В Україні запрацював Defence City: що змінюється для оборонного ринку

15 січня Українська рада зброярів провела закриту офлайн-зустріч «Поміж зброярів: Defence City запрацював, як стати резидентом?».

Однією з ключових особливостей режиму Defence City є можливість здійснювати експорт без отримання спеціальних повноважень від Кабміну (що займає 6-12 місяців).

Відповідна процедура передбачена окремим порядком, на початку року затвердженим Урядом.

Керівник Держекспортконтролю Олег Цільвік підкреслив: резидентство Defence City не означає скасування або спрощення процедур експортного контролю.

Реєстрація в Державній службі експортного контролю України та отримання дозволу залишаються обов’язковими.

На сьогодні близько 30% опитаних компаній-виробників зброї зареєструвалися в службі експортного контролю України, що є першим кроком до виходу на міжнародний ринок.

Такі результати опитування Української ради зброярів, яке організація провела серед своїх членів.

Експортні процедури

Аби допомогти виробникам зорієнтуватись у експортних процедурах, Українська рада зброярів створила Офіс підтримки експорту.

За перший місяць роботи Офіс надав понад 20 індивідуальних консультацій для компаній у сфері ОПК щодо виходу на міжнародні ринки.

Звернутися за консультацією можна на сторінці Export Map.

Директор Департаменту з питань ОПК, військово-технічного співробітництва та експортного контролю Апарату РНБО Андрій Тивончук окреслив роль і функції Міжвідомчої комісії з питань військово-технічного співробітництва та експортного контролю.

Він повідомив, що засідання комісії буде проведено одразу після завершення формування її оновленого складу.

Резидентство, реєстри та юридичні нюанси

Заступниця директора Департаменту стратегічного розвитку ОПК Міноборони Вікторія Комісаренко надала детальні роз’яснення щодо набуття резидентства Defence City:

• Резидентство надає компаніям значні податкові пільги (звільнення від податку на прибуток при реінвестуванні), спрощені митні та валютні процедури та підтримку релокації на більш безпечні території України;
• Для старту підприємства мають провести внутрішній аудит на відповідність вимогам резидентства;
• На наступному етапі компанія подає заяву до Міноборони про надання статусу резидента. Ключовим є Звіт про відповідність, в якому вказується річна фінансова звітність. Щонайменше 75 % кваліфікованого доходу (для авіабудування — 50 %) має іти від оборонної діяльності.

Юридичні партнери з компанії Juscutum — Дмитро Палющенко, керівник практики супроводу бізнесу, та Петро Білик, партнер практики технологій та інвестицій, — наголосили на критичній ролі якісно підготовлених оборонних контрактів.

Вони підкреслили важливість належного захисту інтелектуальної власності, чітко визначених умов постачання та коректних арбітражних застережень.

Окремо звернули увагу на зрозумілі механізми роботи з експортно-імпортними ліцензіями й перевірку контрагентів і кінцевих користувачів.

Реєстр зброярів та реєстр Defence City

Директор Директорату цифрової трансформації у сфері оборони Міністерства оборони України Артем Романюков представив бачення Реєстру зброярів, запуск якого Міністерство оборони планує на лютий-березень.

Реєстр має стати захищеною електронною платформою взаємодії між виробниками та державними замовниками і спростити частину бюрократичних процедур.

Наразі він не синхронізований із реєстром Defence City, однак така інтеграція розглядається як логічний наступний крок і потребує змін у нормативно-правовій базі.

Спікери заходу наголосили, що Defence City — новий інструмент, який лише почав працювати, тож у процесі впровадження неминуче виникатимуть питання й виклики.

Українська рада зброярів системно збирає запити від виробників, фіксує проблемні моменти та у взаємодії з державними органами напрацьовує вдосконалення регулювання.