Росіяни уніфікували системи наведення, зв’язку та навігації безпілотників «Гербера сикер» і «Герань сикер», які оснастили камерами для точного наведення на цілі.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив волонтер Ігор Шкільний, відомий під псевдонімом «Зампотех Омелянович».
Від базової «Гербери» апарат отримав планер, польотний контролер, сервоприводи та частину іншого обладнання. Водночас на ньому встановили інерційну навігаційну систему, а також 12-елементну завадозахищену антену супутникової навігації «Комета-М», подібну до тієї, яку раніше використовували на дронах «Герань-2».
До складу обладнання також входять оптична камера та mesh-модем, уніфіковані з тими, які використовують на керованих дронах «Герань сикер». Модем забезпечує передавання відео, телеметрії та команд оператора, а також дає змогу використовувати інші безпілотники як ретранслятори сигналу.
Водночас безпілотники «Гербера сикер» застосовують не лише для розвідки, а й для виконання ударних завдань.
Зокрема, за інформацією Головного управління розвідки, російським підрозділам наказали посилити атаки на автозаправні станції, вантажівки, автобуси та легкові автомобілі у прифронтових і прикордонних районах. Для цього окупанти, зокрема, планують застосовувати «Герань сикер» і «Гербера сикер».
Повні достовірні дані про функціональні можливості модифікації «Гербера сикер» наразі відсутні. За словами Сергія «Флеша» Бескрестнова, аналогічний комплекс обладнання на дронах «Герань» дає змогу автоматично розпізнавати, захоплювати та супроводжувати ціль. Завдяки цьому безпілотник може продовжувати наведення після втрати зв’язку з оператором на кінцевій ділянці польоту.
Ймовірно, дрони «Гербера сикер» мають частково замінити дорожчі розвідувальні безпілотники «Орлан», ZALA і Supercam, а також ударні дрони «Ланцет», втрати яких зросли через поширення українських дронів-перехоплювачів.
Перші відомі випадки застосування «Гербер» проти України зафіксували в липні 2024 року. Один із перших таких безпілотників збили на Київщині 24 липня.
Спочатку росіяни застосовували «Гербери» передусім як дешеві приманки, які імітували Shahed-136/«Герань-2» та мали перевантажувати українську протиповітряну оборону. Їхні планери виготовляли з пінопласту та фанери, а основу обладнання становили доступні китайські компоненти.
Паралельно росіяни розширювали функціональність платформи: встановлювали на неї камери, бойові частини масою до 5 кг, засоби зв’язку й обладнання mesh-мережі та почали активно використовувати ці безпілотники поблизу лінії фронту.
Унаслідок цього приманка поступово перетворилася на багатоцільовий дрон, здатний виконувати розвідувальні й ударні завдання, а також виступати маткою та ретранслятором для FPV-дронів.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин