значних втрат.

Вона брала участь у запеклих боях на Донеччині — в районах населених пунктів Спірне, Івано-Дар’ївка, Никанорівка, Затишок і Білицьке. За час служби здійснила близько 45 штурмових операцій у напрямку позицій російських підрозділів. У ході боїв особисто знищила три одиниці ворожої техніки, понад 30 безпілотників і близько взводу окупантів.

У березні 2025 року під час важкого бою вона самотужки евакуювала пораненого побратима до укриття та надала йому допомогу. Коли один із загарбників спробував прорватися до траншей, вступила з ним у ближній бій і знищила його.

Після удару FPV-дрона вибухова хвиля засипала вхід до бліндажа, де перебували поранені військові. Попри власне поранення, гвардійка прийшла до тями, самостійно відкопала побратима з-під завалів і надала йому домедичну допомогу.

Уночі російська штурмова група знову атакувала позицію. Побачивши зруйнований бліндаж, окупанти запропонували українським бійцям здатися, однак отримали категоричну відмову.

Попри поранення та контузію, Олександра Давиденко вибралася із зруйнованого укриття, вступила в бій із переважаючими силами противника, знищила одного окупанта, ще одного ліквідувала гранатою та поранила двох. Після цього вона повернулася до бліндажа й під обстрілом вивела двох поранених побратимів на запасну позицію, врятувавши їм життя.

Упродовж 2025 року гвардійка неодноразово брала участь у боях на Покровському напрямку.

Під час одного зі штурмів у серпні вона прицільним кулеметним вогнем знищила сімох окупантів, а з ручного протитанкового гранатомета — броньований автомобіль противника разом з екіпажем.

У подальших боях вона продовжувала стримувати атаки ворога, знищуючи штурмові групи, кулеметні розрахунки та укриття противника. Навіть після отриманих поранень і акубаротравми не залишила позицію та відмовилася від евакуації.

У січні 2026 року під час боїв поблизу населеного пункту Білицьке Олександра Давиденко знищила ворожий кулеметний розрахунок. Під час артилерійського обстрілу вона зазнала уламкового поранення, однак самостійно надала собі допомогу і продовжила бій.