Українці у Перській затоці: «треба не просто показати дрон-перехоплювач, а пояснити, чому і як ми до цього дійшли»

На тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану у березні Україна відправила до країн Перської затоки понад 200 фахівців для допомоги в організації захисту від іранських безпілотників за допомогою дронів-перехоплювачів.

Військові з відповідним досвідом прибули зокрема до Кувейту, Катару, Об’єднаних Арабських Еміратів й Саудівської Аравії та Йорданії.

Серед українських інструкторів був і майор Тимур Хромаєв — військовослужбовець 12-го окремого центру спеціального призначення. У середині травня він повернувся до України та розповів Суспільному про свій досвід співпраці з військовими ОАЕ та про особливості протидії БпЛА на Близькому Сході.

Основну загрозу для регіону серед безпілотників становлячи Шахеди (Shahed), модифікаціями яких також Росія постійно обстрілює міста України.

За його словами, українські фахівці ділилися досвідом побудови екосистеми дронів, зокрема методологією управління, системами обміну даними та забезпеченням застосування БпЛА і масштабуванням цього процесу.

«Нашим завданням було показати все розмаїття дронових систем. Розповісти, як ми будуємо управління й обмін даних. Це не тільки питання керування одним дроном, а й забезпечення їх масштабного застосування. Ми розуміємо, що за перший місяць бойових дій мало що можна змінити…», – розповів Хромаєв.

Він також підкреслив, що театр бойових дій на Близькому Сході суттєво відрізняється від українського. Там домінує авіація коаліції проти Ірану та ешелонована система ППО, організована за сучасними принципами: винищувачі, гелікоптери й засоби ближньої дії, тоді як в Україні дрони відіграють значно масштабнішу роль.

«Рівень застосування безпілотних систем теж геть інакший. Якщо у нас ворог за одну добу застосував понад 1300 дронів, то там Іран за перші чотири тижні застосував 2000 БпЛА», – зазначив майор Хромаєв.

За його словами, система захисту відпрацювала досить ефективно, хоч це й мало свій фінансовий ефект. В умовах гібридної асиметричної війни ракети до ЗРК вичерпуються швидше, ніж відбувається їхнє поповнення — тому дрони поступово займатимуть своє місце у загальній системі ППО.

Військові збройних сил Об’єднаних Арабських Еміратів високо оцінили присутність українських спеціалістів, які передавали практичні знання, здобуті в умовах реальної війни.

Українським військовим було важливо спочатку зрозуміти, в яких умовах вони воюють. Спочатку почути їх, ніж починати розповідати про свій бойовий досвід.

Хромаєв зазначив, що незалежно від того, скільки людина в армії, щоразу, коли з’являється якесь нове озброєння, всі думають: оце Wunderwaffe зараз все вирішить. І, звісно, ми приїхали, й хлопці нам кажуть: «Ну що, давайте показуйте. Ви зараз тут усе позбиваєте». Усі «шахеди» впадуть у затоку.

«Якщо серйозно, безумовно, це не так. І треба ж не просто показати дрон, а пояснити, чому і як ми до цього дійшли. Для політичного керівництва це одне питання, а для військових, які будуть його застосовувати, важливо зрозуміти, хто цим буде керувати і як це застосовувати. Над цим ще потрібно попрацювати», – розповів український військовий.

Він наголосив, що у регіоні Перської затоки висока вологість, температурні перепади та специфіка морського узбережжя, які впливають на застосування засобів радіоелектронної боротьби, радіолокаційного виявлення і самих дронів.

«Всім здається, що там рідко бувають дощі. Але за час мого перебування дощі були постійно й дуже потужні. Що стосується узбережжя, це і відсутність глибини, коли дрони потрібно уражати у відкритому морі. Це і вологість, і перепади температур, до того — дуже активний рух човнів. Тобто театр війни інший», – зазначив військовослужбовець 12-го окремого центру спецпризначення.

На запитання, на стільки відрізняються безпілотники, які Іран застосовує по країнах Перської затоки, від тих, що запускають росіяни, військовий сказав:

«Розвиток безпілотних систем там іще на початковому рівні. Російські «Герані» вже літають на різноманітних системах керування, саморозпізнавання, мають різні системи навігації. У Затоці все набагато простіше».

Командир батальйону Darknode у 412-й бригаді Nemesis Олександр Ярмак на DOU Day зазначав, що за словами деяких військовослужбовців з його підрозділу, які присутні на Близькому Сході, люди з інших країн не готові вчитися літати на FPV.

«Вони хочуть або натискати кнопку, або платити за комплексне рішення і щоб ви приїжджали і збивали їм там якісь «Шахеди». Вони не готові просто до цього», – каже Ярмак.

У закордонних покупців є гроші й вони готові платити за вирішення своїх проблем. Проте, якщо Україна просто продасть туди 10–100 тисяч дронів, у «більшості випадків вони там не злетять», вважає командир Darknode.

«У нас вони працюють, тому що ми хочемо вижити і ми вчимося. І в нас були запущені школи… вже є повний цикл всього навчання», – зазначив Ярмак.

Тому він вважає, що завданням України є будівництво спільних виробництв з іноземними підприємствами для створення комплексних рішень.

До прикладу, один зі шляхів — це кооперація, де частину унікальних технологій надає Україна, а частину складних компонентів, як-от радари, виробляє партнер.